РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
Робота виконана протягом 1998–2007 років у лабораторії кафедри фізики
Білоцерківського державного аграрного університету, у віварії університету та
на виробничій базі ПП „Аіпер”. Для досліджень використовували інкубаційні яйця,
ембріони та перепелів різного віку (породи – перепела японські, англійські білі
та фараони).
Для виконання усіх дослідів формували групи інкубаційних перепелиних яєць, що
були аналогічні за масою, строком зберігання та відібрані від одного поголів’я
несучок. Перепелів, від яких отримували інкубаційне яйце для формування
дослідних груп, утримували за стандартних умов з урахуванням норм повноцінної
годівлі, утримання та параметрів мікроклімату.
В дослідах використовували свіже інкубаційне яйце, із строком зберігання при
температурі 7–15 єС не більше 5-ти діб.
Інкубацію перепелиних яєць здійснювали в інкубаторі ИЛУ-Ф-0.3 з дотриманням
стандартних вимог.
У першій серії дослідів було вивчено вплив передінкубаційного опромінення
інкубаційних яєць низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на виводимість
перепелів, показники еритроцитопоезу та стан обміну заліза у ембріонів,
молодняку та дорослих перепелів.
Для опромінення яєць використовували гелій-неонові лазери ЛГН-111, ЛГН-602-Н,
довжина хвилі випромінювання 632,8 нм (червоне світло), вихідна потужність
випромінювання – 25–50 мВт.
При проведенні досліджень використовували різні режими низькоінтенсивного
лазерного опромінення, дозу якого оцінювали за густиною потужності лазерного
світла (мВт/см2) та тривалістю опромінення яєць. При опроміненні лазерне світло
розфокусовували на необхідну площу за допомогою системи лінз. Тривалість
лазерного опромінення в усіх дослідах першої серії становила 60 с, за 6 годин
до закладки яєць в інкубатор. Опромінені яйця зберігали в темряві до початку
інкубації. Інтенсивність фонового освітлення під час опромінення яєць лазерним
світлом в усіх дослідах становила не більше 5 лк. Неопромінені яйця контрольних
груп зберігали до початку інкубації аналогічно до умов зберігання яєць
дослідних груп.
В першому досліді першої серії вивчали вплив різних доз низькоінтенсивного
лазерного опромінення інкубаційних яєць на процес обміну заліза у ембріонів.
Для проведення досліджень було сформовано чотири групи інкубаційних яєць по
35–40 яєць у кожній. Інкубаційні яйця опромінювали НІЛВ у наступних дозах:
група 1 – 0,5 мВт/см2, група 2 – 0,05 мВт/см2 та група 3 – 0,005 мВт/см2.
Четверту групу яєць не опромінювали і вона слугувала контролем. Визначали вміст
загального заліза у гомогенаті тіла 7-добових ембріонів та жовтку 5-, 7- та
15-добових ембріонів. Для кожного дослідження брали по 7 ембріонів з групи.
В другому досліді першої серії вивчали вплив опромінення інкубаційних яєць
розфокусованим та нерозфокусованим лазерним світлом на процеси обміну заліза та
еритроцитопоезу у добових перепелят. Для проведення досліджень було сформовано
три групи по 40–50 інкубаційних яєць в кожній. Яйця першої групи опромінювали
розфокусованим НІЛВ в дозі 0,01 мВт/см2, другої – опромінювали кожне яйце
окремо нерозфокусованим лазерним променем потужністю 40 мВт/см2, а третьої – не
опромінювали і вони слугували контролем. Визначали вміст загального заліза у
гомогенаті печінки добових перепелят, показники вмісту гемоглобіну та кількості
еритроцитів у крові і вмісту гемоглобіну в одному еритроциті. Для кожного
дослідження відбирали по 7 перепелів з групи.
В третьому досліді першої серії вивчали вплив передінкубаційного опромінення
яєць низькоінтенсисвним лазерним випромінюванням на ембріональну летальність,
продуктивність та процеси обміну заліза і еритроцитопоезу у перепелів різного
віку. Для проведення досліджень було сформовано дві групи перепелиних яєць (99
і 100 шт). Яйця першої групи (99 шт) опромінювали в дозі 0,05 мВт/см2, яйця
другої групи (100 шт) не опромінювали і вони слугували за контроль. В цьому
досліді визначали вміст загального заліза у гомогенаті печінки та жовтка
15-добових ембріонів та в гомогенаті печінки добового молодняку, 3-, 6- та 12-
добових перепелів. Також у 3-, 6- та 12-добових перепелів визначали вміст
загального заліза у плазмі крові, залізозв’зувальну та загальну
залізозв’язувальну здатність плазми крові. У добових перепелят, 3-, 6- та
12-добових перепелів визначали вміст гемоглобіну, кількість еритроцитів у крові
та вміст гемоглобіну в одному еритроциті. Для кожного з вищенаведених
досліджень брали по 7 ембріонів з групи. Протягом росту перепелів визначали
живу масу птиці проводячи зважування по 10 особин з групи на 10-ту, 20-ту,
30-ту, 40-ву добу. Визначали інтенсивність несучості перепелів за 150 діб
продуктивного періоду, з 60-ї до 210-ї доби життя. Для цього, за стандартних
умов утримання і годівлі [212], збирали і підраховували яйця від 50-ти несучок
з кожної групи.
В четвертому досліді першої серії вивчали вплив передінкубаційного опромінення
яєць низькоінтенсивним лазерним випромінюванням на ембріональну загибель
перепелів за умови дії на ембріон несприятливого фактору – зниження температури
в інкубаторі. Для проведення досліджень було сформовано дві групи інкубаційних
перепелиних яєць. Яйця першої групи (60 шт) були опромінені НІЛВ в дозі 0,05
мВт/см2, яйця другої групи (171 шт) не опромінювали і вони слугували контролем.
Для пригнічення розвитку ембріонів під час інкубації було використано
температурний стрес (зниження температури в період другої доби інкубації до 30
°С на 6 годин). Після закінчення інкубації визначали показники загибелі
ембріонів на різних строках розвитку, рівень виведення та виводимості
перепелів.
П’ятий дослід першої
- Київ+380960830922