РОЗДІЛ 2
КЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клінічна характеристика хворих
У роботі проаналізовано досвід хірургічного лікування 62 хворих на РВГ у відділенні судинної хірургії Львівської обласної клінічної лікарні. Пацієнтів було поділено на дві групи: групу РВГ природженої етіології - І групу (32 хворих) та групу РВГ набутої етіології - ІІ групу (30 хворих).
Вивчення клінічних матеріалів у групі хворих на РВГ природженої етіології мало на меті аналіз залежності між етіологією ураження ниркових артерій та особливостями патогенезу, клінічним перебігом патології, інформативністю додаткових методів досліджень, що застосовуються для верифікації стану ниркових артерій, а також ефективністю корекції патологічних змін ниркових артерій з метою ліквідації АГ і запобіганню прогресування ХНН.
Вік пацієнтів із РВГ природженої етіології коливався від 17 до 55 років, у середньому - 40,5 років. Чоловіків було 20 (62,5%), жінок - 12 (37,5%). Загальне співвідношення кількості чоловіків та жінок складало 1,7 : 1 (табл. 2.1). Поділ хворих за віком та статтю проведено відповідно до вікової градації населення за ВООЗ, яка визначає наступні вікові межі: 18 - 29 років - молодий вік, 30 - 44 років - зрілий вік, 45 - 59 років - середній вік, 60 -74 років - похилий вік, 75 - 89 років - старечий вік, 90 і більше років - довгожилий вік.
Таблиця 2.1
Поділ хворих І групи за віком та статтю
Вік
(роки)Загальна кількість хворих
(N)
Чоловіки
ЖінкиСпіввід-ношення чоловіків до жінокабсолютна кількість%абсолютна кількість%до 29739,4412,51 : 1,330 - 4412825,0412,52 : 145 - 5913928,1412,52,25 : 160 - 74------75 - 88------89 і більше------Загалом322062,51237,51,7 : 1
Як показано на рис. 2.1, чоловіки становили більшість - 20 (62,5%) осіб, жінок було 12 (37,5%) осіб (p<0,05).
Рис. 2.1 Поділ хворих І групи за статтю
Вік пацієнтів із РВГ набутої етіології коливався від 31 до 68 років, у середньому - 52,9 років. Чоловіків було 23 (76,7%), жінок - 7 (23,3%). Загальне співвідношення кількості чоловіків та жінок складало 3,3 : 1 (табл. 2.2).
Таблиця 2.2
Поділ хворих ІІ групи за віком та статтю
Вік
(роки)Загальна кількість хворих
(N)
Чоловіки
ЖінкиСпіввід-ношення чоловіків до жінокабсолютна кількість%абсолютна кількість%до 29------30 - 44531026,651,5 : 145 - 5917155026,652,25 : 160 - 748516,73101,7 : 175 - 88------89 і більше------Загалом302376,7723,33,3 : 1
Як видно з рис. 2.2, чоловіки становили більшість - 23 (76,7%) особи, жінок було 7 (23,3%) осіб (p<0,001).
Рис. 2.2 Поділ хворих ІІ групи за статтю
Причинами ураження ниркових артерій у пацієнтів І групи були (рис. 2.3):
* гіпоплазія ниркових артерій в 11 хворих (34,38%) (у тому числі в одного з пацієнтів - гіпоплазія ниркових артерій обох нирок, в іншого - наявність двох рівноцінних гіпоплазованих стовбурів ниркових артерій однієї з нирок);
* наявність додаткових ниркових артерій у 9 пацієнтів (28,13%);
* екстравазальна компресія ниркових артерій ніжками діафрагми у 9 хворих (28,13%) (в одного з хворих екстравазальна компресія правої НА поєднувалася з високим відходженням її від аорти та утворенням гострого кута між аортою і НА);
* наявність двох рівноцінних гіпоплазованих стовбурів ниркових артерій справа та додаткової НА зліва в 1 хворого (3,13%);
* гіпоплазія правої НА у поєднанні з високим відходженням від аорти та патологічним вигином внаслідок цього лівої НА в 1 хворої (3,13%);
* аневризма лівої НА в 1 пацієнтки (3,13%).
Рис. 2.3 Етіологія уражень ниркових артерій у хворих І групи
Причинами ураження ниркових артерій пацієнтів ІІ групи були (рис.2.4):
* атеросклероз у 21 хворого (70%);
* неспецифічний аорто-артеріїт у 9 пацієнтів (30%).
Рис. 2.4 Етіологія уражень ниркових артерій у хворих ІІ групи
Для встановлення ступеня АГ використовували класифікацію АГ за рівнем АТ відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ 2004 р. (табл. 2.3) [2].
Таблиця 2.3
Класифікація АГ за рівнем АТ
КатегоріїСистолічний АТ
мм.рт.ст.Діастолічний АТ
мм.рт.ст.Оптимальний
Нормальний
Високий нормальний< 120
< 130
130 - 139< 80
< 85
85 - 89Гіпертензія
1 ступінь (м'яка АГ)
2 ступінь (помірна АГ)
140 - 159
160 - 179
90 - 99
100 - 109Продовження табл. 2.3
3 ступінь (тяжка АГ)
Ізольована систолічна
гіпертензія? 180
? 140? 110
? 90
Згідно із вказаною класифікацією серед хворих на РВГ природженої етіології в доопераційному періоді тяжка АГ спостерігалась в 14 (43,8%) випадках, помірна - в 16 (50%) хворих, м'яка - в 2 (6,2%) пацієнтів. У хворих на РВГ набутої етіології в доопераційному періоді АГ була важкою в 24 (80%) випадках, помірною - в 4 (13,3%) пацієнтів, та м'якою - в 2 (6,65%) хворих (рис. 2.5).
Рис. 2.5 Ступені АГ у хворих на РВГ природженої та набутої етіології
Серед пацієнтів основної групи переважають хворі з помірною АГ, а серед пацієнтів контрольної групи - з тяжкою АГ (p<0,05).
Для встановлення стадії АГ використовували класифікацію за ураженням органів-мішеней, яка рекомендована до використання відповідно до рекомендацій Української асоціації кардіологів з профілактики та лікування АГ 2004 р. (табл. 2.4) [2].
Таблиця 2.4
Класифікація АГ за ураженням органів-мішеней
Стадія І Об'єктивні ознаки органічних ушкоджень органів-мішеней
відсутніСтадія ІІЄ об'єктивні ознаки ушкодження органів-мішеней без симптомів з їх боку чи порушення функції.
Гіпертрофія лівого шлуночка (за даними ЕКГ, ЕхоКГ, рентгенографії), або
Генералізоване звуження артерій сітківки, або
Мікроальбумінурія чи протеїнурія та/або
невелике збільшення концентрації креатиніну в плазмі (у чоловіків 115 - 133 мкмоль/л або