РОЗДІЛ 2. ПСИХОДИНАМІЧНИЙ ПІДХІД ДО ПРОБЛЕМИ ПСИХОЛОГІЧНИХ ЗАХИСТІВ
2.1. Основні наукові підходи до методів пізнання психологічних захистів
Дослідження психологічних захистів в їх системній організації потребує пошуку
шляхів та методів вивчення психічних явищ, пов’язаних з несвідомою сферою
суб’єкта. На основі аналізу наукових праць можна зробити висновок про те, що
дослідження здебільшого присвячені особливостям формування окремих механізмів
захисту суб’єкта, відповідно вивчення психологічних захистів не набуває
системності. Необхідні опосередковані способи пізнання несвідомої сфери. У
вирішенні цього питання найбільше надбань має психоаналіз.
З. Фрейд не ставив мети, пов’язаної із пізнанням психологічних захистів
суб’єкта, однак їх вивченню опосередковано сприяли такі прийоми психоаналізу:
аналіз вільних асоціацій, сновидінь, переносів, опорів, інтерпретація в процесі
психоаналітичної взаємодії [308]. Такий підхід базується на припущенні, що
витіснені внутрішні психічні імпульси, що незмінно блокуються на рівні
свідомості, знаходять вияв в моториці (помилкові дії) і символіці (сновидіння).
Цензорний контроль свідомості присутній лише при переході несвідомих імпульсів
у словесну форму, а контроль над руховим апаратом і образною (символічною)
сферою вираження знижений.
Аналіз переносу спрямований на з’ясування ролі значущих людей дитинства у
житті суб’єкта, специфіку раннього досвіду та психічних травм, які обумовили
формування певних форм захистів. Розшифровка символіки сновидінь, як підкреслює
З. Фрейд, дозволяє виявити взаємозв’язок між інстинктивними пробудженнями та
поведінковими актами суб’єкта, а значить, і пізнати захисні механізми.
Тлумачення снів і символів потребує виявлення асоціативної відповідності,
спираючись на інтелектуальний потенціал, або піддається аналізу. З. Фрейд
зазначав, що важливо зрозуміти мову індивідуальності [303]. Аналіз опорів у
межах психоаналізу дозволив об’єктивувати аспекти психічного життя суб’єкта,
які є емоційно небайдужими, енергетично наповненими для нього. Наявність опорів
засвідчує дію психологічних захистів. Прийоми психоаналізу, де присутня
спонтанна активність суб’єкта, сприяють пізнанню несвідомої сфери,
психологічних захистів зокрема.
К. Г. Юнг зазначав, що асоціації й образи складають невід’ємну частину
підсвідомості [344]. Проте на противагу особистому несвідомому, колективне
несвідоме не може бути актуалізоване в пам’яті за допомогою якої-небудь
аналітичної процедури, адже воно не проходило етап витіснення. Уроджених ідей
не існує, однак існують вроджені можливості ідей [375, с. 276].
Методами пізнання психологічного захисту в теорії А. Фрейд можна вважати
аналіз актуальних переживань, сновидінь, мрій, малюнків, гри, переносу [302]. У
концепції К. Хорні, методами пізнання психологічних захистів суб’єкта можуть
виступати аналіз «Я» реального (або можливого), ідеального (або неможливого),
актуального та нікчемного [335]. Детальне вивчення констеляції паттернів
поведінки та особистісних рис, уявлень про цінності та умови життя людиною,
системи заохочень та покарань в дитинстві сприяє пізнанню її психологічних
труднощів.
Процес психотерапії, за А. Адлером, має чотири мети: стосунки (створення та
підтримання „хороших” відносин – дружніх стосунків між рівними: терапевтом та
клієнтом); аналіз (розкриття динаміки життя індивіда, його стилю життя, цілей
та їх вплив на процес життя); інтерпретація одержаних даних; переорієнтація
[203]. Особливої уваги в контексті досліджуваної проблеми набуває вивчення
динаміки життя суб’єкта, дослідження стилю життя, сновидінь та ранніх спогадів.
Пізнанню захисної системи суб’єкта сприяє аналіз ранніх спогадів індивіда [6].
А. Адлер стверджував, що навіть уривки спогадів дозволяє пізнавати установки
суб’єкта, які обумовлюють поведінку в теперішньому. Дослідження історії життя
індивіда дає можливість встановити детермінанти „базисних помилок”, як то:
надузагальнення, хибні чи недосяжні цілі, викривлене сприйняття життя та його
вимог, зменшення чи заперечення власних гідностей, хибні цінності. З
поведінкових виявів, аналізу висловлювань, сновидінь та фантазій індивіда
аналітик вичленовує хибні аперцептивні схеми, усвідомлення яких забезпечує
життєву переорієнтацію. А. Адлер звертав увагу, що вияви опорів є
діагностичними, та визначав основним шляхом їх подолання – забезпечення
партнерської взаємодії між терапевтом та клієнтом, котра слугує побудові нових
соціальних зв’язків нового рівня та розвитку особистості клієнта [203].
Згідно з теорією Г. Салівана, дослідження особливостей функціонування
психологічних захистів можливі через аналіз дефіциту навичок мислення,
нереалістичних особистих правил, похибки сприйняття, негативного перебігу думок
суб’єкта. Вивчення цих психічних процесів, за твердженням дослідника, дозволяє
визначити цінності, установки, які формують захисну систему суб’єкта [330,
с. 67]. Основними методами пізнання захисної системи суб’єкта в контексті
теорії Ф. Перлза можна вважати техніку усвідомлення, виявлення фантазій, метод
моделювання драми [225].
К. Роджерс відмічав, що у людини є чотири можливості „переробки досвіду”:
ігнорувати; точно сприйняти і укріпити Я-концепцію; викривити; відхилити.
Поняття „напруженість” використовується для опису захисної позиції (наприклад,
жорсткість, неадекватна перевірка дійсності) [250]. Отже, пізнання захисної
системи індивіда вимагає аналізу неконгруентності між Я-концепцією індивіда та
його досвідом. Оволодіння індивідом як емоційним, так і когнітивним змістом
відбувається через переживання, усвідомлення та вираження даного
- Київ+380960830922