РОЗДІЛ 2
РОЗРОБКА ТА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА МЕТОДИКИ ПРЕДМЕТНО-ДИДАКТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ УЧИТЕЛІВ ТРУДОВОГО НАВЧАННЯ ДО ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ ХАРЧУВАННЯ УЧНІВ
2.1. Педагогічне проектування інтегрованих навчальних курсів та вибір технології навчання
2.1.1. Розробка і обґрунтування методики педагогічного проектування навчальної дисципліни "Культура харчування"
Педагогічне проектування розуміється як попередня розробка будь-яких педагогічних об'єктів з визначенням основних деталей майбутньої діяльності викладача та студентів у навчально-виховному процесі. Першочерговим є створення припустимих варіантів цієї діяльності та прогнозування її результатів [21;28; 29; 31]. С. Висоцька, В.Краєвський та інші педагоги відмічають, що педагогічне проектування виділяється в особливий вид педагогічної діяльності, пов'язаний з прогнозуванням як основою прийняття педагогічних рішень [90].
В наш час педагогічне, а за деякими джерелами - дидактичне, проектування вже не є інновацією, а складає невід'ємну частину науково - методичної діяльності педагога. Але сьогодні, як визначають дослідники, немає однозначно позитивного ставлення до педагогічного проектування. Цей факт підтверджується і нашими дослідженнями. Спостереження та опитування вчителів шкіл та студентів педагогічних навчальних закладів міст Києва та Хмельницького, проведені за питаннями, сформульованими в Додатку И, показали, що близько 56% респондентів не виявляють зацікавленості до проектування навчального процесу. Серед причин такого ставлення вчителі називають низьку обізнаність з проектною діяльністю (29 %), відсутність матеріального стимулювання праці вчителя (12%). Студенти пояснюють своє негативне ставлення до проектування в основному браком досвіду практичної роботи, а не слабою теоретичною підготовкою. Разом з тим, педагогічне проектування покликане розв'язати протиріччя між рівнем теоретичної підготовки і рівнем її застосування на практиці, а також забезпечити створення цілісної педагогічної системи як в рамках одного предмету (дисципліни), так і процесу навчання в цілому.
Підґрунтям проектування є метод імовірнісного прогнозування [101]. Сам процес проектування підпорядковується певним принципам. Методична література [28; 66; 146; 198] наводить такі принципи дидактичного проектування:
1. принцип особистісних пріоритетів, орієнтації на конкретні умови;
2. принцип поступового розвитку, саморозвитку систем, що проектуються на основі дидактичної, технологічної і організаційної творчості.
Дидактична творчість полягає у винаході різних способів відбору і структурування навчального матеріалу, методів його передачі і засвоєння. Технологічна творчість розуміється як пошук і створення нових педагогічних систем, педагогічних ситуацій, які сприяють підвищенню результативності виховання тих, хто навчається. Організаційна творчість виявляється у створенні нових способів планування, організації навчального процесу.
3. принцип інтегрування педагогічного (гуманітарного) і техніко-технологічного підходів до розробки проектів.
Сучасні науково-методичні джерела відображають різні підходи до процесу педагогічного (дидактичного) проектування, в методологічній основі яких є два провідних напрямки: технократичний [60; 62; 77; 115] та гуманітарний [2; 145; 193; 198]. Процес педагогічного проектування характеризується послідовною реалізацією окремих його етапів (рівнів, ступенів). Науковці розрізняють три [29; 80; 146] або чотири [115] етапи проектування. Перехід від одного етапу до іншого зменшує масштаб проектних завдань у відповідності до принципу підпорядкованості. Формою фіксації педагогічного проекту в залежності від об'єму, що проектується вважають план навчально-виховного процесу [90], навчальну програму окремої дисципліни, що визначає: зміст та обсяги знань і умінь, якими повинен опанувати студент відповідно до освітньо-кваліфікаційних вимог галузевого стандарту; послідовність вивчення навчального матеріалу дисципліни з урахуванням міжпредметних зв'язків; необхідне методичне забезпечення; форми і засоби поточного і підсумкового контролю [154], а також технологічну (інформаційну) карту уроку [127].
В рамках кожного етапу педагогічного проектування розв'язуються окремі конкретні завдання. Т. Смиковська [174] ці завдання називає мікроетапами проектування, які об'єднуються в макроетапи або блоки, причому наступний блок базується на попередньому. Практично здійснювати проектування зручніше за окремими невеликими стадіями, мікроетапами. Взявши за основу схему проектування педагогічних систем, запропоновану О. Ломакіною [101], нами була розроблена блок-схема педагогічного проектування навчальної дисципліни "Культура харчування". В блок-схемі розрізняються чотири макроетапи: підготовчий, основний, етап конструювання, заключний. В межах кожного макроетапи ми розрізняємо окремі мікроетапи, а також прогнозуємо його результати (таблиця 2.1).
Складена і обґрунтована блок-схема проектування навчальної дисципліни дозволить створити курс, що вирішуватиме завдання предметно-дидактичної підготовки майбутніх вчителів трудового навчання до формування культури харчування учнів [103]. На першому, підготовчому етапі було визначене протиріччя, яке слід розв'язати в рамках створюваного курсу, а саме: необхідність здійснювати вчителем трудового навчання формування культури харчування учнів і станом його підготовки.
Таблиця 2.1
Блок - схема проектування навчальної дисципліни
"Культура харчування"
Макроетапи Мікроетапи Результат 123І
Підготовчий
(ініціативний) 1.Аналіз знань, умінь, навичок школярів, які необхідно сформувати при вивченні тем кулінарної
спрямованості в трудовому навчанні 5-9 класів
2.Аналіз компетенцій вчителя трудового навчання, необхідних для формування знань, умінь, навичок згідно шкільної програми та культури харчування школярів, з урахуванням педаго