РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Обўєм досліджень
Робота виконана на базі кафедри стоматології факультету післядипломної освіти
та кафедри ортопедичної стоматології Івано-Франківського державного медичного
університету. Імунологічні та мікробіологічні дослідження проводились в
імунологічній і мікробіологічній лабораторіях курсу мікробіології кафедри
фтизіатрії Івано-Франківського державного медичного університету.
Під час виконання дисертаційної роботи нашим лікуванням та клінічним
спостереженням було охоплено 156 пацієнтів без вираженої соматичної патології
(ендокринні, онкологічні, системні, венеричні захворювання, туберкульоз, тяжкі
ураження печінки, нирок і ін), із них 106 пацієнтів віком 36-80 років із
частковою або повною втратою зубних рядів, яким проводили лікування знімними
конструкціями зубних протезів (дослідні групи), та 50 пацієнтів із незначними
дефектами зубів чи зубних рядів (контрольна група), які залежно від віку були
розподілені на 2 підгрупи: а – пацієнти віком 20-35 років (20 осіб), результати
дослідження котрих у процесі виконання роботи слугували підставою для
запропонованих критеріїв при розробці методів діагностики інфекційно-алергічних
станів у ротовій порожнині, та б – пацієнти віком 36-70 років (30 осіб), тобто
тієї ж вікової категорії, що і пацієнти дослідних груп.
Усі пацієнти, котрим проводилось лікування ЗКЗП, залежно від того, чи
протезування проводилось уперше чи повторно, а також залежно від наявності чи
відсутності інфекційно-алергічного стану в ротовій порожнині, за результатами
первинного обстеження були розподілені на 4 дослідні групи. У межах дослідних
груп у процесі лікування пацієнти розподілялись на підгрупи: а – які не
одержували імудон, і б – які одержували імудон як засіб медикаментозної
імунопрофілактики (1 і 2 групи) та імунотерапії (3 і 4 групи)
інфекційно-алергічних процесів СОРП. Розподіл пацієнтів по групах і підгрупах
був такий.
1) Контрольна група, а підгрупа – 20 осіб;
2) Контрольна група, б підгрупа – 30 осіб;
3) Перша дослідна група (протезування первинне, інфекційно- алергічний стан
слизової оболонки ротової порожнини відсутній):
а підгрупа – 10 осіб;
б підгрупа – 11 осіб;
4) Друга дослідна група (протезування повторне, інфекційно алергічний стан
слизовї оболонки ротової порожнини відсутній):
а підгрупа – 10 осіб;
б підгрупа – 11 осіб;
5) Третя дослідна група (протезування первинне, наявний інфекційно-алергічний
стан слизвої оболонки ротової порожнини):
а підгрупа – 11 осіб;
б – підгрупа – 19 осіб;
6) Четверта дослідна група (протезування повторне, наявний
інфекційно-алергічний стан слизової оболонки ротової порожнини):
а підгрупа – 11 осіб;
б підгрупа – 23 особи.
За пацієнтами дослідних груп проводилось динамічне спостереження та
клініко-лабораторне обстеження до лікування, через 1, 3-6, 12-15 місяців, в
окремих випадках – через 2 і більше років від моменту ортопедичного лікування
та медикаментозної терапії. Збирався докладний клінічний анамнез (причина
втрати зубів, тривалість користування ЗКЗП, час появи ознак
інфекційно-алергічного стану після втрати зубів чи протезування ЗКЗП,
схильність до алергічних реакцій, наявність іншої стоматологічної патології,
яка могла б обтяжувати перебіг інфекційно-алергічного процесу), встановлювався
характер скарг, проводилось об'єктивне обстеження за допомогою основних (зубна
формула, огляд СОРП, слизової оболонки протезного ложа, пародонта опорних та
збережених зубів) та допоміжних клінічних (діаскопія, глікогенова проба) та
лабораторних методів, за допомогою яких встановлювались наявність, характер та
інтенсивність запалення. Проводились імунологічні (антиколонізаційна
резистентність СОРП, наявність імунної відповіді) та мікробіологічні (наявність
та ступінь дисбактеріозу, характер та інтенсивність росту мікрофлори СОРП на
поживних середовищах) дослідження.
У випадку діагностики інфекційно-алергічного стану СОРП чи наявності ознак, які
можуть свідчити про прихований характер інфекційно-алергічного процесу
(наявність ознак запалення, імунної відповіді, низька антиколонізаційна
резистентність, дисбактеріоз ІІІ-IV ступеня), по можливості ставили алергічну
пробу з антигеном аутоштама мікроорганізму, який вважався найімовірнішим
чинником інфекційно-алергічного процесу, із застосуванням РГМЛ на поверхні СОРП
(in vivo).
Усі дані клінічного та лабораторного обстежень заносились у спеціальну карту
обстеження хворого (додаток A).
Всього в процесі виконання роботи проведено 397 клініко-лабораторних обстежень
пацієнтів, зроблено й проаналізовано 794 мазки-відбитки СОРП, здійснено 167
бактеріологічних досліджень СОРП із виділенням чистих культур мікроорганізмів
та їх ідентифікацією, 86 пацієнтам виконані алергічні проби (РГМЛ in vivo) з
аутоштамами мікрофлори СОРП.
2.2. Принципи лікування
Лікування пацієнтів дослідних груп здійснювалось у кількох напрямках.
По-перше, це ортопедичне лікування ЗКЗП.
Характер ортопедичного лікування пацієнтів із повною та частковою втратою зубів
був такий:
1) Повні знімні пластинкові протези на дві щелепи:
1 дослідна група –2 пацієнти;
2 дослідна група – 7 пацієнтів;
3 дослідна група - 1 пацієнт;
4 дослідна група – 7 пацієнтів.
2) Повний знімний пластинковий протез на одну щелепу:
1 дослідна група – 5 пацієнтів;
2 досліна група – 0 пацієнтів;
3 дослідна група – 2 пацієнти;
4 дослідна група – 1 пацієнт.
3) Аовний знімний пластинковий протез на одну щелепу та частковий знімний
пластинковий протез на одну щелепу:
1 дослідна група – 1 пацієнт;
2 дослідна група – 2 пацієти;
3 дослідна група – 3 пацієнти;
4 дослідна група – 7 пацієнтів.
4) Ч
- Київ+380960830922