Розділ 2
Умови та методика проведення
досліджень
2.1. Грунтово – кліматичні умови
Дослідження проводили в 2004-2006 рр. в овоче-кормовій зрошувальній сівозміні
лабораторії землеробства Інституту овочівництва і баштанництва УААН, який
знаходиться в східній частині лівобережного лісостепу України, на території
Харківського району Харківської області.
До складу лівобережного лісостепу України входять Сумська, Полтавська, частина
Харківської, Київської, Черкаської та Чернігівської областей. Клімат
лісостепової зони характеризується континентальністю, яка посилюється по мірі
просування на схід. На більшій частині території (окрім північних районів) він
вирізняється недостачею вологи, холодною зимою та жарким сухим літом.
Середньорічна температура повітря в зоні складає 6,8-7,0 єС, в самому теплому
місяці (липні) – 19,3-20,4 єС, період з температурою вище 10 єС продовжується
170-180 діб. Кількість опадів за рік поступово зменшується в напрямку з півночі
на південний-схід [2, 124, 161].
Харківська область входить до Південно-східного агрогрунтового району
Лівобережжя, який характеризується недостатнім зволоженням та нерідкими
суховіями. Середньорічна сума опадів в зоні проведення досліджень складає 471
мм. Найбільш вологими місяцями в усіх районах області є червень та липень,
протягом яких випадає 57-73 мм опадів. Відносно посушливі – ранньовесняний та
осінній періоди. Запаси продуктивної вологи в шарі ґрунту 0-100 см в квітні
складає 116-138 мм, в липні 39-77 мм [2, 124, 161].
Ґрунт лівобережної лісостепової підзони представлений, в основному, потужними
мало- та середньосуглинковими чорноземами. Ґрунт ділянки, де проводили досліди,
чорнозем опідзолений середньосуглинковий лучнуватий (за даними ННЦ „Інститут
ґрунтознавства і агрохімії ім. О. Н. Соколовського” УААН). Потужність
гумусового профілю 94 см. Вміст гумусу в орному шарі (0-30 см) – 3,26%, в
підорному (30-50 см) – 3,00%. Характеристику ґрунту наведено в таблиці 2.1.
Таблиця 2.1
Фізична, фізико-хімічна та агрохімічна характеристика ґрунту
дослідної ділянки (2004 р.)
Показники властивостей
ґрунту
Глибина шарів генетичних горизонтів, см
0-45
45-72
72-90
90-140
> 140
Вміст СаСО3, %
0,48
0,48
4,32
7,84
9,92
Склад водної витяжки з ґрунту; сума солей, %
0,0808
0,0574
0,0564
0,0654
0,0614
Сума токсичних солей, %
0,027
0,034
0,032
0.027
0,027
рН водної витяжки
7,65
7,6
8,0
8.05
8,2
Склад увібраних катіонів, мг-екв/100 г:
Са2+
24,5
22,0
Мg2+
3,44
4,1
Na+
0,05
0,10
0.20
0,25
0,25
K+
0,25
0,30
0,25
0,25
0,25
% Na+ +K+ від суми катіонів
1,06
1,51
Р2О5 за Чириковим, мг/кг
136
68
К2О за Чириковим, мг/кг
88
70
Гран.склад, % фізичної глини (<0,01мм)
40,94
40,06
39,77
41,22
33,66
F дисп, %
13,7
10,6
Щільність будови, г/см3
1,32
1,35
1,40
Найменша вологоємкість, %
25
23
22
22
Водопроникність з поверхні ґрунту, мм/год
215
Тобто ґрунт дослідної ділянки є незасоленим, несолонцюватим, малогумусним зі
сприятливими водно-фізичними властивостями. Рівень забезпеченості доступними
формами фосфору та калію підвищений.
2.2. Метеорологічні умови за роки досліджень
Погодні умови вегетаційних періодів 2004-2006 рр. представлені на рисунках 2.1,
2.2. У 2004 році опади за вегетаційний період огірка розподілялися
нерівномірно. Друга та третя декади травня (сівба-сходи) та перша декада червня
були занадто вологими, кількість опадів складала відповідно 44,6 мм, 43,2 і
28,0 мм, при середній багаторічній нормі відповідно 12,6 мм, 26,0 і 17,9 мм.
Велика кількість опадів поряд з низькою температурою повітря в другій декаді
травня (12,3 єС) та в першій декаді червня (17,0 єС) призвели до зниження
польової схожості насіння та затримання росту і розвитку рослин огірка на
початку вегетації. Друга та третя декади червня були посушливими – 8,7 та 13,0
мм, при середній багаторічній нормі – 25,9 та 21,2 мм. При цьому в другій
декаді червня температура повітря була нижчою за середні багаторічні норми на
1,1 єС, а в третій декаді вищою – на 1,1 єС. В липні та серпні опадів в
середньому за місяць було більше за середні багаторічні норми відповідно на
10,1 мм та 34,8 мм, хоча третя декада липня та друга декада серпня були
посушливими – кількість опадів склала відповідно – 9,5 мм та 3,2 мм, при
середній багаторічній нормі відповідно – 23,8 мм та 13,6 мм. При цьому
температура повітря в середньому за місяць в липні була на рівні середніх
багаторічних норм, а в серпні перевищувала їх на 2,1 єС. Але спостерігалися
різкі коливання температури (висока вдень і низька вночі), що при великій
кількості опадів (в першій та другій декадах липня) призвело (на початку
плодоношення) до сильного ураження рослин огірка пероноспорозом та формування
низького рівня врожайності та товарності плодів.
У 2005 році при появі сходів огірка в третій декаді травня опадів не було
взагалі. Температура в цей час була вищою за середні багаторічні норми на 8,9
єС, що при відсутності поливу (на ділянках без зрошення та з поливом
дощуванням) призвело до затримання росту рослин. Перша та друга декади червня
були занадто вологими – 38,0 мм та 99,7 мм, при середній багаторічній нормі –
17,9 мм та 25,9 мм відповідно. Третя декада червня була посушливою – 9,0 мм,
при середній багаторічній нормі – 21,2 мм. Середньодобова температура повітря
за місяць була на 1,4 єС менша порівняно з багаторічними даними. Велика
кількість опадів разом з низькою температурою повітря в червні призвели до
розвитку несправжньої борошнистої роси (пероноспорозу) на рослинах огірка,
затримання росту
- Київ+380960830922