Формування духовно-фізичних якостей студентів у системі фізичного виховання медичного університету

РОЗДІЛ 2
АНАЛІЗ СТАНУ ФОРМУВАННЯ ДУХОВНО-ФІЗИЧНИХ ЯКОСТЕЙ СТУДЕНТІВ У СИСТЕМІ ФІЗИЧНОГО
ВИХОВАННЯ
МЕДИЧНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
2.1. Методика дослідження
За твердженням Б.Лихачова, духовно-фізичним розвитком у людині є реальне
відношення до суспільства, людей, самої себе, природи, фізичного виховання –
увесь духовний світ з його цінностями, фізичне тіло з його розвинутими якостями
і зовнішнім виглядом. Зовнішній естетичний вигляд, на його думку, відбиває
морально-естетичне ставлення людини до свого власного тіла і духу, бажання
підкреслити свій соціальний стан, справити глибоке враження на іншу людину
естетичними засобами. Внутрішній духовний стан знаходить вираження в
зовнішньому вигляді: вираженні особи, посмішці, манері спілкування, фігурі й
одягові. Саме це дає змогу зображення від зовнішнього до внутрішнього,
розкриваючи зовнішні прояви людини, описуючи її зовнішність словами, жестами і
рухами, показуючи тим самим внутрішній духовний світ, духовно-фізичну сутність
особистості [75].
Тому формування духовно-фізичних якостей ми оцінювали шляхом вияву таких
показників; мотиви і відношення до занять з фізичного виховання; розвиток
фізичних якостей. Методика виявлення мотивів до занять з фізичного виховання і
духовних цінностей ґрунтувалася на проведенні анкетування студентів, у процесі
якого ми з'ясували такі питання:
1.– заняття з фізичного виховання ти відвідуєш, щоб бути атестованим з
дисципліни
фізичне виховання;
2. – підняти свій авторитет;
3. – підвищити рівень фізичного розвитку;
4. – поліпшити поставу, ходу, красу рухів;
5. – продовжити активне довголіття;
6. – набути життєво необхідних умінь і навичок;
7. – виховати силу волі, рішучість, упевненість у собі;
8. – використовувати можливість відпочити, відволіктися від повсякденних справ.
Дані педагогічних спостережень, анкетування й бесід оброблялися методом
частотних розподілів [92].
Так, у процесі анкетування використовувалося угруповання відповідей за
принципом подібності, а потім підраховувалася кількість подібних відповідей, що
виражалося у відсотках до загального числа опитаних. У процесі педагогічних
спостережень реєструвався сам факт вияву досліджуваних явищ.
Відношення до занять з фізичного виховання ми визначали за емоційним станом,
використовуючи методику САН (Додаток А).
Для оцінки відношення студентів до занять з фізичного виховання нами були
розроблені такі параметри:
1. Якість відвідування занять:
– запізнення на заняття;
– кількість пропусків без поважної причини.
2. Недбале відношення до виконуваних вправ:
– неграмотність виконання фізичних вправ;
– виконання не в повну силу.
На кожного студента була заведена педагогічна карта. Дані, отримані методом
спостереження, фіксувалися в педагогічній карті. У педагогічній карті
відзначалося позитивне або негативне відношення до занять з фізичного
виховання.
Розвиток фізичних якостей у системі фізичного виховання медичного університету
оцінювався за результатами державних тестів: витривалість (біг на 2000 метрів);
швидкість (біг на 100 метрів); сила (згинання і розгинання рук в упорі,
піднімання тулуба з положення, лежачи в сід за одну хвилину); (таблиця 2.1).
Таблиця 2.1
ДЕРЖТЕСТИ
для студентів вузів
Види іспитів
Нормативи, бали
3
Витривалість
(біг на 2000 метрів)
9.40
10.30
11.20
12.10
13.00
Швидкість
(біг на 100 метрів)
14.8
15.6
16.4
17.3
18.2
Сила (згинання і розгинання рук в упорі)
24
19
16
11
Сила (піднімання тулуба з положення, лежачи в сід за одну хвилину)
47
42
37
33
28
Визначення ступеня розвитку координації здійснювалося за оцінкою виконання
трьох завдань на координацію. У першому завданні пропонувалася вправа з
різнойменним рухом рук в одній площині, у другому – вправа з різнойменним рухом
рук у різних площинах, у третьому – вправа з різнойменним рухом рук і ніг у
різних площинах.
Завдання 1. Стрибки ноги нарізно-ноги разом; руки знизу нагору у фронтальній
площині.
Завдання 2. 1-8. – стрибки ноги нарізно - ноги разом; руки: 1.– прямі схрещені
руки вниз (ножиці); 2.– руки вбік; 3.– прямі схрещені руки вгору (ножиці); 4. –
руки вбік. 5-6. – коло руками перед собою знизу вгору; 7-8 .– коло руками
зверху вниз.
Завдання 3. 1-4.– стрибки ноги нарізно - ноги разом; 5-8. – стрибки – випади на
праву ногу і на ліву ногу. Руки – як у завданні 2.
Для студентів інструктор демонстрував кожне завдання. Після чого обраний
відтворював його зазначеним способом.
Оцінка виконання кожного завдання оцінювалася «виконано» або «не виконано».
Три завдання виконано – оцінка «5», два завдання виконано – оцінка «4», одне
завдання виконано – оцінка «3», не виконання жодного завдання – оцінка «2».
Про рівень формування духовно-морального компоненту ми судимо з норми поведінки
і гуманізації навчального процесу. Методика виявлення сформованості
духовно-фізичних якостей ґрунтувалася на проведенні анкетування студентів як
експериментальних, так і контрольних груп. Адже через фізичну діяльність
проходять лінії зв'язку зовнішнього впливу рухової культури з її внутрішнім
світом. Але не тільки зовнішні вияви духовної культури можна виховувати на
заняттях з фізичного виховання. У процесі навчання рухових дій є широкі
можливості і для формування внутрішньої культури, точніше тих духовно-моральних
якостей, що сприяють її вихованню [93]. Методика виявлення духовно-морального
компонента в студентів ґрунтувалася на проведенні анкетування, у процесі якого
ми з'ясували такі питання (Додаток Б):
1. – намагаюся свідомо й добровільно виконувати завдання (дисциплінованість);
2. – умію вчасно приймати рішення (рішучість);
3. – здатна виконувати вправи, пов'язані з ризиком (мужність, сміливість);