РОЗДІЛ 2
ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЗМІСТУ, ЗАСОБІВ І МЕТОДІВ ВИХОВАННЯ САМОСТІЙНОСТІ
МОЛОДШИХ ПІДЛІТКІВ У ПРОЦЕСІ
ІГРОВОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
2.1. Методи і прийоми виховання самостійності молодших підлітків під час
проведення рухливих ігор
Приступаючи до проведення експериментальної роботи ми виходили з того, що
ігрова діяльність є першим проявом усвідомленої активності дитини,
зорієнтованої на певні традиції і результати. Це положення вказувало на те, що
без ігор і романтики дітям будь-якого віку жити самотньо й не цікаво. Сірість
життєва, відзначав С. Т. Шацький, викликає у них щось схоже на дійсне
захворювання, яке прогресує [227]. Тому ігри потрібні всім дітям і учням
загальноосвітніх шкіл будь-якого віку і статі. За їх вмілого використання ігри
стають добрими помічниками вихователів, педагогів і батьків у щоденній виховній
діяльності.
Під час проведення експериментальної роботи ми ураховували те, що по-перше –
ігри приносять учасникам миттєву радість і задовольняють їхні актуальні потреби
в руховій активності, спілкуванні тощо; по-друге – ігри завжди спрямовані на
майбутнє, тому що в них моделюються якісні ситуації, закріплюються особистісні
якості, уміння і навички, необхідні особистості для соціальної, професійної і
творчої діяльності; по-третє – ігри сприяють фізичному розвитку організму і
фізичній підготовленості учасників; по-четверте – ігрова діяльність
використовується у вихованні дітей різного віку, тому що будь-які рухові дії,
організовані з дотриманням певних умов і прийнятих правил ігор, можуть
слугувати цілям виховання. Однак усе це передбачити в ігровій діяльності
неможливо через мінливість ситуацій та різну поведінку гравців. Через це ігрові
ситуації у процесі експериментальної роботи створювались без жорсткого
планування дій гравців і в цьому полягали їх пріоритети і достоїнства, які
давали можливість проявляти учням ініціативу і винахідливість, виробляти швидку
реакцію на зміну ситуації гри. Дуже важливою особливістю ігрової діяльності був
розподіл ролей між гравцями, формування команд, суперництво між ними. Це
створювало сприятливі умови для активного моделювання міжособових стосунків і
певних відносини між гравцями та керівництвом ігор. У цій діяльності досить
яскраво проявлялися емоції, створювався привабливий фон для виховного впливу й
формування особистості.
Не забували враховувати у процесі експериментальної роботи позитивного впливу
ігрової діяльності на оптимістичне світосприйняття молодшими підлітками
сучасного світу. Це спрямовувало наше експериментальне дослідження на правильне
визначення тактики використання ігрової діяльності в педагогічному процесі. Ми
завжди пам’ятали, що головне завдання гри як королеви дитинства – нести дітям
радість і задоволення від спілкування та фізичного навантаження. Чим краще учні
пізнавали гру, тим досконалішими ставали їхні навички, тим вона була цікавішою
для них. Це підтверджувало тезу про коло улюблених ігор учнів зазвичай
обмежене, але саме улюблені ігри чинили на них великий виховний вплив. У
процесі ж експериментальної роботи молодшим підліткам пропонувалися
різноманітні ігри, зміст яких сприяв їхньому всебічному розвитку та вихованню
самостійності. Односторонній же підхід до ігрової діяльності лише як до засобу
фізичного виховання молодших підлітків міг призвести до обмеженої оцінки її
впливу на їхнє виховання й підготовку до майбутньої професійної діяльності.
Значно розширювало виховне значення ігрової діяльності включення до змісту
виховної роботи учнівського колективу експериментального класу, за
рекомендаціями А.С.Макаренка [132] – мажору. Він допомагав створювати бадьорий,
цілеспрямований, життєрадісний ігровий стиль учнівського життя, був необхідною
умовою розвитку здорового колективу, якому завжди потрібна радість перемог,
пізнання, творчості і краси. Ми добре розуміли, що вся майбутня діяльність
учнів як майбутніх діячів і працівників має бути представлена в ігрової
діяльності й поступовому переході її в працю, яка характеризується участю
людини в суспільному виробництві, створенні матеріальних і культурних
цінностей. І хоча більшість ігор не мали прямого відношення до суспільних
цілей, але вони мали побічно навчати молодших підлітків різним умінням і
навичкам, які будуть їм необхідні для майбутньої трудової і громадської
діяльності.
Особлива увага під час проведення експериментальної роботи зверталася на ту
життєву практику, яку отримували молодші підлітки від залучення їх до традицій
і звичаїв свого народу через участь у рухливих іграх. Тут у найпростіших
ігрових ситуаціях починався розвиток їхньої самосвідомості, яку вони будуть
удосконалювали у процесі подальшого навчання в школі. Тобто в ігровій
діяльності молодші підлітки мали можливість відтворювати різні явища близького
і знайомого їм світу, до якого їм прийдеться прилучитися в дорослому житті.
Тому наслідувальні рухливі ігри займали важливе місце в самовиховуючому
дитячому побуті. Емоційно насичені моменти життя, соціальні явища суспільства
молодші підлітки навчалися самостійно відтворювати в процесі ігрової
діяльності. У зв’язку з цим ми розглядали рухливі ігри як особливий вид
самостійної діяльності учнів, який успішно впроваджувався в експериментальних
класах з метою виховання в них самостійності.
У процесі проведення експериментальної роботи зверталася велика увага на
використання ігрової діяльності в зміцненні здоров’я та покращенні загального
фізичного розвитку молодших підлітків. Ця робота мала комплексний вплив:
вдосконалювалась спритність учнів, розвивалася швидкість орієнтації у складних
- Київ+380960830922