РОЗДІЛ 2
ОРГАНІЗАЦІЯ І ПРОЦЕДУРА ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОСОДИЧНИХ ОСОБЛИВОСТЕЙ
ДИСКУРСУ ІНФОРМАЦІЙНИХ ІНТЕРНЕТ-ПОВІДОМЛЕНЬ ДІЛОВОЇ ТЕМАТИКИ
При проведенні комплексного аналізу просодичних особливостей дискурсу
інформаційних повідомлень ділової тематики в Інтернеті вирішувалися такі
завдання: здійснення жанрової класифікації ІІПвДТ; характеристика типів й
жанрових різновидів ІІПвДТ за основними семантичними, структурними й
технологічними ознаками; дослідження просодичних характеристик мовлення
ведучого в англо- та українськомовних ІІПвДТ різних типів і жанрових
різновидів; вияв загальних особливостей й розходжень у просодичному оформленні
мовлення ведучого в англо- та українськомовних ІІПвДТ у межах одного жанрового
різновиду; опис механізмів функціонування та взаємодії різнорівневих
лінгвістичних засобів при вираженні різних комунікативних та емоційно-модальних
значень, а також визначення ролі просодії як засобу вираження мовної
експресії.
Для забезпечення всебічного аналізу об'єкта дослідження його процедурна
організація складається з двох послідовних стадій:
Перша (підготовча) стадія – формування експериментального корпусу дослідження
та проведення його експертного аналізу;
Друга (головна) – дослідження просодичних характеристик дискурсу в англо- та
українськомовних ІІПвДТ.
2.1.Методика формування експериментального корпусу дослідження та проведення
його експертного аналізу
При плануванні експерименту першочергове значення мають питання, пов’язані зі
структурною організацією експериментального матеріалу, яка призначена
забезпечити реалізацію цілей, що висуваються на кожному етапі дослідження. На
підготовчій стадії важливе значення має етап формування експериментального
корпусу дослідження.
Дослідження на цій стадії проводилося за методикою контент-аналізу відповідно
до конкретних цілей кожного етапу. У лінгвістичній літературі контент-аналіз
тексту/дискурсу визначається як “техніка дослідження, що дозволяє одержувати
об'єктивну й систематичну кількісну оцінку якісного змісту комунікативних
одиниць” [119, c.13].
Сутність контент-аналізу полягає в тому, щоб за лінгвістичними кількісними
параметрами з урахуванням лексичного рівня (тобто рівня слів і словосполучень)
сформулювати припущення: а) щодо семантичної спрямованості змісту тексту
(текстів); б) щодо цільової установки автора (авторів) тексту (текстів), його
ціннісної орієнтації. Найважливішою категорією контент-аналізу є концептуальна
змінна (К) – поняття, що виконує функцію семантичного центру проведеного
дослідження й представлене в конкретному аналізованому тексті рядом мовних
реалізацій (значень, репрезентантів). Абсолютна частотність концептуальної
змінної (Fa) визначається як сукупність абсолютних частот її значень (мовних
репрезентантів) –?(Fa). У даному дослідженні застосований метод змістовного
контент-аналізу, спрямований на визначення концептуальної змінної й дослідження
її значень у тексті.
У теорії контент-аналізу приділяється велика увага дотриманню процедурної
послідовності етапів експерименту, а також забезпеченню точності його
проведення й адекватності отриманих даних [14].
Процедура контент-аналізу стосовно текстів ІІПвДТ здійснюється за такими
етапами:
вибір матеріалу й підготовка експериментального корпусу мовних даних;
класифікація інформаційних Інтернет-повідомлень ділової тематики;
технологічна обробка експериментального матеріалу;
експертний аналіз текстів ІІПвДТ.
На першому етапі проводився вибір матеріалу й підготовка корпусу мовних даних.
Експериментальне дослідження особливостей дискурсу Інтернет-інформаційних
повідомлень ділової тематики проводилося на матеріалі аудіо- й відеозаписів,
представлених на веб-сайтах мережі Інтернет у вигляді мультимедійних файлів з
розширенням (.aol; .mpg; .jpg; .wav; .mov) та гіпертекстових файлів. Специфіка
об'єкта дослідження (тексти інформаційних повідомлень ділової тематики в
Інтернеті) обумовила пасивний характер експерименту. Тобто добір матеріалу
дослідження здійснювався методом суцільної вибірки з використанням розроблених
у корпусній лінгвістиці принципів формування експериментального корпусу.
Широкий корпус матеріалу формувався в такий спосіб – упродовж періоду з 2002 по
2004 рік здійснювався запис з Інтернету файлів Інтернет-повідомлень виробництва
інформаційних компаній MSNBC, Forbes, ABC, Bloomberg, TheStreet.com, Укрінформ,
5 канал на комп'ютер Asus Chassis Intel Pentium-4 (516 Mb оперативної пам'яті,
80 Gb жорсткого диска з тактовою частотою 1700 MHz) за допомогою записуючої
програми FlashGet. У результаті була сформована широка вибірка матеріалу
дослідження, загальним обсягом реалізації 500 гіпертекстових та мультимедійних
файлів .
Питома вага ІІПвДТ, представлених як гіпертекстові файли, у загальній вибірці з
500 файлів склала 60 % – 300 одиниць, у той час як дистрибуція файлів, що
містять відео- й аудіозапис озвучених текстів ІІПвДТ, склала 40% – 200
одиниць.
Гіпертекстові файли досліджувалися в роботі на предмет визначення особливостей
синтаксичної структури та лексичного складу текстів Інтернет-повідомлень
ділової тематики різних жанрових різновидів, а також з метою виявлення
стилістичних засобів, вживання яких найбільшою мірою характеризує специфіку
жанрово-стилістичного оформлення дискурсу ІІПвДТ.
Мультимедійні файли стали головним об’єктом дослідження, спрямованого на
вивчення просодичних характеристик дискурсу ІІПвДТ. Таким чином, широкий корпус
експериментального матеріалу був складений з мультимедійних файлів виробництва
інформаційних компаній MSNBC, Forbes, ABC, Bloomberg, TheStreet.com, Укрінформ,
представлених
- Київ+380960830922