РОЗДІЛ II
Жанроутворювальні параметри сайту
2.1.
Персональний сайт як спосіб презентації особистості
С. 59
2.2.
Композиційна структура персонального сайту
С. 71
2.3.
Компоненти сайту, що забезпечують ефективність інтерактивної взаємодії
2.3.1.
Композиційно-тематичні елементи сайту в аспекті комунікативної спрямованості
С. 94
2.3.2.
Індивідуально-авторські способи та прийоми актуалізації комунікативної
визначеності сайту
С. 122
2.4.
Сайт як різновид креолізованого тексту
С. 145
2.5.
Синкретизм сайту та формування норми жанру
С. 154
Висновки до розділу 2
С. 164
ВИСНОВКИ
С. 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
С. 172
ДОДАТОК 1
С. 198
ДОДАТОК 2
С. 199
ДОДАТОК 3
С. 205
Я вышел в сайт. Он был куда реальней,
чем зоосад наш или же "Моссад".
Плыл Моцарт вверх ногами на рояле – мой сайт.
Я вновь благодарю Тебя, Всевышний,
что в сатанинский рай, точнее, в ад – мне стало душно в комнате – я вышел
в Твой сайт.
А. Вознесенский
Поэма Ru
«A home in the real world is … a way of keeping the world out… An on-line home,
on the other hand, is a little hole you drill in a wall of your real home to
let the world in.»
J. Seabrook [? «Дім у реальному світі дозволяє відмежуватися від усього світу.
… Дім у мережі, навпаки, – це маленький отвір, який ви робите в стіні вашого
реального дому, щоб впустити увесь світ» (тут і далі, якщо це не зазначено
спеціально, переклад виконаний автором роботи).]
Home on the Net
В С Т У П
Інформаційний і культурний вибух останніх років, розвиток нових інформаційних
технологій, а також нові соціальні умови, що визначили вступ суспільства кінця
ХХ століття до нової – інформаційної – стадії, привели до активізації та
динамізації певних процесів у різних галузях життя й діяльності людини, зокрема
й у комунікативно-мовленнєвій сфері. Ці зміни, у першу чергу, визначили злам і
трансформацію не тільки процесів обміну інформацією в цілому, але й
міжособистісної (переважно мовленнєвої) комунікації як однієї з основних її
форм. Найбільш значущим наслідком подібної трансформації став перехід
суспільства до нового етапу розвитку соціальної комунікації – комп'ютерного,
або електронного, за якого зберігання, оброблення й передачі інформації
найбільш повно та адекватно виконуються технічними засобами.
Одним із найяскравіших утілень результатів процесу інформатизації та ролі
соціальної комунікації, що все зростає, став активний розвиток і поширення
глобальної інформаційної мережі Інтернет [2 На сьогодні в науковій літературі
немає одностайної думки щодо графічного оформлення (написання) в тексті терміна
Інтернет з малої або великої літери. У цьому питанні ми поділяємо позицію
В.В. Лопатіна, який вважає, що «Інтернет — хоч і найпоширеніша й, природно,
загальновідома інформаційна мережа, але далеко не єдина, … (що) в ніякому
випадку не дозволяє вважати Інтернет загальною назвою інформаційної мережі.
Отже, це слово необхідно ... писати з великої літери» [259]. При самостійному
вживанні іменник Інтернет змінюється за відмінками.]. Інтернет – глобальна
комп'ютерна інформаційна мережа, що перетворилась останнім часом на один із
найбільш важливих і значних факторів розвитку соціального, економічного,
культурного, політичного життя суспільства. Надзвичайно широке розповсюдження
культури Інтернету, проникнення її в усі сфери життя вимагає детального
вивчення цього феномена, а також розуміння його ролі в різних галузях
комунікативної взаємодії. За останні роки Інтернет трансформувався з виключно
інформаційного середовища в комунікативно-інформаційне, надавши тим самим
практично необмежені можливості для міжособистісного, міжкультурного
спілкування в цій сфері, розширивши діапазон ознак і відкривши додаткові виміри
людського спілкування в принципі. При цьому вже сьогодні очевидно, що процес
спілкування в Інтернеті має низку відмітних особливостей, що спричинило
формування деяких специфічних принципів організації Інтернет-комунікації, а
також обумовило поширення в цій комунікативній сфері унікальних за своєю
природою та функціонуванням жанрових форм.
У спілкуванні, яке відбувається через комп’ютер, провідна роль зберігається за
вербальною комунікацією. Водночас таке спілкування не завжди підпорядковується
закономірностям, що збігаються із законами організації мовленнєвої взаємодії,
оскільки процес комунікації в Інтернеті має такі характерні риси, як
невизначеність, нечітка локалізація, а нерідко розірваність у просторі й у
часі. У зв'язку з такою специфікою можна твердити про нові тенденції в
організації текстів [3У сучасній гуманітарній науці поняття «текст» функціонує
в низці дисциплін: лінгвістиці тексту («об'єднана змістовим зв'язком
послідовність знакових одиниць, основними властивостями якої є зв’язаність і
цільність» [226, с. 507.]); комунікативній лінгвістиці («цілісна семіотична
форма лінгвопсихоментальної діяльності мовця, концептуально та структурно
інтегрована, що служить прагматичним посередником комунікації й діалогічно
вбудована до семіотичного універсуму культури» [235, с. 599-600.]) та інших. У
нашому дослідженні текст розуміється максимально широко – як певна семіотична
система, що характеризується цілісністю та завершеністю, одиниці якої об'єднані
змістовим зв'язком.], що втілюють таку форму комунікації, однією з яких є зміна
співвідношення вербальних і невербальних засобів передачі інформації, що веде,
зокрема, до очевидного розширення можливостей більш значимого впливу
невербальних засобів на змістоутворювання в межах тексту.
Однією з важливих проблем сучасного дослідження Інтернет-комунікації з п
- Київ+380960830922