Агробіологічна оцінка підщепи винограду сорту Таїровський 1

<p>РОЗДІЛ 2<br />МЕТОДИКА, МЕТОДИ І УМОВИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ<br /> 2.1 Місце, об'єкт, матеріал і схеми досліджень <br /> Дослідження проводили на протязі 1998-2001 та 2003-2005 років в лабораторії фізіології і відділі розсадництва ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В.Є. Таїрова" та на його дослідних ділянках.<br /> В ході досліджень вивчали агробіологічні особливості розвитку кущів, анатомо-морфологічні і фізіологічні показники тканин та регенераційну здатність чубуків перспективного підщепного сорту Таїровський 1 при різних способах формування кущів і системі ведення однорічного приросту, а також особливості калюсування і коренеутворення щеп, ріст і розвиток їх в шкілці, вихід і якість саджанців винограду.<br /> Підщепний сорт Таїровський 1 виведений в ННЦ "ІВіВ ім. В.Є. Таїрова" в 1958 р. від схрещування сортів підщеп Ріпаріа х Рупестріс 101-14 і Рупестріс дю Ло. Таїровський 1 характеризується порівняно коротким періодом вегетації (167-179 днів), сильним ростом пагонів. Ступінь визрівання пагонів 80-90%. Порослеутворююча здатність слабка, пасинкоутворююча - середня. Здатність пагонів до укорінення добра (82%). Зимостійкість і морозостійкість бруньок і пагонів високі. Сорт невибагливий до грунтових умов. Стійкість до засолення грунтів і наявності активного вапна на рівні сорту Ріпаріа х Рупестріс 101-14 : до 9 % легкорозчинних форм карбонатів (по Друіно-Гале). Відрізняється високою стійкістю проти кореневої форми філоксери. Листковою формою філоксери уражується в середній мірі. Посухостійкість вище середньої [59].<br />Сорт Таїровський 1 переданий на держсортовипробування.<br /> Кущі підщепного сорту Таїровський 1 посаджені в 1990 році на дослідній ділянці ДП ДГ "Таїровське" площею 0,30 га. Схема садіння 3,0 х 1,5 м. На дослідних ділянках кожний варіант займав два облікових ряди, по <br />45 облікових кущів на варіант, по 15 у повторенні. Шпалера - вертикальна, одноплощинна 4-х дротяна. Розташування дротин - перша на висоті 40 см від поверхні ґрунту, а решта - через 40 см.<br />Схемою дослідів передбачені такі варіанти формувань:<br /> Варіант 1. - Двоштамбовий вертикальний кордон з однією ланкою лозоношення на кожному штамбі різної висоти. Кущі з розміщенням ланок лозоношення на 1-2 і 3-4 дротах шпалери чергуються:<br /> - висота штамбів 40 і 80 см (1-2 дріт);<br /> - висота штамбів 120 і 160 см (3-4 дріт).<br />Варіант 2. - Одноштамбовий вертикальний кордон з двома ланками лозоношення. Варіант передбачає чергування кущів з розташуванням ланок лозоношення на різних відстанях від поверхні ґрунту:<br /> - відстань від поверхні ґрунту 40 і 80 см (1-2 дріт);<br /> - відстань від поверхні ґрунту 120 і 160 см (3-4 дріт).<br />Варіант 3 (контроль). - Ведення кущів у розстилочній культурі при короткорукавному формуванні.<br /> Навантаження кущів по всіх варіантах досліду було однаковим і складало 6-8 пагонів. Для стимулювання росту основних пагонів за вегетацію робили 3 пасинкування і стільки ж підв'язувань.<br /> Матеріалом для досліджень були однорічні пагони підщепи, щепи та щеплені саджанці винограду. <br /> Для досліджень в осінньо-зимовий період використовували попередньо заготовлені лози, які візуально добре визріли, діаметром не менше 7 мм. Лози розрізали на чубуки, довжиною по 50 см з розділенням їх на три групи. До першої групи відносили чубуки, відрізані від основи пагона (1), в другу - у верхній частині пагона (1) і в третю - чубуки в середній частині пагона (більше 2-х). Дослідний матеріал зберігали в сховищі за загальноприйнятою технологією. <br /> Навесні на підщепних чубуках дослідних варіантів виготовляли щепи<br />технічного сорту винограду Каберне Совіньйон, які висаджували в шкілку відкритого ґрунту з дотриманням всіх технологічних прийомів по догляду за ними.<br /> <br />2.2. Обліки, аналізи і методи досліджень<br /> <br /> На підщепних кущах винограду проводили агробіологічні обліки:<br />- кількість пагонів, залишених на кущах після обламування (шт.);<br />- розвиток пасинків на кінець вегетації (шт., см );<br />- динаміку росту пагонів по варіантах досліду;<br />- площу листкової поверхні і облиств'янність пагонів ампелометричним методом С.О. Мельника, В.І. Щигловської [170];<br />- довжину пагонів (см) ;<br />- об'єм загального та визрілого приросту методом "кубічних вимірювань" С.О. Мельника [93];<br />- вихід стандартних підщепних чубуків (шт.).<br />Для дослідів відбирали середню пробу чубуків кожного варіанту і проводили аналізи.<br /> Основні фізіологічні, біохімічні, агробіологічні визначення та аналізи виконані з використанням загальноприйнятих методів. <br />Вміст цукрів в пагонах визначали за методом Бертрана в модифікації Л.В. Милованової для винограду [167]. Кількість крохмалю - колориметричним методом по Х.М. Починку [168]. Для визначення вуглеводного комплексу по кожному варіанту складали середню пробу сирого матеріалу масою 100 г, фіксували при температурі 105?С, подальшу підготовку проводили відповідно до методик. <br />З параметрів водного режиму вивчали вміст води в тканинах - ваговим методом. <br />Показники анатомо - морфологічної структури вивчали за методом<br />А.А. Навроцької [169]. Середню пробу чубуків кожного варіанту використовували для вивчення анатомо-морфологічної структури. Для цього визрілі однорічні пагони нарізали на 2-3 вічкові чубуки і фіксували в 70 % спирті, потім чубуки переносили в суміш спирту, гліцерину і води, в якій вони зберігались до виготовлення зрізів. Така суміш забезпечує еластичність тканин. З підготовлених таким способом чубуків винограду на мікротомі виготовляли поперечні анатомічні зрізи товщиною 10 мкм. В кожному варіанті досліджено не менше 45 зрізів. Вимірювання здійснювали на черевній і жолобковій сторонах пагону (за трьома міжпроменевими пучками) відповідно дорзовентральній будові лози. Для вимірювання використовували бінокуляр МБС-9 з окулярмікромірною сіткою. На поперечних зрізах пагонів вимірювали:<br /> - загальний діаметр пагону (мм);<br /> - загальний діаметр серцевини (мм);<br /> - товщину флоеми (мм);<br /> - товщину кс</p>