РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ, ОБСЯГ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Програма дослідження
Досягнення мети дослідження потребувало наявності спеціальної програми (рис.
2.1), розробленої з використанням системного підходу і його
системно-історичного аспекту, як найбільш значушого для історико-медичних
досліджень, що дозволяє відтворити особливості об’єкту вивчення в минулому,
пройдений ним шлях розвитку і представити його сучасну характеристику.
Науковою базою дослідження стала Дніпропетровська обласна
санітарно-епідеміологічна станція, як історична спадкоємниця санітарної
організації Катеринославського земства та міська санітарно-епідеміологічна
станція як історична спадкоємиця санітарно-виконавчої комісії міського
самоврядування.
Як видно з даних рис. 2.1, програма дослідження передбачала п’ять його етапів,
результати кожного з них ставали логічною послідовністю для вирішення завдань
наступних етапів.
Перший етап передбачав збір і узагальнення інформації щодо особливостей
земської медицини в Україні кінця XIX – початку XX століть та
санітарно-гігієнічного забезпечення населення, другий – висвітлення
соціально-економічних умов Катеринославської губернії та особливостей її
земської медицини, виявлення чинників виникнення санітарно-профілактичного
напряму в діяльності міського самоврядування та земських організацій. Метою
третього стало дослідження особливостей етапів становлення і розвитку
санітарної організації Катеринославського міського самоуправління та
губернського земства, напрями діяльності перших санітарних організацій,
виявлення внеску санітарних лікарів у справу суспільного здоров’я, а також
узагальнення санітарно-гігієнічної спадщини фундатора
санітарно-епідеміологічної служби України – академіка О.М.Марзеєва в
Катеринославський період його діяльності.
Етапи
Мета – оцінка здобутків санітарної організації міського самоврядування та
санітарної організації Катеринославського губернського земства у розвиток
української гігієни та санітарії
Збір і узагальнення матеріалів стосовно особливостей
земської медицини та гігієнічного забезпечення населення України кінця XIX –
початку XX ст.ст. (897 джерел)
II
Вивчення соціально-економічних особливостей міста Катеринослава
та Катеринославської губернії і її земської медицини
(70-80-і роки XIX ст. – 1917 р.)
Соціально-економічні умови
Особливості надання медичної допомоги
Чинники виникнення санітарно-профілактичного напряму в міському самоврядуванні
та діяльності земства
III
Дослідження становлення і розвитку санітарно-виконавчої комісії міського
самоврядування та санітарно-епідеміологічної організації Катеринославського
земства (842 джерела)
Особливо-сті етапів розвитку
Напрями діяльності перших санітарних організацій
Внесок санітарних лікарів у справу суспільного здоров’я
Санітарно-гігієнічна спадщина О.М.Марзеєва катеринославського періоду його
діяльності
IV
Гігієнічний аналіз результатів лабораторних досліджень факторів навколишнього
середовища міста Катеринослава та губернії (127 джерел)
Узагальнення здобутків санітарної організації міського самоврядування та
Катеринославського губернського земства
Впровадження
Вперше встановлена дата створення санітарної організації міста Катеринослава
(1879) та губернії (1901)
Монографій – 2, статей –4,
тез – 2, доповідей – 4
Методи дослідження
Методи
Розділи
Системний підхід
4, 5, 8
Історичний
1, 3, 7
Історико-типологічний
1, 4, 5, 8
Історико-порівняльний
1, 3, 7
Аналітичний
4, 5, 6, 8
Статистичний
2, 3, 6
Рис. 2.1. Програма, матеріали, обсяг та методи дослідження
Четвертий етап присвячувався вперше проведеному аналізу результатів
лабораторних досліджень санітарною організацією м.Катеринослава та повітових
лабораторій факторів навколишнього середовища.
Метою заключного, п’ятого, етапу дослідження стало узагальнення здобутків
санітарної організації Катеринославського міського самоврядування та
губернського земства, як історичної моделі профілактичної діяльності
санітарно-епідеміологічної служби України.
2.2. Інформаційна база дослідження
Інформаційна база дослідження репрезентована документальними матеріалами групи
джерел: законодавчими актами та документами урядових установ, матеріалами
діловодства Катеринославського земства та Катеринославського міського
самоврядування, статистичними матеріалами, періодичною пресою, в тому числі
губернською, окремими мемуарними виданнями.
До першої групи джерел – законодавчих актів та нормативних документів урядових
установ – належать офіційні документи загальноросійського рівня, законодавчі
акти вищих органів державної влади Російської імперії, циркуляри та
розпорядження до них [28, 39, 49, 226, 247, 289, 293, 294, 344, 346, 368],
постанови Катеринославського губернського земства, губернії, повітів, органів
міського самоврядування по санітарній частині [88-91, 105, 142, 144-160, 164,
165, 166, 167, 168, 169, 170, 173, 174, 175, 177, 178, 179, 191, 192, 196, 197,
198,199, 242, 244, 245, 246, 248, 269, 270, 272, 286, 290, 291, 292, 297, 345,
347], які визначають сутність діяльності, задач та компетенції земств. Ряд
таких документів, які стали доступними в процесі дослідження, є у
Дніпропетровському обласному історичному музеї імені Д.І.Яворницького в
одиничних примірниках.
Аналіз матеріалів діловодства Катер