РОЗДІЛ 2
ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ МУЗИЧНО-ВИКОНАВСЬКОЇ
ПІДГОТОВКИ УЧНІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ
СПЕЦІАЛІЗОВАНОГО ПОЗАШКІЛЬНОГО ЗАКЛАДУ
2.1. Діагностика сучасного стану музично-виконавської підготовки учнів
спеціалізованого позашкільного закладу
Дослідно-експериментальна робота проводилась в умовах природного перебігу
навчально-виховного процесу спеціалізованого позашкільного закладу у
відповідності до сформованої мети і завдань дослідження та включала три
послідовних етапи: констатувальний, формувальний та контрольний.
Експериментальною базою дослідження стали ДМШ №2 м. Вінниця, ДМШ №3 м.
Івано-Франківськ, ДМШ м. Тульчин Вінницької обл., школа мистецтв Деснянського
р-ну м. Київ. Різними формами дослідно-експериментальної роботи було охоплено
645 респондентів, з яких 370 учнів, 95 батьків,180 викладачів.
Безпосередньо проведенню експерименту передувала певна теоретична робота, під
час якої, на основі аналізу психолого-педагогічної, музикознавчої та
науково-методичної літератури з обраної проблематики, були визначені основні
теоретико-методологічні основи дослідження, що дало змогу розробити методику
експериментальної роботи та провести її на відповідному рівні.
З метою з'ясування реального стану музично-виконавської підготовки учнів
протягом 2003-2004 років проводився констатувальний експеримент, котрий
спрямовувався на вирішення таких завдань:
встановити й науково обґрунтувати діагностичні критерії та показники
сформованості структурних компонентів музично-виконавської підготовки учнів;
на основі аналізу нормативних документів з'ясувати необхідний програмний обсяг
знань, умінь та навичок з теоретичних та виконавських дисциплін, а також
виявити наявність взаємозв'язку цих дисциплін у навчально-виховній практиці
спеціалізованого позашкільного закладу;
провести діагностування учнів на різних етапах навчання, виявити їх ставлення
до музично-виконавської діяльності та зафіксувати результати останньої на
контрольних прослуховуваннях;
враховуючи дані педагогічного спостереження, у відповідності до встановлених
критеріїв та їх діагностичних показників з'ясувати існуючий у
навчально-виховній практиці спеціалізованих позашкільних закладів рівень якості
музично-виконавської підготовки учнів.
Перш за все, для отримання об’єктивних і вірогідних даних експерименту була
розроблена методика педагогічної діагностики.
Педагогічна діагностика – це з’ясування умов та обставин, у яких протікає
освітній процес, визначення й аргументування певного стану рівня здібностей,
знань, конкретних умінь та навичок суб’єкта навчання з метою його подальшого
змінювання, отримання чіткого уявлення про причини, що сприяють чи
перешкоджають досягненню накреслених результатів.
Крім традиційних контролю, перевірки, оцінки знань і умінь, вона включає їх
аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого отримання
результатів навчальної діяльності.
За твердженням Є.Александрова, зміст педагогічної діагностичної методики
ґрунтується на визначенні параметрів особистості, що являють інтерес у
конкретному навчально-виховному процесі, розробці та використанні адекватних
діагностичних засобів, прогнозуванні характеру інтерпретації отриманих даних,
способу встановлення взаємозв’язку між висновками, зробленими на основі
діагностичної методики та сучасною науково-методичною базою, що дозволяє
адекватно вибудувати та організувати навчально-виховний процес [2, c.39].
Суть музично-педагогічної діагностики Е.Ткач вбачає у дослідженні й
педагогічному аналізі індивідуальних особливостей особистості учня, якісного
рівня його розвитку та здатності до розв’язання навчальних завдань. Структура
цього процесу, на думку науковця, являє собою систему взаємопов’язаних
елементів, котрі спираються на послідовно пройдені педагогом ступені пізнання
учня - від безпосереднього сприйняття, що допомагає виявити причинно-наслідкові
зв’язки й залежності всіх його музично-виконавських проявів - до розкриття
цілісної особистості, відображеної у психолого-педагогічній характеристиці учня
на кожному етапі його розвитку [243, c.44].
Отже, чітка система діагностування розвитку учнів визначається дослідниками як
важливий чинник керування навчально-виховним процесом, один з дієвих засобів
підвищення його ефективності та результативності.
Розроблена нами діагностична методика включала ряд методів, поєднання яких
спиралось на певну логіку та мало забезпечити об’єктивність й різнобічність
результатів експериментальної роботи, а саме: вивчення документації
позашкільного закладу, спостереження за ходом навчально-виховного процесу у
класі спеціального інструменту, анкетування, опитування та бесіди, музичне
тестування, творчі завдання, аналіз концертно-виконавської діяльності учнів,
метод кількісної та якісної обробки отриманих даних.
Діагностичні зрізи проводились на індивідуальних заняттях по класу фортепіано,
під час виступів учнів на контрольних прослуховуваннях, а також в спеціально
створених умовах за допомогою вищеназваних методів. В ролі педагогічних
експертів виступили провідні викладачі спеціалізованих позашкільних закладів,
які отримали відповідні інструкції щодо організації, проведення і оцінювання
результатів експерименту. Автор дослідження, окрім здійснення загального
керівництва, обробки та аналізу результатів дослідження, працювала
безпосередньо з учнями в класі спеціального фортепіано.
Основним завданням під час проведення діагностичних зрізів стало встановлення
міри ефективності нині діючої системи музично-виконавської підготовки учнів з
різними музичними здібностями та успіхами у на
- Київ+380960830922