РОЗДІЛ 2
ДІЯЛЬНІСТЬ В НАЦІОНАЛІСТИЧНИХ СТРУКТУРАХ
2.1. Формування світоглядних позицій
Вважаємо за доцільне розглянути тут не тільки процес формування і розвитку суспільно-політичних уявлень Петра Федуна, а також ті фактори, які мали безпосередній вплив на становлення його особистості: суспільні, освітні, родинні. У процесі формування особистості важливу роль відіграють події і обставини, які відбувалися в дитячому та юнацькому віці. Оскільки у цей час формується психіка, свідомість, мислення, життєві цінності, що в своїй загальній сукупності складають цілісність світогляду. У цьому зв'язку вимагають висвітлення та уточнення біографічні дані.
Народився Петро Федун 24 лютого 1919 року в с. Шнирів (тепер Бродівський район Львівської області) в селянській родині Миколи і Параски Федулів; хрещений як греко-католик [56]. Після закінчення початкової школи в 1931 році, де Петро проявив себе як здібний учень, він вступає у Бродівську Державну гімназію ім. Юзефа Коженьовського (Gimnazium Panstwowe im. Jozefa Korzeniowskiego), яка в той час була польською гімназією гуманітарного типу, тобто особлива увага при викладанні приділялась математично-природничим наукам, історії і літературі. На противагу гімназіям класичного типу, де акцент робився на латинську і грецьку мови, вивчення яких розпочиналася з першого класу, в Бродівській гімназії латина викладалася з четвертого класу, грецької взагалі не було, а німецька вивчалася з другого по восьмий клас (для українців обов'язковою була ще й українська). Цю гімназію Польща успадкувала від Австрії і одночасно успадкувала головні особливості програм навчання [115, 189].
Шкільний рік тривав, зазвичай, від 1 вересня до 28 червня, а навчання проходило шість днів на тиждень. Внаслідок сталої програми обов'язкових предметів, високих вимог і довгого періоду навчання кожного року рівень знань випускників гімназії був досить високий [115, 190].
Навчання в гімназії було платне (учні мусили платити двічі на рік - в листопаді і в квітні - так звану таксу, тобто шкільну оплату (на 1931 р. вона становила по 55 злотих (для порівняння 100 кг. жита = 12 злотих, 1 кг. масла = 3 злотим, місячна зарплата вчителя = 220-250 злотих), за умови коли учень на чверть річних учительських конференціях в листопаді і в квітні не отримав з будь-якого предмету погану оцінку, інакше мусив платити подвійно)), тому для багатьох українців навчання в гімназії було не доступне, а особливо вихідців з села. У 1932/1933 н. р. таких було всього 72 учні з 349 [46, 75].
На початку 30-х років в Польщі було проведено шкільну реформу згідно з якою було ліквідовано 8-річні гімназії, а на їх місці створено 4-річні гімназії і 2-річні ліцеї. Чотири класи нової гімназії відповідали 3-6-ому класам старої гімназії, а ліцеї 7-8-ому. Ті учні, що у 1933 році закінчили 2 клас, йшли до першого класу нової гімназії. До них належав і Петро Федун, який закінчив гімназію у 1937 році, а ліцей у 1939 [115, 193].
У звітах за 1932/33, 1933/34, 1935/36 навчальні роки прізвище Петра Федуна стоїть першим у списку під літерою А, що означало відмінне навчання серед загального огляду успішності учнів. Слід зазначити, що, наприклад, на 1932/33 навчальний рік зі 349 учнів гімназії українці становили всього 93 учні проти 162 поляків і 84 євреїв, а під літерою А значилося лише 12 учнів (для порівняння: 89 - В (добре), 201 - С (задовільно)) [46, 75].
Навчаючись в Бродах він пройшов військовий вишкіл (Hufiec szkolny), який входив у програму гімназії-ліцею. "Військовій підготовці" підлягали всі учні, яких шкільний лікар визнав придатними до військового вишколу, який починався в шостому класі, а для Петра Федуна, напевно, в 4-ому класі нової гімназії. Заняття тривали дві години щотижнево після уроків впродовж двох років. Наприкінці першого року вишколу проводились 2-3 денні польові збори біля с. Бовдури, а після закінчення другого - у таборі біля с. Пасічне в Карпатах разом з учнями інших гімназій [115, 195].
У гімназії Петро зустрів добрих вихователів. Варто згадати, наприклад, директора Володимира Солтисика та о. Михайла-Євгена Осадцу. Саме останній, без сумніву, мав вирішальний вплив на формування світоглядних позицій майбутнього ідеолога ОУН.
Отець Михайло був відомим духовним композитором, професором української філології. Виходець із давньої інтелігентської галицької сім'ї (дід був автором "Української філології", батько брав участь у змаганнях Січового Стрілецтва) він мав серед студентів непересічний авторитет. Без отця Михайла не обійшлося жодної гімназійної імпрези на честь Героїв Крут, днів Т.Шевченка, М.Шашкевича та ін., і що найважливіше - людина високого інтелекту, патріотизму була особистим духівником (катехітом) Петра Федуна.
Саме у гімназійні часи розпочалася праця селянського сина на ниві національно-визвольних змагань. Марія Бойко, яка в 1936 році працювала в Шниреві садівничою, згадує, що Петро Федун і ще двоє односельців належали до молодіжного осередку ОУН і вона була присутньою на лекціях, що їх читали бродівські студенти [140, 44].
Напередодні війни поляки вирішили запроторити небезпечний, на їхню думку, елемент до в'язниць і концентраційного табору в Березі Картузькій, прораховуючи варіант, що в разі війни проти Німеччини можливі заворушення українців. Петро Федун, який з 1939 року вже був членом ОУН, очевидно ще не був серед підозрілих і тому залишився на волі. Дані про молодих націоналістів цим практично обмежуються, тому що в 1940 р. всі члени організації були замордовані більшовиками в Золочівській тюрмі [116, 522-523].
Петро Федун, як і більшість тогочасної галицької молоді, захоплювався працями Д.Донцова, в яких висвітлювалися ідеї інтегрального націоналізму. Хоча в подальшому він більшість із них піддав гострій критиці, однак вплив Д.Донцова на його світоглядні позиції залишається незаперечним.
Тут варто розглянути ті основні напрями української політичної думки, в руслі яких відбувалось формування суспільно-політичних погля