РОЗДІЛ 2
Загальна характеристика обстежених хворих
та клінічних методів обстеження
2.1. Загальна характеристика хворих.
В роботі вивчено і проаналізовано результати комплексного обстеження та
лікування 91 хворого на цироз печінки, ускладнений асцитичним синдромом та
кровотечею з ВРВ стравоходу та шлунка, що перебували на лікуванні в
реанімаційних відділеннях Обласної клінічної лікарні (ОКЛ) та Центральної
міської клінічної лікарні (ЦМКЛ) м. Ужгорода з січня 2004 року по вересень 2006
року.
З-поміж загальної кількості (91) хворих чоловіків було 51 (56,0 %), жінок – 40
(44,0 %). Вік хворих – від 17 до 73 років (середній вік – 47,7 років), тільки
12 хворих (13,3 %) були старшими за 60 років.
При цьому 69 хворих знаходилися на лікуванні в реанімаційному відділенні ОКЛ, а
решта 22 – в реанімаційному відділенні УЦМКЛ (табл. 2.1.1).
Таблиця 2.1.1
Розподіл хворих за роками поступлення
Роки поступлення
ОКЛ
УЦМКЛ
2004
34
2005
22
11
2006
13
Всього
69
22
У 2004 році 6 хворих знаходилися в реанімаційному відділенні ОКЛ двічі, у 2005
двічі госпіталізовувався 1 хворий, у 2006 році – жоден.
Четверо хворих за період спостереження знаходилися на лікуванні і в ОКЛ, і в
УЦМКЛ по одному разу.
Тривалість захворювання становила в середньому 3,2 року (від 8 місяців до 11
років), причому у 67 (73,6 %) пацієнтів вона становила понад 1 рік. Етіологія
захворювання встановлена у всіх хворих: 41 хворів на вірусний гепатит, 50
надуживали алкоголь.
Кровотечу з верхніх відділів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) в анамнезі мали 84
хворих (92,3 %), дві та більше кровотеч мали 26,4 % пацієнтів (табл. 2.1.2).
Майже у всіх хворих спостерігався виражений гіперспленізм, тільки у 21 %
пацієнтів гіперспленізм був виражений помірно. У 47 % хворих відзначено
резистентний, а у 53 % – прогресуючий асцит.
Серед ускладнень асцитичного синдрому асцит-перітоніт діагностовано у 15
(16,48 %) пацієнтів, гідроторакс – у 14 (15,4 %), пупочну грижу – у 9 (9,9 %),
геморагічний асцит – у 2 (2,2 %) хворих (табл. 2.1.3 ).
Згідно з поставленою метою нами використані такі методи дослідження.
Загальноклінічні обстеження – опитування, аналіз скарг та анамнезу
захворювання, об’єктивне обстеження. Лабораторні – загальні аналізи крові та
сечі, визначення числа тромбоцитів, коагулограма, визначення HBsAg крові,
біохімічний аналіз крові (визначення рівня загального білка та білкових
фракцій, рівень білірубіну, активність глютаміново-аспарагінової та
глютаміново-аланінової амінотрансфераз (АсАТ, АлАТ), тимолова, сулемова проби,
лужна фосфатаза, сечовина та креатинін), дослідження маркерів вірусних
гепатитів за загальноприйнятими лабораторними методиками. Біохімічне
дослідження асцитичної рідини (визначення рівня загального білка, рівень
білірубіну, сечовини, креатиніну). Апаратно-інструментальні – ЕКГ,
кардіосумісна доплерографія портопечінкової гемодинаміки, ультразвукове
обстеження, ангіографічні методи обстеження, фіброезофагогастродуоденоскопія,
ретроградна цистометрія, спірографія (табл. 2.1.4).
Таблиця 2.1.2
Ускладнення, які спостерігались у хворих на ЦП
Кровотеча
в анамнезі
Гіперспленізм
Асцит
Портосистемна енцефалопатія
Не було
Одна
Дві і більше
Помірний
Виражений
Транзиторний
Резистентний
Прогресуючий
Немає
Субклінічна
І–ІІ стадія
ІІІ–IV стадія
60
24
19
72
43
48
14
36
23
18
7,7%
65,9%
26,4%
21%
79%
47%
53%
14,4%
37,11%
23,7%
18,56%
Таблиця 2.1.3
Ускладнення асцитичного синдрому
Вид ускладнення
Кількість хворих
Асцит перитоніт
15
16,48
Гідроторакс
14
15,4
Геморагічний асцит
2,2
Формування неускладненої грижі
9,9
Таблиця 2.1.4
Обсяг спеціальних методів дослідження центральної і ворітнопечінкової
гемодинаміки та спеціальних хірургічних маніпуляцій
Методи дослідження
Кількість хворих
Кардіосумісна доплерографія
71
Ультразвукове дослідження гепатопанкреатичної зони
91
Мезентерикоспленопортографія
17
Артеріомезентерикопортографія
81
Фіброезофагогастродуоденоскопія
91
Енцефалографія
37
Моніторинг внутрішньочеревного тиску
91
Дослідження функції зовнішнього дихання
37
2.2. Дослідження асцитичної рідини.
Дослідження асцитичної рідини виконували для підрахунку кількості форменних
елементів та визначення рівня білка. До головних тестів зараховують підрахунок
клітинних елементів, бактеріологічний посів, визначення концентрації загального
білка.
Визначивши кількість лейкоцитів, можна отримати інформацію про приєднання
бактеріальної інфекції. Абсолютне число нейтрофілів ? 250 клітин/мм3 свідчить
про бактеріальну інфікованість асцитичної рідини.
2.3. Ультразвукове дослідження гепатопанкреатичної зони та селезінки.
Ультразвукове обстеження проводилося на апараті Philips HDI – 1500 з датчиком
для сканування з частотою 3,5 Мгц. Цей метод дозволяє визначити розміри
печінки, селезінки, їх контури, ехогеність та структуру, наявність вільної
рідини у черевній порожнині та орієнтовну її кількість [33, 110, 112].
Обстеження пацієнтів проводилося натще.
Кардіосумісна доплерографія портальної системи печінки, як одного із регіонів
системи великого кола кровообігу, включає в себе оцінку синхронно з ЕКГ
портального кровоплину в комплексі з визначенням варіанту центральної
гемодинаміки. Основний його зміст полягає в зіставленні показників регіонарної
або органної гемодинаміки з параметрами функції серця, тобто з показниками
системної гемодинаміки [63, 113, 121].
Доплерографія проводилося на апараті Philips HDI-1500 з датчиком для сканування
з частотою 3,5 Мгц із застосуванням пакету прикладних програм даної установки.
Варіант або тип серцевої (центральної) гемодинамі
- Київ+380960830922