розділ 2). Такий комплект проходив випробування на фармацевтичному підприємстві Фармак у цеху фасування сухих стерильних антибіотиків. Для розмежування ступеню впливу механічних та фізико-хімічних факторів зносу у комбінезоні на внутрішній його частині пришивали контрольні проби, які не підлягали впливу хімічних факторів, але проходили стерилізацію разом з одягом та через певну кількість циклів вилучались для дослідження (проби №11-13). З метою визначення топографічних зон на яких відбувається найбільше порушення структури матеріалу, оцінку зносостійкості одягу здійснювали шляхом досліджень проб, що вирізались з різних ділянок комбінезону, згідно рис.3.8.
Рис. 3.8. Топографічні ділянки комбінезону
Зміну структури матеріалу після експлуатації оцінювали методом оптичної мікроскопії за результатами виміру площі наскрізних пор за допомогою оптичного мікроскопа. Також оцінювався вплив експлуатаційних факторів на показники якості: розривальне зусилля, відносне видовження на момент розірвання, коефіцієнт незминальності, коефіцієнт повітропроникності, капілярність.
Аналіз результатів дослідження свідчить про те, що топографія проб, які були обрані для аналізу, в певній мірі позначається на показниках напівциклових розривних характеристик матеріалу верхнього одягу: розривальне зусилля та відносне видовження на момент розірвання (табл. 3.14).
Виявлено, що процеси стерилізації без впливу механічних факторів зношування (проби №11-13) викликають зміну механічних властивостей матеріалів. Ступінь зниження розривального зусилля залежить від кількості
Таблиця 3.14
Значення напівциклових розривних характеристик матеріалу
верхнього технологічного одягу після експлуатації
ПробаРозривальне зусилля Рр ,НВідносне видовження на момент розірвання,?р, %Ро, Н?Ро,%Ру, Н?Ру,%?о,??о, ?у??у1518?14,10,0445?9,70,042,5?1,70,046,0?0,30,02175?8,366,2128?4,271,219,0?0,555,310,5?0,977,23154?9,370,396?3,778,418,3?0,456,99,5?0,579,34148?5,771,4114?5,374,416,0?1,062,411?0,476,15160?7,369,1141?7,468,313,3?0,468,712?0,773,96187?9,263,9145?6,667,419,0?1,355,311?1,176,17182?4,264,9144?2,267,617,0?0,860,014?1,369,68125?4,375,999?3,777,811,7?0,472,58?0,282,69164?9,268,389?3,080,018,3?0,256,99?0,780,410154?2,270,3149?6,966,513,8?0,367,511,5?1,475,911428?10,217,4278?5,037,538,0?1,210,635,0?2,821,712400?6,422,7230?8,248,334,0?0,420,029,0?1,236,913348?7,532,8195?7,156,127,2?0,736,026,0?0,943,4
циклів стерилізації. Так, при 10 циклів стерилізації відбувається зниження розривального зусилля на 17,4%, а вже при 30 циклах його міцність знижується на 32,8%. Разом з тим, вплив сумісної дії механічних факторів та циклів стерилізації знижує відповідні характеристики в середньому на 70%. Найбільше зниження спостерігається при дослідженні проби №8,9 (топографічна зона в області сидіння та ліктя), що складає в середньому 76%. Такий значний вплив деструктивних факторів експлуатації та стерилізації посилюється, на нашу думку, через те, що на матеріал, під час виконання робочих операцій, потрапляють частинки лікарських препаратів, які осідають на поверхні матеріалу і при стерилізації вступають з ним у взаємодію. Про це свідчить певна зміна кольору тканини, особливо на ділянках в області сидіння, манжети та ліктя.
На коефіцієнт незминальності тканини, які у непрямій формі характеризують жорсткість матеріалу процеси стерилізації практично не впливають (табл.3.15).
Таблиця3.15
Значення коефіцієнту незминальності проб, що досліджувались
Незминальність
Х, %Топографічні зони верхнього технологічного одягу12345678910111213Основа61?
1,258?0,564?1,368?1,276?1,369?1,165?0,670?1,478?1,279?1,567?1,764?1,466?0,5Уток64?
0,360?
0,466?
1,265?
1,368?
0,765?
0,473?
1,169?
1,258?
0,970?
0,762?
1,561?
0,665?
1,0
Однак, додавання механічних факторів зношування на більшості топографічних ділянках виробу дещо збільшує значення кута відновлення і, відповідно, коефіцієнт незминальності тканини. Так, для проб, що викроювали по утоку коефіцієнт незминальності залишається практично не змінним у порівняння із вихідною тканиною. По основі коефіцієнт незминальності збільшується, причому значення Х розрізняються для різних топографічних ділянках. Найбільше збільшення кута відновлення (на 20%), а отже і жорсткості матеріалу спостерігається на ділянках № 9,10 (в області ліктя та манжеті), що обумовлено на нашу думку найбільшим попаданням лікарських препаратів при їх фасуванні на зазначені ділянки комплекту одягу.
Таким чином очевидно, що взаємодія лікарських препаратів з поверхнею матеріалу викликає зниження міцності матеріалів та призводить до зміни значення кута відновлення після орієнтовного зминання. Оптичні дослідження поверхні тканини технологічного одягу, які проводили за допомогою бінокулярного мікроскопу МБС-1 показали, що на різних стадіях зносу характер поверхні тканини відповідає всім обов'язковим вимогам передбачених в ГОСТ 64-9-2000. "Комплекти одягу для працюючих у чистих приміщень медичної та мікробіологічної промисловості. Види і комплектність". Зокрема, пилеворсоутворення відсутнє, на поверхні матеріалу не спостерігається деструктованих виступаючих волокон, які можуть бути джерелом забруднення навколишнього середовища чистого приміщення. Ризьке зниження механічних властивостей матеріалів при відсутності їх зовнішніх ознак дають підстави вважати, що сумісна дія факторів стерилізації та експлуатації викликає зміну структури полімерної речовини ниток. Підтвердженням даної гіпотези можуть дані, які отримані при оптичних дослідженнях структури матеріалів.
Одним із основних показників структури тканини, який характеризує бар'єрні властивості одягу є значення наскрізної міжниткової пористості матеріалу. Визначе