Розділ 2
Матеріали та методи досліджень
2.1. Характеристика клінічного матеріалу
У відповідності до цільових настанов наукового дослідження було піддано
всебічному та комплексному обстеженню 106 хворих, у котрих на підставі
клінічних, лабораторних, біохімічних, променевих, ендоскопічних,
субопераційних, а також за даними спеціально проведених досліджень було
констатовано наявність ГП. Всі пацієнти знаходились на стаціонарному лікуванні
в клініці загальної хірургії ЛНМУ імені Данила Галицького (міський центр
лікування хворих на гострий панкреатит) в період часу з 2000 по 2006 роки.
Для порівняльної оцінки ефективності розпрацьованих діагностичних і
лікувально-тактичних підходів аналіз клінічного матеріалу проводився за двома
періодами. Перший, ретроспективний (2000 - 2002 роки), охоплював 23 пацієнти і
вони склали порівняльну групу. Другий проспективний період (2002 - 2006 роки)
включав 83 пацієнти, які увійшли в основну групу. Обидві групи хворих були
співставимі за віком, статтю, важкістю ГП, тривалістю захворювання та наявністю
супутньої патології.
У 44 хворих основної групи проводили мікробіологічні дослідження з виявленням
аеробно-анаеробної мікрофлори матеріалу при його заборі під час виконання
малоінвазійних або відкритих операційних втручань .
При проведенні дослідження в основній групі виокремлювалися три, підпорядковані
один другому етапи.
Так, перший етап полягав у дослідженні мікрофлори з поглибленим аналізом її
характеристик (вид, тип метаболізму, асоціативність, грам- приналежність,
походження) та з’ясуванні особливостей інфікування різних морфологічних
субстратів.
Другий етап передбачав вивчення частоти, особливостей, якісних та кількісних
характеристик гнійно-некротичних ускладнень ГП.
Третій етап мав на меті розпрацювання діагностичних, прогностичних і
лікувально-тактичних підходів із врахуванням особливостей інфекційного чиннику
у хворих на ГП.
Діагноз гострого панкреатиту та важкість перебігу захворювання у хворих
встановлювалися на основі класифікації, запропонованої на Міжнародному
симпозіумі у Атланті (1992р.) Відповідно до цієї класифікації розрізняли:
* гострий набряковий (інтерстиційний) панкреатит;
* некротичний панкреатит: (асептичний, інфікований);
* абсцес підшлункової залози;
* Псевдокіста підшлункової залози.
Важкість гострого панкреатиту трактували наступним чином:
А. Легкий:
- мінімальна дисфункція підшлункової залози та інших органів
(відновлення функціонального стану протягом 48 - 72 годин);
- відсутність ускладнень;
- цілість структури підшлункової залози за даними КТ.
Б. Важкий:
- виражена ПОН: (шок, дихальна недостатність, ниркова
недостатність, шлунково-кишкова кровотеча).
- локальні ускладнення: (утворення рідинних скупчень в і поза
підшлунковій залозі, некроз, абсцес, псевдокіста).
- системні ускладнення: (ДВЗ синдром, важкі метаболічні порушення -
гіпокальціємія, гіперліпідемія, гіперглікемія, ацидоз та інші).
Оскільки основний фрагмент роботи, а саме бактеріологічні дослідження було
виконано у 44 хворих на ГП, доцільно представити загальну характеристику
зазначеної групи пацієнтів.
Так, характеристика хворих за статевим та віковим показниками наведена в
таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Розподіл пацієнтів за віком і статтю
Вік (роки)
Стать
Загальна кількість n (%)
чоловіки
n (%)
жінки
n (%)
21 - 30
7 (15,9%)
7 (15,9 %)
31 - 40
16 (36,3 %)
16 (36,3 %)
41 - 50
5 (11,4 %)
2 (4,5 %)
7 (15,9 %)
51 - 59
3 (6,8 %)
1 (2,3 %)
4 (9,1 %)
60 - 74
5 (11,4 %)
4 (9,1 %)
9 (20,5 %)
74 - 90
1 (2,3 %)
1 (2,3 %)
Загалом
37 (84,1 %)
7 (15,9 %)
44 (100 %)
Як видно, середній вік пацієнтів склав 44,1 ± 2,3 років, що засвідчує
домінування осіб працездатного віку. Переважну більшість хворих склали чоловіки
37 (84,1 %) із співвідношенням до жінок, як 5,3 до 1.
Всі пацієнти були госпіталізовані в клініку за ургентними показами в терміни
понад дві години від початку захворювання. Терміни госпіталізації в клініку
наведені в таблиці 2.2.
Таблиця 2.2
Тривалість захворювання пацієнтів до госпіталізації в стаціонар
Тривалість захворювання
до 1 доби
12
27,3
1 – 2 доби
11
25
3 – 5 доби
15,9
понад 5 діб
14
31,8
Загалом
44
100
Як видно з наведених в таблиці даних більшість хворих (52,3 %) були
госпіталізовані до 48 годин. Тривалість захворювання на час госпіталізації в
клініку скала 5 ± 1 діб. Варіабельність термінів зумовлена, як блискавичним,
так і повільним перебігом захворювання. Окрім цього, на пізні терміни
госпіталізації впливало самолікування (29,5 %) або лікування в інших медичних
установах (13,6 %). Слід відмітити, що більшість хворих (56,8 %) були
госпіталізовані в клініку бригадою швидкої медичної допомоги.
Розподіл пацієнтів за патоморфологічними формами ГП наведено в таблиці 2.3.
Таблиця 2.3
Розподіл хворих за патоморфологічними формами ГП
Діагноз
Кількість n (%)
Некротичний панкреатит
29 (65,9 %)
Псевдокіста підшлункової залози
11 (25 %)
Абсцес підшлункової залози
4 (9,1 %)
Загалом
44 (100 %)
Як видно більшість хворих складали особи з гострим деструктивним панкреатитом
29 (65,9 %), в той час, з абсцесом підшлункової залози було 4 пацієнтів (9,1
%), причому в одному випадку констатовано наявність множинних абсцесів. У 8
пацієнтів відмічалися ускладнення: кровотеча в порожнину псевдокісти (1),
розриви псевдокісти з кровотечею (3), утворення множинних псевдокіст (2) та
обтураційна жовтяниця (2).
За класифікацією (Атланта 1992) у всіх хворих спостерігався важкий перебіг
захворювання.
У 35 пацієнтів (79,5 %) було констатовано наявність супутньої патології.
Ступінь прояву супутньої соматичної патології коливався від н
- Київ+380960830922