РОЗДІЛ 2
місце, Умови та методика проведення досліджень
Місце та ґрунтово-кліматичні умови проведення досліджень
Для виконання поставлених завдань дисертаційної роботи проводили лабораторні,
лабораторно-польові та польові досліди.
Польові досліди здійснювали на дослідному полі ДАУ. Земельний масив знаходиться
на краю села Велика Горбаша Черняхівського району Житомирської області.
Лабораторні експерименти проводили в лабораторії кафедри селекції і
біотехнології Державного агроекологічного університету (м. Житомир).
Природні та антропогенні фактори ґрунтоутворення (геоморфологічні та геологічні
умови, підгрунтові води, лісова рослинність, в основному сосна, вологий клімат
тощо) сприяли формуванню в зоні Полісся України та, зокрема, на дослідному полі
дерново-підзолистих ґрунтів, які характерні для більшості господарств зони
Полісся України [4, 51]. Територія дослідного поля представлена глеюватим
різновидом дерново-підзолистих ґрунтів (табл. А.2.1, А.2.2), а саме
дерново-підзолистим глеюватим супіщаним ґрунтом [13].
Гранулометричний склад цих ґрунтів характеризується наступними показниками:
вміст піску – 40,8-53,7 %, пилу – 42,7-53,6 %, мулу – 3,6-5,6 %. Розпиленість
структури ґрунту обумовлює швидку втрату води, що є несприятливою умовою для
картоплі в період її вегетації особливо у засушливі періоди. В обмінному
комплексі цих ґрунтів спостерігається низький вміст обмінних катіонів Са2+ та
Мg2+, а також простежується підвищення кислотності [60].
Температурний режим літнього періоду майже однаковий на всій території Полісся,
він формується під впливом високого тиску, що надходить із заходу. Середня
температура липня коливається в межах 18-19о, максимальна – 33-40о. Абсолютний
максимум температури спостерігається в межах від 33 до 38о. Багаторічні суми
активних температур на території зони становлять 2400-2600о.
Крім того, варто відмітити, що відхилення середньодобової температури за
2004-2006 роки досліджень від середньобагаторічних показників відбувалися
рідко. Виняток становлять середина травня 2004 року (рис. Б.2.1), кінець квітня
2005 року (рис. Б.2.2) та перша декада червня 2006 року (рис. Б.2.3).
У ці періоди зафіксоване досить різке пониження температури. Так, якщо для
кінця квітня звичайною є температура в межах 10 °С, то, як видно з додатку 4,
він знизився до 5,3 °С. Незначне відхилення від норми в бік зниження відзначено
з другої декади травня по другу декаду червня 2004 року. Така ж тенденція
простежувалась і в 2006 році.
Середня кількість опадів на Поліссі протягом року коливається від 550 до 650
мм. Під впливом рельєфу їх кількість у центральній частині збільшується до
900-1000 мм, а в окремих районах навіть до 1400 мм за рік.
У холодний період (грудень-березень) опадів випадає лише 20-25% річної суми, що
становить близько 150-170 мм. У січні випадає близько 25-35 мм. Найменша
кількість опадів спостерігається в лютому та березні (на 2-5 мм менше, ніж у
січні).
У теплий період року (квітень-листопад) випадає від 400 до 500 мм опадів. З
усієї суми опадів на Поліссі від 85 до 10 днів на рік випадають опади з
кількістю ?1 мм за добу, що є найефективнішим для розвитку
сільськогосподарських культур.
Так, у 2004 році перша половина вегетації культур проходила в умовах нестачі
вологи за виключенням першої декади травня, коли випало 2,3 норми опадів, що
негативно вплинуло на мікрофлору ґрунту та уповільнило ріст і розвиток рослин
(рис. В.2.1). Проте, з другої декади травня по третю декаду червня відчувалась
значна нестача вологи. Лише в другій половині вегетації (з кінця червня)
кількість опадів сягнула середньобагаторічних показників.
Надлишок вологи під час посадки бульб та її нестача на момент появи сходів
спостерігалися у 2005 році (рис. В.2.2). В період формування врожаю (третя
декада червня – друга декада липня) спостерігалась майже повна відсутність
опадів.
У 2006 році в червні випало у 3,8 раз більше опадів по відношенню до
середньобагаторічних даних, хоча з третьої декади квітня по другу декаду травня
відчувався дефіцит вологи (рис. В.2.3). З початку липня і до кінця вегетації
сільськогосподарських культур посуха повторилась.
Найбільш сприйнятливими погодними умовами для розвитку грибних, бактеріальних і
фітогельмінтозних хвороб картоплі були 2004-2005 роки. Особливо інтенсивно
розвивалися фітофтороз, парша звичайна, стеблова нематода і мокра бактеріальна
гниль. А тому бульби, уражені збудниками вищезазначених хвороб, стали
першопричиною розвитку сухої фузаріозної гнилі в період зберігання врожаю.
Методика проведення досліджень
Вивчення розповсюдження сухої фузаріозної гнилі в зоні Полісся України
проводили за методикою Інституту картоплярства УААН [49].
Симптоми сухої фузаріозної гнилі картоплі виявляли за зовнішніми ознаками
уражених бульб.
Розповсюдження інфекції на бульбах вивчали через чотири тижні після збирання
врожаю і весною за три тижні до висадки картоплі. Відбір зразків бульб картоплі
та їх аналіз проводили за методиками Інституту картоплярства УААН [49]. З цією
метою з партії картоплі масою до однієї тонни відбирали 100 бульб у десяти
різних місцях, а потім визначали симптоми ураження хворобами та пошкодження
шкідниками. Для виявлення інфекції патогенів у середині бульб, їх поздовжньо
розрізали, вимірювали розміри ураженої тканини та встановлювали ступінь
розвитку сухої фузаріозної гнилі.
Для активізації прояву латентної форми захворювань при зберіганні врожаю деякі
зразки перед аналізом витримували в інкубаційній камері з відносною вологістю
90 – 95 % і при температурі 18 – 20 о С протягом двох тижнів.
Розповсюдження хвороби підраховували за формулою (2.1) :
,
- Київ+380960830922