РОЗДІЛ 2.МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика відібраної для дослідження групи
На начальному етапі нашого дослідження ми вирішили вивчити частоту звернень за
дермато-косметологічною допомогою осіб, хворих на ПІШ. Для цього ми здійснили
аналіз карт амбулаторного спостереження 360 осіб жіночої статі 20-45 річного
віку, які звернулися до дермато-косметологічному відділення спільного
угорсько-українського товариства з обмеженою відповідальністю “Pani Anele”
(ліцензія МОЗ України №26118-ІОР від 22.02.1999 на право провадження медичної
практики та надання дерматологічної допомоги) з вересня 2004 року до лютого
2007 року. Всі хворі за даними опитувань не мали контакту зі шкідливими
факторами виробництва та не мешкали в тяжких клімато-географічних умовах.
Як свідчать статистичні дані, кількість звернень до дермато-косметологічного
відділення сугубо дерматологічних хворих відносно невелика і не перевищила
10,78% за вказані роки. Основну кількість становили пацієнти із
шкірно-косметичними захворюваннями та вадами (63,18%), та особи, які звернулися
на профілактичні огляди (26,05%). Така нозологічна структура звернень
притаманна тільки дермато-косметологічним установам. Всі пацієнтки були
розподілені на три групи в залежності від приводу звернення: 1 група - особи,
які звернулися на прийом лікаря-дерматолога з приводу можливості отримання
профілактичних косметичних процедур (косметичне очищення обличчя, косметичний
масаж, маски тощо) і не висловлювали скарг на стан шкірного покрову, 2 група –
особи, які звернулися за суто дерматологічною допомогою (дерматити різної
етіології, екзема, атопічний дерматит, псоріаз), та 3 група - особи, які
звернулися з приводу ПІШ. Досліджені групи не відрізнялися за віком: між ними
не було виявлено статистично достовірних вікових відмінностей (Р>0,05).
Другим етапом статистичного аналізу було визначення структури недерматологічної
захворюваності у вищевказаних групах спостереження. Відсоток клінічно здорових
осіб окрім другої групи був однаковим (1 група - 29,55%, 2 група - 31,39%, 3
група - 32,35%, Р>0,05 у всіх випадках). Перша та третя групи практично не
відрізнялися за поширеністю окремих захворювань (Р>0,05 у всіх випадках). У
другій групі відсоток здорових осіб не перевищив 9,71% і мав суттєві
статистичні розбіжності з першою групою (Р<0,01) і третьою групами (Р<0,001
відповідно). Суттєві статистичні розбіжності з поширеності окремих груп хвороб
були виявлені при порівнянні показника поширеності другої групи з аналогічним
показником першої та третьої груп спостереження.
Наступним етапом епідеміологічних досліджень було виявлення частоти звернень
осіб із ПІШ в залежності від нозологічних форм. Найбільша частота була виявлена
у хворих з множинними телеангіектазіями (19,62%), та у хворих з порушеннями
пігментації (15,21%), в той час, як при профілактичних оглядах ПІШ була
виявлена лише в 5,91% випадків, що обумовило статистично достовірну різницю між
частотою зустрічаємості ПІШ в першій групі спостереження та у хворих з
порушеннями пігментації та множинними телеангіектазіями (Р<0,01).
Останнім етапом епідеміологічного дослідження було встановлення стану здоров’я
хворих з ПІШ. Зі всіх осіб, які були обстежені при профілактичних оглядах, ПІШ
була виявлена у 5,91% від загальної кількості групи. При цьому 60% осіб з ПІШ
не мали клінічних ознак захворювань і вважались практично здоровими.
Нозологічна структура захворюваності осіб з ПІШ, які були виявлені в 1 та 3
групах спостереження не мала статистично достовірних відмінностей (Р>0,05).
Таким чином, аналіз поширеності ПІШ свідчить про значну її кількість серед
вищевказаних контингентів дермато-косметологічних хворих та підтвердив
актуальність дослідження відібраного контингенту хворих.
Наша подальша робота ґрунтується на результатах обстеження 90 жінок (основна
група), які спостерігались у дермато-косметологічному відділенні спільного,
ліцензованого МОЗ України, україно-угорського медичного підприємства м.Києва з
приводу корекції вікових змін на шкірі обличчя у вигляді зморщок, сенільних
кератом, телеангіектазій, посиленої пористості, ангіом та пігментних плям, та
31 жінки без проявів інволюції шкіри (контрольна група). Основне місце
приділяли психічним станам і деяким особливостям характеру. Керівництво
психологічним дослідженням здійснював Інститут психології ім.Г.С.Костюка.
З метою визначення зв’язку стану психіки зі ступенем інволюційних змін шкіри,
згідно з класифікацією Z.Stava, M.Kobicova [228] жінки основної групи були
розподілені на три групи (по 30 осіб у кожній): у І групі ПІШ клінічно
виявлялася великою кількістю телеангіектазій, ангіом як на відкритих, так і на
закритих ділянках шкірного покриву; у ІІ –посиленою пігментацією відкритих і
закритих ділянок шкірного покриву; у ІІІ – посиленою пористістю на обличчі й
спині, великою кількістю сенільних кератом. Усі обстежені мали зморшки на
обличчі та зниження еластичних властивостей шкіри.
Серед хворих основної групи переважали особи із вищою освітою – 57 осіб
(63,4%), незакінченою вищою 2 (2,2%), із середньою спеціальною й середньою
освітою – 12 (13,4%) і 19 (21%) відповідно. Таким чином, основна маса осіб мала
вищу освіту і активно працювала. Більшість пацієнток були заміжні – 64 особи
(71,2%), 21 (23,3%) – розлучені, 5 (5,5%) – незаміжні.
З 58 (64,4%) працюючих – 54 (93,1%) займалися переважно розумовою працею,
причому 34 особи (58,62%) – керівники (директори, вищий менеджмент і т.д.); 9
(15,52%) – державні службовці; 5 (8,62%) – учні; 4 (6,9%) – працівники сфери
обслуговування; 4 (6,9%) – особи вільних професій; 2 (3,4
- Київ+380960830922