РОЗДІЛ 2
педагогічні умови підготовки МАЙБУТНЬОГО ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ДО
ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ МАТЕМАТИЧНИХ УЯВЛЕНЬ І ПОНЯТЬ
2.1. Експериментальна методика комплексного вивчення психологічних,
математичних, логічних і методичних основ формування уявлень і понять
Науковці звертають увагу на кризу математичної освіти як в усьому світі, так і
в Україні зокрема[57;117;185;220]. Є.О.Лодатко вважає, що „на низьку професійну
компетентність шкільних вчителів (в тому числі й вчителів початкових класів),
постійні скарги на перевантаження учнів загальноосвітньої школи „не тією”
математикою, призвели до суттєвого зниження обсягу як шкільної математичної
підготовки, так і математичної підготовки вчителів початкових класів” [121,
с.37]. В.І.Арнольд акцентує увагу на небезпечній тенденції, що стала появлятися
в останні роки і яка полягає у вигнанні обґрунтувань і доказів зі шкільного
навчання [57]. Французький математик Ж.Верньє [25, с.7] зазначає, що однією з
причин кризи є недостатня підготовка вчителя і наголошує, що „загальна
психопедагогіка недостатня для того, щоб спрямовувати дії вчителя. Настав час з
упевненістю заявити про необхідність введення специфічних психопедагогік, що
займаються питаннями викладання окремих дисциплін”. Погоджуючись із таким
висновком і розуміючи найбільшу складність викладання математики саме в
початкових класах, ми зробили спробу максимально поєднати можливості
психолого-педагогічних дисциплін, математики і методики її викладання,
керуючись тим, що „методика початкового навчання математики належить до
педагогічних наук; вона враховує закони і правила логіки, закономірності
психології, положення дидактики, рекомендації загальної методики математики”
[16, с.9].
Пріоритетність у знаннях учителя з психології і з предмету для успіху в
навчальному процесі залежить від віку учнів [186]. Для вчителя початкової школи
володіння психологією важливіше володіння предметами. Логічне мислення і
основні його форми, мислительні дії та операції вивчаються майбутніми вчителями
в курсі загальної психології. Проте на заняттях із психології недостатньо часу
для розгляду можливих означень і класифікації понять у різних науках.
Спостереження за студентами показали, що вони часто не звертають на точність і
вичерпність означень, називають зайві ознаки понять, порушують логічність
побудови означень, не завжди правильно встановлюють відношення між поняттями.
Розглядаючи психолого-педагогічну і методико-математичну підготовку майбутнього
вчителя початкових класів, ми керувалися тим, що „за будь-яких умов навчання
слід подбати про фундаментальність психологічної і педагогічної підготовки
вчителів, оволодіння ними набором педагогічних технологій, за якими успішно
досягаються основні цілі початкової освіти” [213,с.73], погоджуючись із тим, що
„у формуванні особистості вчителя початкових класів необхідно гармонійно
розвивати загальнокультурні, психолого-педагогічні і методичні знання, вміння,
способи діяльності, посилювати їх професійну спрямованість, забезпечувати
фундаментальність базової підготовки” [213, с.74]. Тому головним у нашому
дослідженні було створення експериментальної методики професійної підготовки, в
якій психологічні, педагогічні дисципліни, математика і методика її викладання
виступали як тісно пов’язані між собою структурні компоненти системи. Знання з
однієї із дисциплін інтегрувалися з професійно значимою інформацією з інших, що
сприяло професійній спрямованості всіх навчальних предметів і забезпечувало
майбутньому учителю високий рівень професійних знань.
У традиційній системі професійної підготовки вчителя недооцінюється діяльнісний
підхід, не формуються методичні вміння здійснювати такий підхід до засвоєння
понять учнями. Тому, організовуючи професійну підготовку за експериментальною
методикою, ми виходили з того, що основним критерієм засвоєння понять є вміння
ними оперувати. З метою закріплення теоретичних знань з психології, педагогіки
та методики викладання математики і вироблення навичок формувати наукові
поняття в школярів ми застосовували інтегрований підхід у вивченні цієї
проблеми. Для цього майбутнім учителям початкових класів пропонується
інтегрований навчальний матеріал, що містить теоретичні, психологічні,
педагогічні та методичні основи формування математичних уявлень, понять, а
також конкретні приклади означень і практичні завдання на вироблення вмінь
чітко визначати математичні поняття.
Майбутній учитель, як показали наші дослідження, потребує суттєвої допомоги у
виробленні методології формування різноманітних математичних уявлень і понять.
В.В. Краєвській у зміст методологічної культури педагога включає методологічну
рефлексію (уміння аналізувати власну наукову діяльність), здібність до
наукового обґрунтування, критичного осмислення і творчого застосування певних
концепцій, форм і методів пізнання, управління, конструювання [104]. Формування
методологічної культури починається з формування методологічної грамотності. У
його зміст входить по-перше, вивчення логіки як науки. Тільки логіка вирішує
завдання виявлення, обґрунтування і систематизації способів коректного
міркування. Прояви логічної неграмотності найчастіше зустрічаються в порушенні
правил коректного визначення понять.
Один із важливих компонентів методологічної грамотності – це методологічні
знання, які включають відомості про методи, природу, можливості й межі
застосування, класифікацію методів, їх генезис і взаємозв’язок один з одним.
Другий компонент методологічної грамотності – це вміння використовувати у своїй
професійній діяльності різноманітні методи, тобто методологічні умінн
- Київ+380960830922