РОЗДІЛ 2
МИСТЕЦТВО І КУЛЬТУРА М. СТРИЯ ТА СТРИЙЩИНИ
2.1. Осередки музично-культурного життя м. Стрия.
2.1.1. Хорове товариство «Боян»
Значне пожвавлення музичного життя, яке настало на західноукраїнських землях у
60-і рр. XІX ст., поставило перед громадськістю питання про тісніше згуртування
місцевих музичних сил, передусім, хорових колективів, які могли б обслуговувати
ті або інші музичні заходи. У Львові на той час існували два досить значні
центри співацької культури: хор духовної семінарії та хор Ставропигійської
бурси, заснований у 1831 р. Обидва колективи виховали чимало співаків, знавців
і любителів музики. Проте режим культових закладів, якими були і семінарія, і
Ставропигія, не сприяв розвиткові світської музики. Хори лише зрідка брали
участь у публічних концертах і аж ніяк не могли компенсувати відсутність
світських музичних об’єднань.
Перша спроба заснування українського товариства в Галичині, котре б
організовувало культурно-мистецьке життя суспільств, пов'язана з датою 15
листопада 1861 року [103, 67]. Віцемаршалкові галицького сейму Юліанові
Лаврівському вдалося отримати дозвіл на відкриття «Руської Бесіди» у Львові.
Товариство мало на меті організацію українського професійного театру. Для
цього, завдяки популяризації театральної справи в Галичині, а відтак і
фінансової підтримки громадськості, почали викінчувати концертний зал Народного
Дому у Львові, докуповувати все необхідне для театру та займатися кадровими
питаннями. Одночасно «Руська Бесіда» вже організовувала музично-декламаційні
вечори, на яких могли проявити свої здібності молоді виконавці-співаки,
диригенти, студентські хори, актори… Перший такий музично-декламаційний вечір
відбувся під час урочистого відкриття «Руської бесіди», а наступний – 26 лютого
1862 року. Звичайно ж, для майбутнього театру, як музично-драматичного, був
необхідний відповідний репертуар та антрактова універсальна музика. Тому у 1863
р. засновано у Львові співоче товариство. Хорове об’єднання, створене з
ініціативи товариства «Руської бесіди» мало на меті підготувати кадри співаків
для майбутньої театральної трупи [64, 42-43].
Перша вистава театру «Руської Бесіди» відбулася у Народному Домі Львова 29
березня 1964 року. Це стало одним з найбільших свят для всіх Галичан. На
початку виконано увертюру Михайла Вербицького, (спеціально замовлену
композиторові до цього свята, і написану ним впродовж зими 1862-63 рр. [103,
68]) Для відкриття театрального сезону вибрано виставу «Маруся», перероблену з
повісті Гр. Квітки-Основ'яненка та з музикою Вінкента Квятковського. Примітно і
оригінальним і по сьогодні залишається те, що в антрактах оркестр грав
коломийки Тимольського та ін. [31]. Знову мистецтво об’єднувало креативних
представників різних націй Квятковський та Тимольський були поляками, котрі
однак прислужилися великій українській національній справі.
Через деякий час Анатоль Вахнянин поновив спробу надати аматорському рухові
організованих форм. У 1870 р. ним засновано хорове товариство «Теорбан»
(«Торбан»), при якому з перших днів функціонування діяв гурток навчання гри на
інструментах, названий «Музичною школою». Керівником «школи» був польський
композитор і теоретик Мар'ян Гуневич. Але товариство не знайшло належної
підтримки у громадськості Львова, вся організація «Торбана» здійснювалась одним
Вахнянином і внаслідок матеріальних труднощів, через рік після заснування,
діяльність колективу почала занепадати і незабаром зовсім припинилася.
Поява музичних об’єднань позитивно вплинула на якість і кількість концертів та
музичних вечорів. Це яскраво проявилось особливо у 80-х роках ХІХ ст., коли на
Західній Україні сформувалось вже кілька визначних хорових колективів.
Одним з таких був молодіжний хор «Академічного братства», діяльність якого
розпочалась із згадуваних уже артистичних мандрівок. У 1885 р. хор очолив Остап
Нижанківський (1863 - 1919). За час його керування хор професійно зріс, а
студентські «артистичні прогульки» перетворились у справжні гастрольні поїздки
кращих співаків і музикантів. Число учасників за таких обставин зменшилось від
40-50 до 12-16-ти чоловік, т. зв. дванадцятки і шістнадцятки виключно добірних
музикантів, (про що вже говорилось у попередньому розділі).
Діяльність численних хорових колективів, передусім хору «Академічного
братства», підготувала відповідний ґрунт для створення масової організації, яка
об’єднала б і згуртувала музичні сили Західної України та піднесла б їх на
справді професійний рівень [6]. Конкретним проявом цих назрілих вимог стало
заснування у Львові музично-співацького товариства «Львівський Боян». Згадку
про ідею і створення хорового товариства знаходимо у машинописі від листопада
1903 р. за підписом М. Волошина, голови Івана Реваковича та др. Юліана Кмити,
писаря: «Посередний почин до заснування Львівського Бояна дали артистичні
прогульки з хором (чи то 12 чи 16-ки) під управою знаменитого нашого диригента
О. Нижанковського, а значіння таких прогульок спонукало виділ Руської Бесіди,
що в році 1891 закупив фортепян і скликав перші збори загальні Львівського
Бояна на день 2 лютого 1891. Збори під проводом о. П. Бажанського вибрали
перший виділ, до котрого ввійшли: проф. В. Шухевич яко голова, Др. Ст. Федак
яко місто голова (заступник – О. М.), проф. Н. Вахнянин яко диригент, п.
Евгенія Хандерис яко виділові. А п. Берта Ганінчак і Д. Січинський яко
заступники – і ухвалили статут товариства». Збори прийняли реґулямін (правила)
і статут, які чітко визначали мету і завдання товариства. 2 лютого 1891 року
вважається датою заснування хорового товариства «Львівський Боян».
Як бачимо, «Львівський Боян» ста
- Київ+380960830922