Розділ 2
Відображення в джерелах заснування та основних
етапів розвитку Церковно – історичного та археологічного товариства при
Київській духовній академії
2.1. Джерела про передумови cтворення Товариства
При вивченні джерельного комплексу з історії ЦІАТ і ЦАМ важливе місце займають
джерела, що несуть у собі інформацію, пов’язану з процесом виникнення даних
установ. Зокрема, виникає можливість виявити передумови виникнення Товариства і
музею, авторів ідеї проекту, його мету і завдання, а також коло проблем, з
якими зіштовхувалися засновники ЦІАТ і ЦАМ. Джерельний комплекс, що відображає
процес створення Товариства і музею, містить у собі ряд документів, які
зберігаються в архівних фондах ЦДІАК України ф. 711, ф. 1396. До них
відноситься ф. 711 (Київська духовна академія), в якому зберігається 5 справ,
пов’язаних із виникненням ЦІАТ і ЦАМ, ф. 1396 (Церковно-історичне та
археологічне товариство) – 1 справа. Всього - 6 справ. З них найбільш
репрезентативними є справи ЦДІАК України ф. 711, документи яких відображають
практично весь процес створення зазначених установ. Крім рукописних джерел, до
джерельного комплексу створення ЦІАТ і ЦАМ входять і друковані джерела, що
несуть у собі інформацію про передумови створення Товариства і музею. Вони
зосереджені у статтях, надрукованих в журналах ТКДА, Православного огляду і
Працях I і II археологічного з’їзду в Москві та С. - Петербурзі.
Говорячи про джерела, що відображають процес виникнення ЦІАТ, у першу чергу
необхідно розглянути „Дело о командировке депутата от академии на
археологический съезд в Москву 7 января - 5 марта 1869 г.” [2].
Саме поїздка професора КДА П. Лашкарьова на перший археологічний з’їзд
відіграла вирішальну роль в організації Товариства і музею при академії.
Справа містить п’ять документів на чотирьох аркушах, один документ у ній не
пронумеровано – це телеграма Київського митрополита Арсенія про дозвіл на
поїздку П. Лашкарьова на з’їзд та її фінансування. Телеграма розміщена між 3 і
4 аркушами у якості додатка до третього документа – чернетки прохання Правління
КДА на ім’я Ієроченця Євлохія про видачу грошей на поїздку П. Лашкарьова. Усі
документи, за винятком телеграми Київського митрополита Арсенія, розташовані у
справі у хронологічній послідовності. Деякі проблеми існують з датуванням
другого документа справи – чернетки відповіді Правління академії на ім’я голови
Попереднього комітету І археологічного з’їзду. Документ датований березнем
1869 р. У той же час якщо врахувати, що з’їзд відкривався 9 березня 1869 р., а
телеграма митрополита Арсенія з дозволом на поїздку П. Лашкарьова прибула до
Києва із С.- Петербурга 4 березня, то, ймовірно, зазначений другий документ міг
бути написаний між 1 та 4 березня 1869 р. Тут необхідно враховувати той факт,
що лист повинен був прибути до Попереднього комітету археологічного з’їзду в
Москві до приїзду П. Лашкарьова [2].
У цілому документи справи дають джерельну інформацію про відправлення на
археологічний з’їзд у Москві в 1869 р. професора КДА П. Лашкарьова і про
труднощі, з цим пов’язані; зокрема, вказується прізвище професора КДА
П. Лашкарьова як делегата від академії на з’їзд. Документи свідчать про
особисту участь ректора КДА архімандрита Філарета в організації поїздки
делегата від академії, підкреслюють роль Київського митрополита Арсенія в
питанні дозволу та фінансування даної поїздки.
Структура документів, що зберігаються у справі, однакова, за винятком телеграми
митрополита Арсенія. Джерела являють собою листування Правління КДА з
Попереднім комітетом археологічного з’їзду в Москві, Київським митрополитом і
скарбником Києво-Печерської Лаври. Листи вхідної документації представлені
чистовими оригіналами, вихідної – чернетками оригіналами. Оформлення документів
відповідає правилам офіційного листування Російської імперії, за винятком
чернетки листа Правління Академії на ім’я ієроченця Євлохія, написаного у
довільній формі. Усі документи є рукописними джерелами колективного та
особового походження. Важливість їх обґрунтована тим, що вони лежать в основі
процесу виникнення Товариства і музею при КДА.
Наступним джерелом, яке відображає процес виникнення Товариства і музею, є
справа, до якої входить журнал засідання Ради КДА за 1870 р. [22]. Журнал
містить протоколи засідань за 1870 р. на 389 аркушах. Безпосередньо до процесу
виникнення Товариства відносяться два протоколи від 19 травня 1870 р. і 25
вересня 1870 р.
Перший протокол від 19 травня 1870 р. містить копію відношення Імператорського
російського археологічного товариства від 24 квітня 1870 р. за № 67. Оформлено
протокол за правилами ведення офіційної внутрішньої документації КДА,
аналогічно до інших протоколів, що містяться в справі. На першому аркуші
протоколу, у верхньому лівому куті - номер внутрішньої документації № 128. По
центру дата засідання Ради - 19 травня 1872 р. Нижче - перелік членів Ради
академії, присутніх на засіданні (всього 16 чоловік), серед яких: ректор
академії, архімандрит Філарет, інспектор академії архімандрит Сільвестер,
професори І. Малишевський, В. Певницький, П. Лашкарьов, О. Воронов,
С. Сольський, Д. Подгурський, Ф. Терновський, Д. Поспехов та ін. Всього було
заслухано 8 питань, кожне - окремо. Наприкінці протоколу містяться підписи
присутніх. На 127-му аркуші протоколу, в нижньому правому куті, знаходиться
особлива відмітка - напис секретаря Ради КДА К. Думітрашкова із вказівкою
посади і прізвища [22, арк. 117 - 128]. Джерельна інформація, яка стосується
процесу виникнення Товариства, міститься в шостому питанні, розглянутому на
засіданні Ра
- Київ+380960830922