РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Клініко–статистичний аналіз історій хвороб пацієнток, яким було проведено
піхвові реконструктивно–пластичні операції
Виходячи з актуальності, мети і завдання дослідження на І етапі здійснено
статистичний аналіз піхвових реконструктивно–пластичних операцій, виконаних в
міському пологовому будинку №1 м. Києва – клінічній базі кафедри акушерства і
гінекології №1 НМАПО ім. П.Л.Шупика за період 2003-2005 роки. Залежно від
обсягу оперативного втручання хворих було розподілено на дві групи. Відповідно,
до 1-ї групи увійшли 53 жінки, яким було виконано кольпоперінеолеваторопластику
(КПЛП), або пластику шийки матки разом з КПЛП. До 2-ї групи віднесено 201 хвору
після вагінальної гістеректомії з КПЛП.
Середній вік жінок 1 групи, в основному із збереженою менструальною функцією,
складав 43,5±1,5 років. 10 жінок цієї групи (18,8%) досягли пенсійного віку.
Тривалість захворювання становила 5,7±0,54 років. Показання до оперативного
лікування надані в табл. 2.1.
Таблиця 2.1
Показання для проведення пластичних операцій у пацієнток І групи
Діагноз
Абсолютне число
Опущення стінок піхви І-ІІ ст. Функціональне нетримання сечі.
19
36,0
Опущення стінок піхви І-ІІ ст. Післяпологовий розрив, подовження шийки матки.
11
20,7
Опущення стінок піхви І-ІІ ст. Рубцева деформація промежини.
10
18,8
Рубцева деформація шийки матки.
11,3
Піхвово – промежинна кила.
11,3
Незашитий розрив промежини ІІ ступеню.
1,9
Всього
53
100
Основними показаннями для проведення пластичних операцій в цій групі були:
опущення стінок піхви І-ІІ ступеню з функціональним нетриманням сечі – 36% та
післяпологові розриви шийки матки – 20,7%.
Відповідно з показаннями до оперативного лікування, найбільш часто було
проведено кольпоперінеолеваторопластику (КПЛП) поєднано з пластикою зовнішнього
сфінктеру уретри – 21 операція (39,7%) та пластику шийки матки разом з КПЛП –
16 оперативних втручань (30,1%). Об’єм оперативних втручань наведено в табл.
2.2.
Таблиця 2.2
Об’єм оперативних втручань у пацієнток І групи
Назва хірургічного втручання
Абсолютне число
КПЛП з пластикою зовнішнього сфінктеру уретри.
21
39,7
Пластика шийки матки з КПЛП.
16
30,1
Кольпоперінеолеваторопластика.
17,0
Ушивання піхвово – промежинної кили.
11,3
Ушивання післяпологового розриву промежини ІІ ст.
1,9
Згідно з даними, вміщеними в табл. 2.3, основними скаргами при госпіталізації у
пацієнтів цієї групи, були: відчуття дискомфорту в піхві (45,2%), біль при
статевому житті (34%) та нетримання сечі при напрузі (34%), що відповідає
літературним даним.
Таблиця 2.3
Скарги при госпіталізації у пацієнток І групи
Скарги
Абсолютне число
Дискомфорт в піхві
24
45,2
Нетримання сечі при напрузі
18
34,0
Біль при статевому житті
18
34,0
Важкість внизу животу
5,6
Відчуття інородного тіла в піхві
7,5
Середній вік хворих 2 групи становив 62±0,72 роки. Це узгоджується з відомим
фактом, що потреба в хірургічній корекції пролапсу закономірно зростає з віком.
Лікування їм проведено в обсязі вагінальної гістеректомії з
кольпоперинеолеваторопластикою, показаннями до якого були: опущення стінок
піхви та матки ІІ-ІІІ ступеню – 48,2%, повне випадіння матки – 38,3%, випадіння
культі шийки матки – 7,4%, рецидив опущення та випадіння внутрішніх статевих
органів – 6%. Гістеректомію через піхву з додатками виконано у 10 жінок (5%).
Особливо слід відмітити, що переважно і опущення, і випадіння внутрішніх
статевих органів були поєднані з порушенням функції сечового міхура (табл.
2.4).
Таблиця 2.4
Показання до повної гістеректомії та культі шийки матки через піхву
у жінок ІІ групи
Діагноз
Абсолютне число
Опущення стінок піхви та матки ІІ-ІІІ ст.
32
15,9
Опущення стінок піхви та матки ІІ-ІІІ ст.
Порушення функції сечового міхура.
32
15,9
Опущення стінок піхви та матки ІІ-ІІІ ст. Міома матки.
30
14,9
Опущення стінок піхви та матки ІІ-ІІІ ст.
Неспроможність сфінктера прямої кишки.
1,5
Повне випадіння матки.
53
26,4
Повне випадіння матки. Порушення функції сечового міхура.
21
10,4
Повне випадіння матки. Міома матки.
1,5
Випадіння культі шийки матки.
15
7,4
Рецидив опущення внутрішніх статевих органів.
10
5,0
Рецидив опущення внутрішніх статевих органів. Міома матки.
1,0
Всього
201
100%
Середня тривалість захворювання у пацієнток ІІ групи становила 4,2±0,27 роки.
Давність захворювання на час госпіталізації становила: до 1 року – у 43 жінок
(21,4%), від 2 до 5 років – у 89(64,6%), та більше 5 років – у 69 (34,3%)
пацієнток.
Таким чином, значна частина жінок страждали ОіВВСО довгий час, що не могло не
відбитися на соматичному статусі пацієнток та стані тканин, які випали, що
негативно впливає на загоєння післяопераційних ран і потребує надійної
післяопераційної реабілітації.
Пізнє звернення за медичною допомогою, вірогідно, пов’язане з недостатньою
активністю поліклінічної роботи та соціальними умовами цієї верстви населення,
і, в свою чергу, зумовлює розвиток ускладнених форм патології.
Серед пацієнток з опущенням внутрішніх статевих органів різного ступеню, яким
було проведено оперативне втручання в обсязі екстирпації матки через піхву,
було 109 жінок, з повним випадінням матки – 92.
Характерними були скарги, з якими жінки зверталися за медичною допомогою. Жінки
з опущенням внутрішніх статевих органів в переважній більшості мали по кілька
скарг, з них основні – дискомфорт в піхві (86,2%), відчуття інородного тіла в
піхві (33,9%) та затруднене сечовипускання (32,1%), тоді як у хворих з повним
випадінням матки головним чином приводом до звернення були неможливість
сечовиділення без попереднього вправлення органу, який випав (63% жінок) та
нетримання сечі при напрузі (21,
- Київ+380960830922