розділ 2.2.) ми побачили, що
дійсно, студенти у міжособистісних стосунках та по відношенню до своїх
товаришів, керуються в основному емоціями, що спонукає їх до співчуття та
емоційної підтримки один одного. Так, найбільш емоційними серед студентів
різних курсів є студенти 5 курсів - 67,57%, хоча не менш важливим у їхньому
світосприйнятті є і когнітивний компонент. Але цей ефект відображається не
тільки на експектаціях окремих осіб. Він припускає не тільки емоційну, але й
реальну підтримку діями інших членів групи. Якщо така підтримка членів групи є
відсутньою, тоді особистість втрачає “ми-почуття” – причетності до групи, до її
справ, і тоді формується почуття “вони”, тобто члени групи, які не отримали
емоційної підтримки, схильні до сприйняття своєї групи як групи-чужаків, що не
розділяють її інтереси та турботи [132;152].
Ефект “ми-почуття” є найбільш значущим психологічним механізмом функціонування
групи. Гіперболізація ефекту “ми-почуття” може привести групу до переоцінки
своїх можливостей і достоїнств, до відриву до інших груп, до “групового
егоїзму”. В той же час недостатність розвитку “ми-почуття” приводить до
відсутності єдності і спільності в діяльності.
Таким чином “ми-почуття” відіграє велику роль у груповій взаємодії, і позитивно
впливає на формування та збереження групових норм. Про це свідчать показники
результатів нашого емпіричного дослідження колективістської спрямованості –
77,8% за методикою Є.Залюбовської. Внутрішній кореляційний зв’язок шкал за
методикою А.Фідлера: взаємопідтримки та захопленості /0,49/; захопленості та
зацікавленості /0,58/; згоди та задоволеності /0,50/, теплоти /0,50/,
співробітництва /0,39/; приязності та згоди /0,45/, задоволеності /0,55/,
теплоти /0,50/, співробітництва /0,32/.
Емоційний компонент за методикою О.Михайлюка та А.Шалито негативно корелює з
шкалами методики А.Фідлера приязність /-0,39/, теплота /-0,32/, взаємопідтримка
/-0,36/, захопленість /-0,37/.
За методикою Т.Лірі існує внутрішня кореляція: шкала дружелюбність позитивно
корелює з шкалою альтруїстичність /0,71/, який підкреслює той факт, що
початкові людські стосунки, як правило, будуються на емоційних почуттях і є
основою для формування феномену “ми-почуття”.
Отож, можемо сказати, що “ми-почуття” (мається на увазі стандартизація оцінок,
установок та процедур) пов’язує членів групи у єдине ціле і підсилює їх
взаємодію один з одним. Це почуття спрямоване на досягнення єдиної цілі за умов
спільної діяльності і сприяє підтриманню та збереженню групових норм,
стандартів поведінки серед студентів.
Проведений кореляційний аналіз дозволив виявити структуру взаємовпливів між
соціально-психологічними особливостями членів студентської групи та формуванням
нормативної поведінки у їхньому середовищі. Однак результати кореляції не
надали можливості чітко підтвердити або спростувати нашу гіпотезу:
соціально-психологічна специфіка генезу поведінки особистості зумовлена рядом
чинників, що виникають внаслідок взаємодії членів групи в процесі їх спільної
діяльності та психологічних особливостей кожного індивіда зокрема відповідних
нормативних категорій і таким чином забезпечують формуванню та збереженню
певного стандарту поведінки студентів.
Тому для більш точного визначення поставлених перед дослідженням завдань
отримані емпіричні дані було оброблено за допомогою багатовимірної математичної
статистики, зокрема, факторного аналізу. При цьому факторний аналіз дозволив
виявити латентні взаємозв’язки між показниками, що є недоступними для інших
статистичних процедур. Основою даної процедури були наступні положення [80]:
Факторний аналіз опирається на спостереження над природним варіюванням
змінних.
Даний метод дозволяє виявити основні фактори, які суттєво впливають на
специфіку дисперсії результатів.
Факторний аналіз може виступати критерієм гіпотез, які спираються на дані,
отримані іншими методами.
Даний метод не гіпертрофує причинні зв’язки і вирішує питання про їх міру в
процесі подальших досліджень.
Процедура факторного аналізу здійснювалась за допомогою програмного пакету
“Statistica” ver.5.0. У всіх випадках для виділення факторів використовувався
метод головних компонентів (Principal components), а для повороту осей факторів
– “нормалізований Варімакс”
(Varimax normalized). Під час інтерпретації до уваги брались змінні з вагою / r
/ 0,70.
На першому етапі дослідження було здійснено дану статистичну процедуру, в
результаті якої було виявлено 3 фактори. Для аналізу даних застосовувались всі
групи змінних та брались до уваги всі шкали використовуваних нами методик:
Методика оцінки психологічної атмосфери в колективі А.Фідлера (кожна шкала
методики виступала в аналізі окремою змінною):
приязність / ворожість;
згода /незгода;
задоволеність/незадоволеність;
продуктивність/непродуктивність;
теплота/холодність;
співробітництво/неузгодженість;
взаємопідтримка / недоброзичливість;
захопленість/байдужість;
цікавість / нудність;
успішність / неуспішність.
Методика «Q-сортування: діагностика основних тенденцій поведінки у реальній
групі» (автор – В.Стефансон):
залежність / незалежність;
комунікабельність / некомунікабельність;
“прийняття боротьби” / “уникнення боротьби”.
Методика “дослідження сприйняття індивідом групи” (автор методики -
Є.Залюбовська):
індивідуалістична спрямованість;
колективістська спрямованість;
прагматична спрямованість.
4. “Експрес-методики” вивчення соціально - психологічного клімату в трудовому
колективі О.С. Михайлюка та А.Ю. Шалито:
емоційний компонент;
поведінковий компонент;
когнітивний компонент.
Опитувальник «Шкала локус-контролю» (Дж.Роттер, 1966 р., адапт
- Київ+380960830922