Розділ 2
Соціальна специфіка кібервіртуального простору
Х.Ортега-і-Гасет свого часу писав: “кожен клаптик землі більше не ізольований в
своїх геометричних межах, але взаємодіє з іншими частинами планети. Згідно
закону фізики, котрий говорить, що речі знаходяться там, де вони діють, ми
можемо назвати повселюдною кожну точку земної кулі. Ця близькість віддаленості,
ця присутність відсутнього розширили до фантастичних розмірів кругозір кожної
окремої людини” [106, c.212], коли “швидкість, похідна часу та простору, зовсім
не вдаліша за свої складові; але вона слугує їх подоланню”. Ці його слова ми
сміливо можемо визначити й характеристикою сучасності, адже за передбаченням
Х.Ортеги-і-Гасета відбулося “врешті збільшення світу – не в розмірі його, а в
тому, що він вміщує більше речей”, а “будь-яка річ – в найширшому сенсі слова”,
є тим, що людина може “бажати, замислити, зробити, знешкодити, знайти,
загубити, прийняти, спростувати” [106, c.212-213], будучи однією з основ
соціальних процесів людського життя. Справді відбулися зміни в системі с.п.,
але не такі, що вкрай змінили соціальну сутність людського буття. Скоріше,
зміни, викликані винаходом та впровадження КТТ та ІКТ, сприяли та сприяють
оновленню структури соціальних взаємовідносин. Ми згодні з висновками К.Мея про
те, що не слід вдаватися до висновків, означених революційністю тих змін, що
відбулися [94], адже, попри те, що людська діяльність зовнішньо досить помітно
змінилася, проте сутність її залишилася такою ж, як і раніше. Крім цього, не
слід безапеляційно вдаватися до принципів технологічного детермінізму, адже
людина, попри її сучасну залежність від техніки, все ж таки приймає рішення,
які каузально є соціальними та суб’єктивними, які суцільно не є детермінованими
присутністю та роллю техніки. Зрештою, за впливовістю на суспільство роль
техніки можна розділити на два типи. За першим, розвинені технології
уможливлюють прискорення, зростання ефективності та зручності в процесах
соціальних інтеракцій. Другий тип впливовості спричинює існування принципово
нових форм та видів діяльності, раніше невідомих або неприйнятних. У випадку з
появою КТТ, можна сказати, що ПК будучи безпрецедентно новим винаходом, в
цілому є вдосконаленням та пришвидшенням вже існуючих форм людської діяльності,
але слід зазначити, що саме це вдосконалення і спричинює певні соціальні
зрушення серед соціальних функцій та в соціальній структурі зокрема. Передусім
через світогляд та новітні професійні якості соціальних суб’єктів. Соціальна
структура збагатилася новітнім типом соціальної спільноти – кібервіртуальною
спільнотою, яка хоч і додалася кількісно, але відрізняється якісно за своїми
характеристиками та способами єднання та новітньою формою соціальної нерівності
- “цифровою”. А отже, соціальна інноваційність КТТ та ІКТ полягає передусім не
в їхній технологічності, але в соціальних методах та способах їхнього
використання. Вони є частиною соціального існування сучасної людини, адже
“технології не існують незалежно від суспільства, яке їх створило. Вони є
продуктом цього суспільства, відбиваючи його характер, звичаї та інтереси. Нові
технології створюються в процесі соціяльних відносин, і хоча вони можуть мати
вплив на ці відносини, цей вплив не обов’язково є революційним чи здатним до
значних соціяльних перетворень. Мало того, вплив технологій не є безпосереднім
та автоматичним, він є предметом соціяльної домовленості, відбиваючи попередні
соціяльні звички та практики” [94, c.195-196].
Соціальне розуміння та соціологічне вивчення техніко-технологічних винаходів та
змін, які вони спричинюють в соціумі представлене в руслі двох підходів.
Перший, технологічний детермінізм, визнає лінійність техніко-інноваційних
процесів та схильний трактувати техніку та технології як такі, що розвиваються
за визначеною траєкторією та являють собою недоступну для повного розуміння
сутність. В руслі даного підходу визнається, що “технічні інновації є джерелом
соціальних змін й самі по собі є безпричинними, в тому сенсі, що джерело їхньої
появи знаходиться у внутрішній, невтіленій, позаособистій “логіці”, а не в
“соціальних” впливах” [151]. Підкреслюється, що людські та соціальні фактори
лише опосередковують та іноді впливають на появу тих чи інших технічних
винаходів, які зрештою визначаються як неминучі, а отже, головним призначенням
соціальної теорії в руслі технологічного детермінізму є спроби зрозуміти та
передбачити ймовірні наслідки прогресуючих технологій. Але, як зауважує Д.Едж,
даний підхід слабкий тим, що в його руслі не задається, та, відповідно, не
дається відповідь на таке ключове питання як: “що формує технологічні зміни,
котрі викликають ці ефекти?” [151] Інший підхід розуміння та інтерпретації
техніки та технологій скерований на осягнення виникнення та еволюції
технологій. Модифікуючи лінійний підхід першого підходу, він акцентує на
гнучкості інноваційних процесів в соціумі, визначаючи, що в ньому мають місце
“можливість вибору” та “зворотній зв’язок”. Тобто вивчення соціальних процесів,
які є поживним середовищем форм та змістів техніко-технологічних знань та
інформації буде доцільним та перспективнішим, якщо відповідатиме потребі у
вивченні причин того, що є причиною факторів, які формують еволюційні шляхи
технологій.
КТТ, будучи частиною технічної еволюції, сьогодні задають темп майбутнім
техніко-технологічним змінам та загальному напрямку наукового розвитку. Сучасні
технологічні зрушення, серед яких поява кібервіртуальності, проникли майже у
всі мікропростори суспільства. Поява та вдосконалення КТТ, цифрових технологій,
способів та методів використання комп’ютерів є продуктом раціо
- Київ+380960830922