РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Критерії включення людей в програму дослідження
Робота виконана на кафедрі нормальної фізіології Львівського національного медичного університету ім.. Данила Галицького. Об'єктом вивчення забезпеченості водорозчинними вітамінами С, РР, В1 та В2 були 195 здорових лікарів-добровольців від 22 до 66 років (чоловіків 74, жінок 121, середній вік 45,56±0,86 років), які перебували на навчанні в інтернатурі або на курсах підвищення кваліфікації в згаданому університеті і дали згоду на обстеження.
Вибір саме цього прошарку населення був зумовлений, по-перше, соціальною однорідністю, середнім рівнем матеріального достатку впродовж останніх 40 років дослідження (1964-2004 рр.), усвідомленням стану свого здоров'я.
Практично здоровими вважали осіб, у яких на час обстеження не було будь-якого гострого або відомого добровольцю хронічного захворювання, яке б вимагало постійного прийому медикаментів. Відомо, що потреба у водорозчинних вітамінах значно зростає при інфекційних [24] та соматичних захворюваннях [63], регулярному прийомі медикаментів [63].
Окрім паспортних даних, в анкету заносились результати визначення індексу маси тіла (ІМТ), який знаходився поділом маси тіла (в кг) на ріст (в м) в квадраті. За рекомендаціями ВООЗ, нормальним є ІМТ 18,5-24,9. Надлишковою вагою вважається, коли ІМТ становить 25,0-29,9, ожирінням - ІМТ 30,0 і вище [104].
З відомої причини з дослідження виключались вагітні жінки та матері, що годували немовлят груддю, особи в період місячних [62]. В дослідження не включали осіб, яків останні 2 місяці перед обстеженням приймали вітамінні препарати з лікувальною або профілактичною метою.
Не залучали до досліджень осіб з явними клінічними ознаками гіповітамінозу (таблиця 2.1). При цьому оцінювали стан шкірних покривів, видимої слизової оболонки губів, колір долоней, вигляд язика (колір, стан його поверхні, вираженість сосочкового шару). Враховували також скарги на печію язика та погіршення нічного зору. Слід підкреслити, що жодна з ознак не вважається специфічною для дефіциту конкретного вітаміну [57, 116].
Таблиця 2.1
Клінічні ознаки гіповітамінозу (за Подорожным П.Г.,
Томашевским Я.И., 1977) [116]
СимптомиАтрофія сосочків язикаЧервоний кінчик язикаВідбитки зубів на язиціПечія язикаГіпертрофія сосочків язикаСухість шкіриЗниження нічного зоруХейлозГіперкератозЖовті долоніБляшки Іскерського-БітоСеборейний дерматитАнгулярний стоматит"Географічний" язик
Враховуючи те, що дефіцит вітамінів часто має прихований (безклінічний) характер [57, 102, 170, 246], оцінка забезпеченості людини вітамінами повинна включати і пряме визначення вмісту вітамінів у біологічних рідинах, перш за все - у крові та сечі.
З обстеження також виключали осіб, які систематично зловживали алкоголем і дефіцит вітамінів, що вивчались, у яких міг бути зумовлений алкогольною хворобою печінки (Г.М.Энтин, 1990; Н.М.Кишко и соавт., 1991; Ш.Шерлок, Д.Дули, 1999; Ковальчук Я.С., 2000) [52, 57, 170, 176]. Окрім опитування, яке проводилось з дотриманням усіх правил етики, ці лікарі оглядались для визначення у них об'єктивних клінічних ознак хронічного алкоголізму (таблиця 2.2.)
Таблиця 2.2
Клінічні ознаки хронічного алкоголізму (за Г.М.Энтиным, 1990) [176]
КритеріїАлкогольна енцефалопатіяВенозне повнокров'я кон'юнктивиГіперемія обличчя з сіткою капілярів Судинні зірочки Тремор повік і пальців Обкладеність язика "Лакований" язикАтрофія сосочків язикаВипадіння волоссяГіпергідрозДефіцит маси тілаСимптоми м'язової атрофіїКонтрактура Дюпюїтрена
Фіксувалось також надмірне (більше 10 цигарок на день) куріння лікарями. Ці особи з обстеження також виключались.
Оскільки обстеження лікарів проводилось за умови абсолютної добровільності, приймались до уваги небажання з будь-яких причин приймати участь в дослідженні.
2.2. Вікова і гендерна характеристика обстежених
практично здорових людей
Всього було обстежено 195 здорових людей обох статей: чоловіків - 74 (37,95%), жінок - 121 (62,05%). Таким чином, кількість жінок в 1,6 рази переважала число обстежених чоловіків. Вказана пропорція в цілому відображає співвідношення за статтю серед лікарів наймасовішої спеціальності - дільничий терапевт.
Вік обстежених коливався від 22 до 66 років, середній вік становив 45,56±0,86 років. Розподіл обстежених за віком ілюструє табл. 2.3. Найбільшою за чисельністю була вікова група 40-49 років (64 чоловіки або 32,82%), дещо меншою - 22-29 років (51 чоловік або 26,15%). Однаковими за чисельністю були групи віком 30-39 та 50-59 років (по 34 чоловіки в кожній або по 17,44%). Найменшою за кількістю обстежених була група людей у віці 60 і більше років - лише 12 чоловік (6,15%). Малочисельність останньої групи зрозуміла, оскільки у вказаному віці практично здорові люди - велика рідкість.
Таблиця 2.3
Віковий розподіл обстежених
Вік (років)22-2930-3940-4950-5960 і більшеВсьогоКількість 5134643412195 %26,1517,4432,8217,446,15100
Розподіл обстежених за віком і статтю представлено на таблиці 2.4. Як видно з таблиці, у вікових границях 22-49 років переважали жінки (в 2,4 рази), що відповідає співвідношенню за статтю серед дільничих терапевтів у цих вікових межах. У вікових границях 50-60 років і старше в 1,9 рази переважали чоловіки, що може бути зумовлено більш раннім виходом жінок на пенсію.
Таким чином, кількість чоловіків і жінок у відповідних вікових групах помітно відрізнялось, що було враховано в подальшому при аналізі отриманих даних.
Таблиця 2.4
Розподіл обстежених за віком і статтю
Вікові групи, роківЧоловікиЖінкиКількість%Кількість%22-291013,514133,8830-39810,812621,5040-492635,143831,4050-592027,031411,5760 і більше1013,5121,65Всього74100,0121100,0
Обстежені дотримувались вільного режиму харчування, але за 1 тиждень до обстеження припинялось уживан