РОЗДІЛ 2
ЕМПІРИЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ СМИСЛОУТВОРЮЮЧИХ МОТИВІВ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МАЙБУТНІХ
ПСИХОЛОГІВ В УМОВАХ МОТИВАЦІЙНОЇ КРИЗИ
В другому розділі дисертаційного дослідження здійснюється теоретико-методичне
обґрунтування дослідження смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності
майбутніх психологів та подаються результати дослідження особливостей
смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах
переживання ними кризи професійного самовизначення.
2.1. Програма і методика дослідження смислоутворюючих мотивів навчальної
діяльності майбутніх психологів в умовах мотиваційної кризи
Необхідність дослідження смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності
майбутніх психологів обґрунтовується недостатністю емпіричних даних про
особливості даного роду мотивів у студентів психологічних спеціальностей, а
також недостатністю даних про те, як на розвиток цих мотивів впливають умови
мотиваційної кризи.
Об’єктом нашого дослідження ми визначили смислоутворюючі мотиви навчальної
діяльності майбутніх психологів.
Предметом дослідження виступили смислоутворюючі мотиви навчальної діяльності
майбутніх психологів в умовах стихійного переживання ними мотиваційної кризи (в
межах традиційної моделі навчання).
Мета дослідження полягала в виявленні психологічних особливостей
смислоутворюючих мотивів навчальної діяльності майбутніх психологів в умовах
стихійного переживання ними мотиваційної кризи.
В основу нашого дослідження було покладено наступні припущення:
1) в умовах стихійного переживання мотиваційної кризи смислоутворюючі мотиви
навчальної діяльності майбутніх психологів, що відповідають цілям їх
професійного та особистісного розвитку, розвинуті недостатньо; 2) причиною
недостатнього рівня розвитку даних мотивів є недостатній розвиток у них
реконструктивних умінь – умінь в умовах невизначеності конструювати нові
особистісні смисли життєдіяльності, які знімають протиріччя, що лежать в основі
мотиваційної кризи.
На наш погляд, недостатній рівень розвитку реконструктивних умінь не дозволяє
студентам отримати позитивний досвід внутрішньої роботи по перебудові смислів в
умовах мотиваційної кризи. Як наслідок, у них формується неконструктивне
ставлення до невизначеності, джерелом якої є мотиваційна криза, що в свою чергу
блокує конструктивне розв’язання суперечностей в мотиваційно-смисловій сфері.
Відповідно завданнями нашого дослідження ми визначили:
* виявити емпіричним шляхом групу студентів, яка перебуває в стані переживання
мотиваційної кризи;
* з’ясувати, які смислоутворюючі мотиви навчальної діяльності представлені в
мотиваційно-смисловій сфері студентів, які переживають мотиваційну кризу;
* виявити рівень реконструктивних умінь майбутніх психологів;
* з’ясувати, як характер сформованих смислоутворюючих мотивів студентів
співвідноситься з рівнем їх реконструктивних умінь.
Для вирішення поставлених задач було прийнято рішення проводити констатувальний
експеримент в два етапи. На першому етапі виявлялась група майбутніх
психологів, які на той момент переживали мотиваційну кризу. З цією метою нами
були досліджені студенти психолого-педагогічних спеціальностей III і IV курсів.
Вибір цих курсів пояснюється тим, що за емпіричними даними дослідників [23, 70,
171, 193] саме на даний період навчання в вищому навчальному закладі припадає
криза професійного і особистісного самовизначення, яка, є дуже впливовим
фактором формування мотиваційно-смислової сфери майбутніх психологів.
Експеримент був проведений на психолого-педагогічному факультеті
Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира
Винниченка та психологічного факультету Вінницького соціально-економічного
інституту Університету «Україна». У ньому взяли участь 73 студенти III-го курсу
і 64 студенти VI-го курсу. Констатувальний зріз проводився на початку
академічного року, окремо на III та IV курсах. В процесі дослідження
проводилось порівняння даних по двох вибірках з метою виявлення можливих
відмінностей в переживанні кризи професійного самовизначення студентами цих
курсів, виявлялись смислоутворюючі мотиви навчальної діяльності майбутніх
психологів окремо в групах студентів, які проявляли ознаки переживання кризи
професійного самовизначення, і групах студентів, які такі ознаки не проявляли.
З’ясовувався характер смислоутворюючих мотивів.
На другому етапі констатувального експерименту окремо в кожній групі виявлявся
рівень реконструктивних умінь майбутніх психологів. Виявлявся зв'язок між
рівнем розвитку реконструктивних умінь і характером смислоутворюючих мотивів.
Відповідно до поставлених завдань емпіричного дослідження було підібрано
психодіагностичний інструментарій. Для виявлення групи студентів, яка перебуває
в стані переживання кризи професійного самовизначення нами була використана
методика «Мотивація навчання у вузі» Т. І. Ільїної. Серед тверджень
опитувальника ми виділили такі, що прямо чи опосередковано спрямовані на
виявлення невпевненості студента у професійному виборі, переживанні з цього
приводу негативних емоцій:
№9. Велике задоволення мені дає розповідь знайомим про мою майбутню професію.
(Як відомо, студенти з негативною динамікою переживання кризи професійного
самовизначення уникають розмов на тему обраної професії, виявляючи тим самим
негативне емоційне ставлення до неї [171]).
№12. Я твердо впевнений в правильності вибору професії. (Для стану переживання
кризи професійного самовизначення властиві сумніви в правильності професійного
вибору, або навіть непереборне відчуття невідповідності себе обраній
професії).
№22. Я твердо впевнений, що моя професі
- Київ+380960830922