Розділ 2. МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Об`єкт та обсяг досліджень
Об`єктом дослідження є психофізіологічний статус водіїв спеціального автотранспорту органів та підрозділів внутрішніх справ та фактори, що впливають на успішність їх професійної діяльності.
У відповідності з метою та завданнями були проведені дослідження за наступними напрямками:
- вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності водіїв спеціального автотранспорту;
- дослідження психофізіологічного статусу водіїв різних вікових груп;
- дослідження психофізіологічного статусу водіїв з різною хронічною патологією;
- дослідження психофізіологічного статусу практично здорових та хронічно хворих водіїв;
- дослідження психофізіологічного статусу водіїв з різним типом вегетативної регуляції;
- дослідження психофізіологічного статусу водіїв з різною успішністю професійної діяльності;
- експертна оцінка успішності професійної діяльності водіїв.
Характеристика досліджуваного контингента.
Водії спеціального автотранспорту - це особи рядового та молодшого начальницького складу, які проходять службу в органах внутрішніх справ. На них розповсюджується дія Закону України "Про міліцію". На посаду водія спеціального автотранспорту зараховуються молоді особи, які пройшли службу в Збройних Силах України та які за станом здоров`я і за індивідуальними психофізіологічними особливостями визнані військово-лікарською комісією придатними до служби в органах внутрішніх справ відповідно до наказу МВС України від 06.02.2001 №85 "Про затвердження Положення про діяльність військово-лікарської комісії та Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового та начальницького складу в системі МВС", зареєстрованого в Мінюсті України від 22.02.2001 за № 164/5355. Водії спеціального автотранспорту зі стажом роботи 20 - 25 років звільняються зі служби.
Праця водіїв спеціального автотранспорту характеризується ненормованістю робочого часу, наявністю робочих змін, нервово-емоційним напруженням, обумовленим екстремальністю ситуацій, прийняттям рішення в умовах дефіциту часу, необхідності застосування зброї, тощо.
Водії працюють з різним графіком роботи: цілодобово з подальшим відпочинком (доба - три), за 12 - годинним графіком (нічні та днівні зміни), чи за ненормованим робочим тижднем з тривалістю зміни від 8 до 16 годин.
Водії спеціального автотранспорту керують легковими автомобілями. Під час професійної діяльності в кабіні автотранспорту на водія впливає загальна вібрація, шум, наявність у повітрі робочої зони оксиду вуглецю, оксидів азоту, насичених та поліароматичних вуглеводнів, свинцю. Так, шум у кабінах становить 70 дБА, вертикальна вібрація 86 дБ в діапозоні 1 - 63 Гц, температура повітря в теплий період року 21 - 24? С, відносна вологість 74 - 75%, швидкість руху повітря 0,2 м/с.
Водії спеціального автотранспорту надали інформовану письмову згоду на участь у дослідженні їх психофізіологічного статусу, вегетативного тонусу, а також вивчення їх стану здоров`я за даними амбулаторних карток відповідно до Закону України "Про інформацію".
Обстеження проводилося у вільний від роботи день у першій половині дня на апаратно-програмному комп`ютеризованому комплексі "Прогноз" [160, 171].
2.1.1.Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності була вивчена шляхом викопіювання даних з "Листків звільнення від службової обов`язків по тимчасовій непрацездатності осіб рядового та начальницького складу органів внутрішніх справ".
Проаналізовано за період з 1999 по 2003 роки захворюваність з тимчасовою втратою працездатності 752 водіїв спеціального автотранспорту, які проходять службу в підрозділах органів внутрішніх справ у м. Києві. При обробці враховувався вік водіїв та стаж служби на посаді водія спеціального автотранспорту.
Аналіз захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП) проводився за методикою Н.В. Догле, А.Я. Юркевич [158] за наступними показниками: кількість випадків тимчасової непрацездатності (КВ); кількість днів тимчасової непрацездатності (КД); відсоток хворіючих (ВХ); середня тривалість одного випадку (СТВ).
Аналіз структури захворюваності проводився з урахуванням віку водіїв. Проаналізовано основні показники захворюваності з тимчасовою втратою працездатності водіїв різних вікових груп (20-29 років, 30-39 років, 40-49 років) та стажу професійної діяльності (1-9 років, 10-19 років, 20-29 років).
При вивченні структури захворюваності з тимчасовою втратою працездатності нозологічні форми класифікувалися у відповідності до Міжнародної класифікації хвороб Х перегляду [159], за наступними класами хвороб:
Клас хвороб
Назва хворобVIХвороби нервової системи (ХНС)VIIХвороби ока та придаткового апарату (ХО та ПА)VIIIХвороби вуха та соскоподібного апарату (ХВ та СА)IXХвороби системи кровообігу (ХОК)XГострі респіраторні інфекції (ГРВІ)XХвороби дихальної системи (ХДС)XIХвороби органів травлення (ХОТ)XIIХвороби шкіри та підшкірної клітковини (ХШ та ПК)XIIIХвороби кістково-м`язової системи і сполучної тканини (ХКМС і СТ)XIVХвороби сечостатевої системи (ХССС)XIXТравми
2.1.2. Проаналізовано дані амбулаторних карт водіїв спеціального автотранспорту, в яких представлені дані щорічних медичних оглядів у лікарів: терапевта, хірурга, отоларинголога, невропатолога, окуліста.
2.1.3. Досліджено стан психофізіологічного статусу 154 водіїв спеціального автотранспорту (чоловіків) у віці : 20-29 років (n = 60) - I група; 30-39 років (n = 48) - II група; 40 і більш років (n = 46) - III група.
Реєструвалися показники, що характеризують стан їх нейродинамічних і психічних функцій [131, 144, 145, 160-164]:
- проста зорово-моторна реакція (ПЗМР - проста зорово-моторна реакція);
- реакція вибору одного показника з трьох (РВ - реакція вибору);
- рівень функціональної рухливості (РФР);
- працездатність головного мозку (ПГМ);
- лабільність з