Ви є тут

Динаміка ціннісно-смислової сфери жінок, які послуго-вуються допоміжними репродуктивними технологіями.

Автор: 
Мурашко Ольга Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2007
Артикул:
0407U003918
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЦІННІСНО-СМИСЛОВОЇ СФЕРИ
ЖІНОК З БЕЗПЛІДНІСТЮ
2.1. Методологічні основи дослідження
Як показав аналіз літературних джерел, у дослідженнях вітчизняних і зарубіжних
авторів виявлені значні зв’язки між психологічними факторами та репродуктивною
функцією жінки.
Виходячи з того, що патологічні зміни особистості торкаються, у першу чергу, її
смислової сфери можна припустити, що джерелом кризи жінок з безплідністю є саме
ціннісно-смисловий конфлікт, викликаний, з одного боку, завищеною цінністю
дитини, з іншого — неможливістю її реалізувати, а також споконвічний конфлікт у
ціннісно-смисловому блоці материнської сфери, розмитість особистісних смислів,
пов’язаних з материнством, конфлікт між теперішнім та невизначеністю
майбутнього.
Психологічна ситуація безплідної жінки представлена нами у вигляді схеми (рис.
2.1) як взаємодія зовнішніх умов (наявність діагнозу “безплідність”,
проходження лікування або процедури запліднення, сімейні і міжособистісні
стосунки, оцінка соціумом) і внутрішніх диспозицій, які, з одного боку, є
основою для формування відповідної реакції на зовнішні стимули, з іншого —
динамічно змінюються у процесі цієї взаємодії, зміню­ючи й зовнішні обставини.
Згідно з побудованою нами моделлю соціально-психологічного простору безплідних
жінок, зміни, що відбуваються в них на ціннісно-смисловому рівні, обумовлюються
станом розвитку материнської сфери, індивідуально-психологічними
характеристиками, зокрема, здатністю до адаптації і рівнем суб’єктивного
контролю, ступенем осмисленості життя і феноменологічним наповненням ЦСС
(мотиви, цінності і смисли), які визначені нами як внутрішні диспозиції і
виступають у дослідженні як досліджувані категорії. Тобто, враховуючи стан
розвитку материнської сфери і індивідуально-психологічні характеристики
особистості, ми намагалися з’ясувати, як змінюється ЦСС у жінок, які
знаходяться на різних стадіях реалізації потреби у материнстві, зокрема, жінок
з безплідністю, які вирішують цю проблему шляхом відновлення природної
фертильності і шляхом застосування ДРТ.
Внутрішні Зовнішні умови
диспозиції

Стан розвитку Наявність діагнозу
материнської сфери безплідність
Індивідуально- Проходження
психологічні процесу лікування
характеристики Жінка, яка
особистості послуговується
ДРТ
Усвідомленість життя, Сімейні стосунки
рівень особистісної і міжособистісні
зрілості (субстратний відносини
рівень смислів)
Потреби, цінності і
смисли материнської Оцінка соціумом
сфери (феноменоло-
гічний рівень смислів)
Рис. 2.1. Модель соціально-психологічного простору жінки,
яка послуговується ДРТ
Особливу увагу ми приділяли феноменологічному аналізу ЦСС жінок і вивченню
особистісних смислів, пов’язаних з материнством.
Обґрунтовуючи власне емпіричне дослідження, ми виходили з запропо­нованого
Г.Г.Філіпповою виділення ціннісно-смислового блоку материнської сфери як одного
з її складових і побудованої нами теоретико-графічної моделі материнства.
Ціннісно-смисловий блок материнської сфери включає став­лення матері до дитини
як до самостійної цінності, що пов’язане з моделлю материнсько-дитячих
відносин, прийнятих в суспільстві, та його конкретно-культурним варіантом, і
цінність материнства як стану. Останнє включає відповідну зовнішню модель
материнської поведінки.
Іншим методологічним підґрунтям було розділення феноменологічної і субстратної
(регуляторної) граней смислу. У першому випадку предметом дослідження
виступають смислові зв’язки у картині світу, суб’єктивна семантика, у другому —
регуляторні впливи тих чи інших індивідуальних особливостей смислової сфери на
рішення конкретних і більш загальних завдань, впритул аж до впливу на життєвий
шлях суб’єкту в цілому.
Д.А. Леонтьев зазначає, що жоден методичний інструментарій не дає можливості
отримати одночасно феноменологічну і діяльнісну характерис­тику смислу [43].
Тому у нашому дослідженні субстратним рівнем смислу виступає осмиленість життя,
феноменологічним рівнем — потреби, цінності і смисли материнської сфери.
Материнську сферу ми вивчали через визначення типу психологічного компоненту
гестаційної домінанти і виявлення конфліктності з материнством (методики: “Тест
ставлень вагітної” І.В.Добрякова в оригінальній і адаптова­ній версії цього
тесту, спрямованій на проспективні уявлення (додаток А); проективний малюнок “Я
і моя дитина”; асоціативна методика вивчення базових якостей матері).
Серед індивідуально-психологічних характеристик особистості нас, насамперед,
цікавила здатність до адаптації і рівень адаптованості, який є непрямим
показником рівня стресу (методика вивчення соціально-психо­логічної адаптації
К.Роджерса і Р.Даймонда), а також рівень і локалізація суб’єктивного контролю
(методика Дж.Роттера).
Для дослідження ціннісно-смислової сфери нами було використано об’єктивні і
суб’єктивні методики, які відносяться до субстратного і фено­менологічного
рівнів смислу. Це психометрична методика “Тест смисло­життєвих орієнтацій”,
спрямована на діагностику кількісної міри наповне­ності життя смислом,
психосемантична методика “Ціннісний спектр” (Д.О.Леонтьєв), репертуарні гратки
із заданими конструктами для вивчення мотивів, які лежать в основі
репродуктивної поведінки і ступеня ціннісної насиченості різних сфер життя.
Основні зміни, які відбуваються на рівні цінностей і смислів мате­ринської
сфери, є наслідком переживань, пов’язаних з порушенням репро­дуктивної сфери —
безплідністю. Виходячи з гіпотези про те, щ