РОЗДІЛ 2
МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ ПРОЕКТУВАННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ
ПЕДАГОГІЧНИХ ТЕХНОЛОГІЙ НАВЧАННЯ БІОЛОГІЧНИХ ДИСЦИПЛІН
2.1. Виявлення і характеристика методичних засад використання технологій навчання природничих дисциплін у вищій школі
В умовах радикальних змін, що відбуваються в системі вищої освіти, зумовлених поступом України в Європейське співтовариство поставлене невідкладне завдання - удосконалення професійної підготовки спеціалістів. Така підготовка є базовою ланкою в системі освіти і одним із основних чинників, які впливають на процес становлення особистості, подальшої самоосвіти і саморозвитку людини. Першочергову роль у цьому процесі відіграє застосування на науково обґрунтованих методичних засадах сучасних ПТ, що потребує творчої, дослідницької діяльності викладача стосовно процесу навчання певної дисципліни.
Ряд науковців (В.І. Бондар, В. Семиченко, С.О. Сисоєва, І.О. Смолюк та ін.) зазначають, що вища освіта переживає зараз не кращий період свого розвитку. У ній виникло ряд протиріч, без розв'язання яких неможливе її подальше ефективне функціонування у відповідності до потреб суспільства. Це, перш за все, протиріччя між рівнем розвитку виробництва і науки з одного боку і освітою з іншого. Воно проявляється у невідповідності типу мислення студентів, що формується у процесі навчання новому характеру пізнавальних і практичних завдань. Методика застосування сучасних ПТ викладачами природничих дисциплін у вищій школі потребує суттєвого дослідження і вдосконалення у зв'язку з протиріччями:
* між абстрактним предметом навчально-пізнавальної діяльності (тексти, знакові системи) та реальним предметом засвоюваної професійної діяльності, де знання не надані в чистому вигляді, а у загальному контексті виробничих процесів і ситуацій;
* між цілісністю змісту професійної діяльності та опануванням її студентом через велику кількість предметних галузей;
* між засобом існування професійної діяльності як процесу та її представленістю в навчанні у вигляді статичних систем готових знань та алгоритмів дій, що підлягають запам'ятовуванню;
* між суспільною формою існування професійної діяльності, колективним характером праці та індивідуальною формою її освоєння студентами;
* між залученням у професійну діяльність особистості спеціаліста на рівні творчого мислення та соціальної активності та опорою в навчанні, перш за все, на процеси уваги, сприйняття, пам'яті;
* між залежною позицією студента від викладача та принципово ініціативною у предметному розумінні позицією майбутнього спеціаліста;
* між зверненістю змісту навчальної діяльності до минулого соціального досвіду та орієнтацією студента на майбутній зміст професійної діяльності, на невідомі ще ситуації, знання та умови праці.
З.А. Решетова вважає, що "виникло протиріччя між зростаючими вимогами до підготовки компетентних спеціалістів і відсутністю у педагогічній науці досліджень по розробці доцільних педагогічних технологій, що забезпечили б підготовку спеціалістів, які володіють мобільними знаннями, гнучким методом професійної діяльності і критичним мисленням" [168, с. 17].
Окремі питання щодо методики підготовки майбутніх учителів-біологів розглядались у працях О.А. Біди (теоретико-методичні засади підготовки учителів до здійснення природознавчої освіти у початковій школі), Н.І. Дегтярьової (система загальнобіологічної підготовки учителя-біолога), С.М. Калаур (підготовка вчителів до оцінювання природничих дисциплін), І.В. Мороза (практикум для студентів біологічних спеціальностей з методики навчання біології), О.В. Чернікова (формування екологічної культури майбутніх учителів біології). Більше робіт присвячено методиці навчання біологічних дисциплін у загальноосвітній школі (М.О. Антонченко, Д.К. Богданова, Л.С. Ващенко, О.М. Дон, К.Л. Задорожний, Г.Г. Захарченко, А.В. Степанюк, В.І. Шулдик та ін.). У контексті нашого дослідження їх значення вбачаємо у тому, що вони розкривають ряд загальних питань методики навчання біології, що робить можливим врахування окремих з них при дослідженні методичних засад розробки і використання ПТ навчання біологічних дисциплін у вищій школі. Однак, проблема використання сучасних ПТ у навчанні природничих дисциплін студентів біологічних спеціальностей університету ще не стала предметом спеціальних досліджень. Дисертаційних досліджень присвячених розробці і застосуванню ПТ навчання природничих дисциплін у ВНЗ не було нами виявлено.
У ВНЗ вже запроваджується комплексний, системний підхід до вирішення проблем планування, організації навчально-пізнавальної роботи студентів, оцінки її результативності. У той же час існує розрізненість, відсутність зв'язку у програмах дисциплін, недостатня поінформованість викладачів ВНЗ про останні досягнення в галузі дидактики. Традиційна суперечка "універсальність-спеціалізація" не сприяє розумінню того, що найбільш цікаві проблеми і перспективні шляхи їх вирішення знаходяться на межі наук і спеціаліст повинен уміти шукати їх у міждисциплінарній галузі.
Щоб вирішити назрілі протиріччя вищої школи неможливо і недостатньо збільшити об'єм фундаментальних дисциплін що вивчаються, міждисциплінарних теорій та відомостей про останні досягнення науки і техніки. Щоб сформувати у студентів сучасне теоретичне мислення необхідні не лише науково обґрунтований вибір і відмір змісту навчального матеріалу, але й організація його засвоєння у процесі особливих видів теоретичної діяльності. "Підсумком такої діяльності є два результати: знання про предмет і спосіб мислення. Це свого роду внутрішня логічна схема, яка орієнтує людину і в пізнавальному процесі і в теоретичному розумінні засвоєного предмету. Об'єктивно ці схеми виконують функцію пізнавальних засобів. ... Для формування теоретичного мислення важливо виділити ці засоби і організувати пізнавальну діяльність учнів із свідомим їх використанням" [168, с. 16]. У психології ці схеми називають оперативними схемами мислення.
Необхідні технології, у яких суттєво змінюється і р