РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА ПО ВИЯВЛЕННЮ ЕФЕКТИВНОСТІ ОРГАНІЗАЦІЇ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ В ПРАКТИЦІ ПЕДАГОГІЧНОГО УЧИЛИЩА В УМОВАХ РЕАЛІЗАЦІЇ СТУПЕНЕВОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ОСВІТИ ВЧИТЕЛЯ
2.1 Вивчення й аналіз стану організації методичної роботи
в педагогічних училищах
Дослідження, представлене у першому розділі, свідчить, що організація методичної роботи в педагогічному училищі - складний керований процес, успішність протікання якого залежить від наукового обґрунтування організації методичної роботи. Педагогічний експеримент проходив у два етапи - констатувальний і формувальний.
Для проведення констатувального експерименту з числа керівників методичної роботи і викладачів, які брали участь у констатувальній частині дослідження, було створено експериментальну і контрольну групи. Констатувальний експеримент проводився у двох педагогічних училищах: у Дніпропетровському педагогічному училищі Дніпропетровського національного університету (67 осіб, з яких 20 керівників методичної роботи і 47 викладачів) і Нікопольському педагогічному училищі Криворізького державного педагогічного університету (63 особи, з яких 15 керівників і 48 викладачів). Жовтоводське педагогічне училище Криворізького державного університету було залучене до експерименту як контрольна група (81особа, з яких 30 керівників методичної роботи і 51викладач).
Визначені експериментальні групи формувалися за приблизно однаковими соціально-професійними характеристиками, а саме: однаковий стаж педагогічної діяльності (10-25 років) та стаж управлінської методичної роботи (5-10 років); серед керівників і викладачів була приблизно однакова кількість чоловіків і жінок; керівники і викладачі мали приблизно однаковий вік (від 30 до 57 років). Визначені групи у нашому дослідженні є незалежною перемінною.
Метою констатувального експерименту, що тривав із 2002 р. до 2003 р., було всебічне вивчення рівня значущості методичної роботи в педагогічному училищі, а також з'ясування залежності між ефективністю організації методичної роботи і якістю педагогічної діяльності викладачів.
Для досягнення поставленої мети передбачалося вирішити такі завдання:
1) дослідити головні напрями організації методичної роботи в педагогічному училищі;
2) визначити характеристику мотиваційного, когнітивного, дієвого й особистісного показника психолого-педагогічної готовності педагогів до організації методичної роботи в педагогічному училищі;
3) виявити взаємозв'язок між значущістю методичної роботи для викладача і його стратегією навчання студентів.
Для досягнення цієї мети і для збирання емпіричного матеріалу ми використовували такі методи: спостереження, анкетування, тестування, інтерв'ювання, комунікативні ситуації та завдання-колізії, вивчення документів методичної роботи (плани методичної роботи, методичне забезпечення навчальних кабінетів, робочі програми викладачів на предмет використання кредитно-модульної системи, відвідування заходів методичних рад, занять методичного об'єднання і засідань предметних комісій, відвідування лекцій, практичних, семінарських і лабораторних занять викладачів експериментальної і контрольної груп).
Перед тим, як почати безпосередньо збирати емпіричний матеріал, ми відзначили, що за структурними компонентами організації методичної роботи визначається певна ієрархічна послідовність таких показників особистості як зміст її мотиваційного, когнітивного, дієвого і особистісного показників, що і впливає на якість методичної роботи. У зв'язку з цим спочатку ми вивчали мотиви, які спонукали розглядані особистості до організації та участі в методичній роботі, далі вивчали рівень знань, умінь та навичок щодо управління ефективною організацією методичної роботи. Потім ми вивчали особистісну спрямованість усіх учасників нашого дослідження з метою визначення впливу цього показника на ефективність методичної роботи.
Слід зазначити, що серед перерахованих показників готовності до ефективної організації методичної роботи ми виділяємо мотиваційний. Такий підхід ґрунтується на теоретичному положенні О.М.Леонтьєва про активність особистості і характер її діяльності. Учений писав: "акт діяльності має визначену структуру: потреба трансформується у мотив, мотив спонукає людину поставити мету; виходячи з мети, вона планує попередню роботу, визначає спосіб дії" [108]. Дуже значущим, на наш погляд, є те, що мотиваційний показник представлений усіма групами організації методичної роботи (соціальна, управлінська, педагогічна, психологічна, фахова).
Вибірка результатів дослідження мотиваційного показника до готовності керівників ефективно організовувати методичну роботу подана в таблиці 2.1.
Розглянемо мотиваційний показник наукової організації інноваційного управління педагогічний колективом у методичній роботі. Характер і виразність мотиву до організації методичної роботи ми вивчали за допомогою шкалування. Для цього викладачам були запропоновані чотири твердження:
1. Я керую методичною роботою, тому що вона є функціональним обов'язком моєї посади.
2. Я керую методичною роботою, тому що це сприяє відповідальному ставленню до ознайомлення з методичною літературою.
3. Я керую методичною роботою, тому що маю можливість додатково ознайомитись із новими психолого-педагогічними літературними джерелами і створювати новаторські педагогічні ідеї.
4. Я керую методичною роботою із задоволенням, вважаю цю роботу головною у формуванні педагогічної культури викладачів педагогічного училища.
Таблиця 2.1.
Вибірка результатів дослідження мотиваційного показника щодо готовності керівників ефективно організовувати методичну роботу
Мотиваційний
показникЗмінні мотиваційного показникаЧастка здійснених виборівЕкспериментальна група (%)Контрольна група (%)Індивідуально-особис-тісний мотивМожливість реалізувати свій творчий потенціал (упроваджувати нові підходи в управлінні методичною роботою, методи та форми навчання, приймати оригінальні, нестандартні управлінські рішення). Інтерес