РОЗДІЛ 2
СТРУКТУРНО-СЕМАНТИЧНІ ТИПИ
ЕРГОНІМІВ м. ЛУГАНСЬКА
2.1. Структурні типи луганських ергонімів
З кінця ХХ ст. значних трансформацій зазнає лексико-семантична система української мови, оскільки "зміна суспільного ладу, масової свідомості, переоцінка багато чого з попередньої історії у зв'язку з розпадом СРСР, формуванням нових держав і проголошенням незалежності України зумовили кількісні та якісні зміни в словниковому складі сучасної української літературної мови" [226, с. 7]. На сьогодні ергоніміка - це відкрита, динамічна система, яка зазнає значних змін, зумовлених соціально-економічними трансформаціями в Україні. Це зміни не лише кількісного (унаслідок відкриття нових підприємств, установ, зникнення найменувань разом із закриттям закладів і т. ін.), так і якісного характеру, про що свідчить широке вживання не завжди вмотивовано залучених до процесу номінації іншомовних лексем.
Аналіз понад 4000 назв, які зафіксовані протягом 2002 - 2006 рр. як ергоніми в м. Луганську, дав змогу виділити окремі структурні типи ергонімів. На основі структурних ознак найменувань ергонімне поле м. Луганська може бути представлене такою схемою:
Відсоткове співвідношення одно-, дво- та багатокомпонентних найменувань засвідчує пріоритетність однокомпонентних ергонімів м. Луганська. Це легко пояснити, оскільки перед сучасними номінаторами постає складне завдання - створити таку назву, яка б легко запам'ятовувалася. У свою чергу, вагомим екстралінгвальним чинником є й конкуренція в нових соціально-економічних умовах, що сприяє прагматичному спрямуванню номінації при найменуванні нового ергооб'єкта. На думку номінаторів, назва повинна бути зручною для вимови й використання, вирізнятися з-поміж інших найменувань, містити максимум корисної інформації про ергооб'єкт.
Незначну групу (0,1%) складають прийменниково-іменникові словосполучення, серед яких назвемо: кафе "У деда", "У Коваля", "У паровоза", "У фонтана" (рос. графіка), піцерія "У Петровича" та ін. Подібні за структурою ергономінації зумовлені впливом розмовного мовлення мешканців міста на офіційне, що супроводжується створенням нетрадиційних, оригінальних назв.
Одно-, дво- та багатокомпонентні ергоніми м. Луганська за зв'язками з денотатом та залежно від їхньої внутрішньої форми й мотивованості представлені двома різновидами: умовно нейтральними та конотованими ергонімами. Конотовані ергоніми м. Луганська поділяються на найменування відапелятивного (71%) та відономастичного (29%) походження. Відонімні ергоніми представлені такими різновидами: відантропонімні (8%), відтопонімні (14%), відтеонімні (5%), відкосмонімні (2%).
2.2. Семантика ергоніма як сукупності лінгвістичної та екстралінгвальної інформації
З розрізненням у слові не лише зовнішньої (звукової оболонки), але й внутрішньої форми (інтенціонального чи емоційного фону) пов'язується поняття мотивування. Мотив лексичного значення слова визначає його словотвірну й семантичну структури. Внутрішня форма виражає ознаку, яку було покладено в основу номінації; це найближче етимологічне значення, яким виражається зміст [194, с. 22]. Внутрішню форму слова О.О. Потебня вважав спрямовуючою силою розвитку думки, образним уявленням, що породжує нову словесну творчість. Внутрішня форма слова розглядається як засіб апперцепції, як посередник між новопізнаваним і набутим лінгвальним досвідом, як "образ образу" [108, с. 121].
Ономастика як галузь науки досліджує різні аспекти функціонування й структури ВН, вивчення власних найменувань реалізується у процесі розгляду питань семантики, що активно студіюється вітчизняними лінгвістами понад півстоліття, однак і досі залишається дискусійним. Це пояснюється передусім тим, що виникнення, функціонування й розвиток семантики слова дослідники обмежували, насамперед, аналізом предметного компонента лексичного значення слова. Загальновідомо, що лексичне значення слова формується на основі відповідного предметного значення.
У понятійному апараті ономастики все ще не склалася єдина термінологія для аналізу семантики ВН. Вивчення значення оніма, зокрема ергоніма доцільно розпочати в аспекті ономасіологічному. Визначальним у цьому випадку постає питання про мотивованість ВН. До сьогодні суперечливим залишається питання про сигніфікат (наявність чи відсутність його у власній назві, у разі наявності - його специфіка й семний склад). Ономасіологічна мотивованість зумовлює взаємозв'язок форми та змісту мовного знака й співвідносить номінативну одиницю з однією чи кількома властивостями об'єкта, бо мовні процеси якнайтісніше пов'язуються з поняттям внутрішньої форми.
Ергоніми - це різновид онімів, оскільки виконують ідентифікаційно-диференціюючу функцію, властиву для ВН, на яку вказують О.В. Суперанська, Н.В. Подольська, О.О. Белей та інші дослідники. О.В. Суперанська констатує, що "на відміну від інформації апелятива, яка завжди понятійна, інформація оніма лише номінативна, оскільки його зв'язок з поняттям своєрідний і опосередкований через об'єкт і його видову й родову співвіднесеність" [235, с. 353]. Ергонімам як одиницям ономастичного простору властиві такі ознаки: семантична прозорість одних ергонімів чи завуальованість внутрішньої форми інших, одно-, дво- чи багатокомпонентність, їх динаміка. Утверджений в останні десятиліття антропоцентризм став підґрунтям виявлення нових можливостей у дослідженні змісту онімів, увага до яких дає можливість зосередитись на лінгвокультурологічному, соціолінгвістичному, прагматичному аспектах.
При сприйнятті ергонімів надзвичайно важливого значення набуває тлумачення семантики ВН, бо виділяється певна категорія ергонімів, значення яких незрозуміле для реципієнта. На необхідності розуміння лексичного значення назв компаній наголошує зарубіжна дослідниця П. Сьоблом, вона навіть указує на доречність зміни незрозумілих найменувань [298].