РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Грунтово-кліматична характеристика зони проведення досліджень
Дослідження з вивчення позакореневого внесення мікроелементів на нагромадження
радіонуклідів 90Sr та 137Cs кормовими рослинами ярого ріпаку та жовтого люпину
проводилися протягом 2001-2003 р. у наукових лабораторіях кафедри радіобіології
та радіоекології Національного аграрного університету та на полях
сільськогосподарського товариства “Злагода” (с. Базар Народицького району
Житомирської області). Територія господарства розміщена у Правобережному
Поліссі, яка входить до складу Народницького агрогрунтового району [36].
Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва вимагає ретельного обліку і
об’єктивного аналізу температурного режиму, кількості опадів, строків початку
весни, заморозків, вологості ґрунту та інших факторів і порівняння їх із
середніми багаторічними, що є важливим джерелом інформації для спеціаліста у
справі управління врожаєм.
На підставі цих даних можна передбачити особливості росту, розвитку,
продуктивність культур, їх якість, включаючи накопичення радіонуклідів, в
певних екологічних зонах, вносити відповідні корективи до технологій їх
вирощування.
Ґрунт товариства “Злагода” є дерново-підзолистий малогумусний, за
гранулометричним складом крупно пилуватий середньо суглинковий. Вміст гумусу в
орному шарі дослідного поля становить 1,20-1,28 %, рН сольове 5,2 - 5,9. Вміст
валових і рухомих форм поживних речовин низький: загального азоту 2,17 - 2,78
мг/100 г ґрунту, рухомого фосфору 2,12 - 2,19 мг/100 г ґрунту і обмінного калію
4,4 - 4,9 мг/100 г ґрунту. Саме тому під ріпак та люпин на такому ґрунті
необхідно вносити підвищенні норми органічних і мінеральних добрив.
Дерново-підзолисті ґрунти займають 57,3% від ґрунтового покриву зони Полісся
України, що дає підстави вважати, що польові дослідження проводилися в типових
для зони умовах. Глибина залягання ґрунтових вод 2-4 м.
Клімат Полісся України помірно-континентальний.
Середньодобова температура повітря становить 5-7 0С. У квітні і травні
середньомісячна температура за багаторічними даними становить 7,7 0С і 14,80 С.
Така температура повітря сприяє проведенню посівів у більш ранні строки,
дружному проростанню насіння, появі дружніх і повних сходів.
За даними найближчого до місця проведення дослідів Малинського метеорологічного
поста в середньому за рік випадає 582 мм, а за вегетаційний період – 314 мм
опадів (54 % річних). Протягом року вони розподіляються нерівномірно: навесні
випадає 149 мм (25,6 % річної кількості), влітку – 215 мм (36,9 %), восени –
106 (18,2 % ) і взимку - 112 мм (19,3 %).
В цілому погодно–кліматичні умови місця проведення дослідів є типові для
Полісся України.
Погодні умови 2001 р. порівняно з багаторічними суттєво різнилися за кількістю
опадів і їх розподілом по декадах і місяцях. За період вегетації ріпаку та
люпину їх випало 309,9 мм ( табл. 1, рис. 2.1).
Таблиця 2.1
Погодні умови під час вегетації люпину та ріпаку у роки досліджень
Показник
Середні за місяць
За вегетацію
квітень
травень
червень
липень
серпень
2001
Опади, мм
51,6
37,4
156,9
41,6
22,4
309,9
Температура повітря, 0С
9,7
11,3
15,6
22,1
19,8
15,7
2002
Опади, мм
19,7
36,5
168,6
47,4
45,1
317,3
Температура повітря, 0С
8,7
14,4
16,5
20,6
18,6
15,7
2003
Опади, мм
17,3
7,8
15,5
48,1
41,2
129,9
Температура повітря, 0С
5,8
18,7
16,5
19,1
17,3
15,5
Середні багаторічні
Опади, мм
52
49
68
84
63
316
Температура повітря, 0С
7,7
14,8
17,9
18,6
17,1
15,2
В квітні випало 51,6 мм опадів, що було дещо менше багаторічної норми. Більша
частина їх випала у другій і третій декадах, тому ранній посів рослин люпину
жовтого та ріпаку ярого проводили лише 26 квітня. Ці культури вимогливі до умов
зволоження.
Температура повітря у квітні і червні була в межах багаторічної. Період
збирання врожаю відзначався теплою і сухою погодою.
В цілому погодні умови 2001 р. були несприятливими для отримання високих
врожаїв насіння люпину жовтого та ріпаку ярого.
Температура вегетаційного періоду 2002 р. відрізнялася від середньо річної
(див. табл. 2.1 і рис. 2.2). Середня температура у березні–квітні була вищою за
норму на 1,2-4,2 0С. Стійкий перехід температури через 0 0С відбувався у першій
декаді березня, а через +5 0С – у третій декаді березня, що сприяло мобілізації
поживних речовин в ґрунті, проведенню сівби у ранні строки та інтенсивному
росту й розвитку рослин. Проте малосніжна зима та нестача опадів у березні й
квітні негативно вплинули на формування запасів продуктивної вологи в активному
шарі ґрунту на початок польових робіт.
У липні негативний вплив погодних умов на рослини посилився внаслідок високих
температур і малої кількості опадів. Середньомісячна температура повітря у
липні була вищою за норму на 20 С. Максимальні температури в окремі дні сягали
30-35 0 С. Вдвічі меншою за норму була кількість опадів у липні (47,4 мм).
В цілому рік був не досить сприятливим для вирощування ярого ріпаку і люпину,
тому лише завдяки своєчасного виконання необхідних агротехнічних заходів
отримано задовільний врожай насіння.
Погодні умови 2003 р. характеризувалися високими температурами повітря до фази
бутонізації й цвітіння, після чого температура знизилася. Кількість опадів за
вегетацію становила 129 мм, що негативно вплинуло на ріст і розвиток рослин
ріпаку та люпину. За червень випало лише 15,5 мм опадів, що на 52 мм менше за
середні багаторічні. Достигання культур проходило у задовільних умовах (див.
табл. 2.1 і рис. 2.3). В цілому 2003 р. був несприятливим для формування врожаю
насіння ярого ріпаку та ж
- Київ+380960830922