Ви є тут

Структурні особливості плазматичної та мітохондріальної мембран ентероцитів тонкої кишки щурів за дії іонізуючої радіації та кадмію.

Автор: 
Кисіль Олена Олександрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2004
Артикул:
0404U000750
129 грн
Додати в кошик

Вміст

розділ 2.7.), дозволив виявити різноспрямованість в характері змін параметрів зв'язування АНС з препаратами АМ в результаті одноразової та хронічної дії іонізуючої радіації та кадмію (табл.3.2), що може бути відображенням інтегральних процесів в мембрані (зміна мікрооточення зонду, поверхневого
Таблиця 3.2
Спектральні характеристики флуоресцентного зонду АНС, зв'язаного з препаратами АМ ентероцитів тонкої кишки, за дії іонізуючої радіації та кадмію, (M±m, n=10-15)

Умови дослідуКонтрольКадмійІонізуюча радіаціїКадмій +
іонізуюча радіаціяІнтенсивність флуоресценції АНС, відн.од.І1,01,02±0,040,90±0,05*0,86±0,04*ІІ1,00,94±0,030,96±0,040,95±0,06ІІІ1,00,88±0,03*0,94±0,050,92±0,05ІV1,01,05±0,031,08±0,060,93±0,04Константа зв'язування, 104 М-1І5,7±0,34,7±0,3*4,9±0,2*4,9±0,2*ІІ6,0±0,56,6±0,46,5±0,36,4±0,4ІІІ5,9±0,36,3±0,55,2±0,36,1±0,4ІV5,9±0,44,2±0,4*7,4±0,5*8,0±0,5*Кількість місць зв'язування, нмоль / мг білкаІ8,2±0,411,4±0,7*10,2±0,5*9,5±0,4*ІІ7,6±0,47,9±0,48,1±0,38,8±0,3*ІІІ7,0±0,48,8±0,5*8,5±0,3*7,3±0,2ІV7,5±0,35,3±0,6*6,5±0,2*6,3±0,2*Квантовий вихід флуоресценції, відн.од.І1,00,94±0,030,89±0,02*0,90±0,02ІІ1,00,83±0,02*0,91±0,030,80±0,02*ІІІ1,00,74±0,02*0,89±0,02*0,84±0,02*ІV1,00,70±0,02*0,85±0,02*0,80±0,02*
заряду, структурні перебудови тощо) в результаті дії досліджуваних чинників.
Одноразова окрема та сумісна дія випромінювання та кадмію викликає зменшення КАНС в середньому на 15% відносно контролю та ріст
NАНС відповідно на 24%, 39% та 16%. Оскільки флуоресценція змішаного бішару складним чином залежить від його складу, то модифікація
структури мембрани може призводити до появи додаткових ділянок зв'язування АНС [174].
Зменшення флуоресценції АНС, зв'язаного з препаратами АМ, за одноразової окремої дії випромінювання та сумісно з іонами кадмію відповідно на 10% і 15%, поряд зі змінами константи зв'язування та зниженням квантового виходу флуоресценції в середньому на 10% свідчить про зміни поверхневої структури АМ за даних умов впливу (табл. 3.2).
За хронічної дії випромінювання та кадмію спостерігаються різнобічні зміни числа місць та константи зв'язування АНС з препаратами АМ протягом досліджуваного терміну. На 42 добу хронічного досліду параметри зв'язування АНС з АМ, в основному, залишаються на контрольному рівні, лише NАНС за сумісної дії досліджуваних чинників збільшується на 16% відносно контролю. На 84 добу хронічної дії іонізуючої радіації та кадмію спостерігається збільшення NАНС відповідно на 25% та 29% відносно контролю та зменшення КАНС на 18% лише при опроміненні; за сумісної дії показники майже не змінюються. Через 145 діб хронічного досліду спостерігаються протилежні зміни параметрів зв'язування АНС з АМ. За окремої дії випромінювання та сумісно з кадмієм КАНС збільшується відносно контролю на 26 % та 35% відповідно, NАНС в той же час зменшується відповідно на 10% та 13% в порівнянні з контролем. Окрема дія кадмію протягом 145 діб призводить до зниження обох показників приблизно на 30% відносно контролю.
В хронічному досліді зменшення квантового виходу спостерігається при впливі всіх досліджуваних чинників, зокрема через 145 діб таке зниження становить в середньому 15-30% відносно контролю (табл. 3.2). Оскільки відомо, що зниження квантового виходу флуоресценції АНС в мембранах може бути обумовлено модифікацією фізичних властивостей мікрооточення зонду, то можна припустити, що хронічна дія іонізуючої радіації та кадмію призводить до збільшення полярності чи зменшення мікров'язкості поверхневої структури [ 36 ].
Аналогічні дослідження проведені на препаратах СМЧ (табл.3.3). Одноразова дія окремо випромінювання та кадмію, а також сумісно, викликає збільшення КАНС відносно контролю на 21%, 10% та
32% відповідно. NАНС зменшується лише за окремої одноразової дії випромінювання на 12% відносно контролю. Суттєвих відмінностей відносно контролю величини показників квантового виходу та інтенсивності флуоресценції не виявлено. Тобто одноразова окрема чи сумісна дія іонізуючої радіації та кадмію не призводить до значних змін структури поверхневого шару мітохондріальної мембрани.
Окрема хронічна дія випромінювання призводить до підвищення константи зв'язування АНС з препаратами СМЧ протягом всього терміну дослідження. Число місць зв'язування зменшується на 23% та 32% відносно контролю на 42 та 145 добу хронічної окремої дії випромінювання. Окрема хронічна дія кадмію викликає різноспрямовані зміни числа місць та константи зв'язування АНС з СМЧ в середньому на 10% відносно відповідних контролів: збільшення КАНС на 42 добу, зменшення КАНС та збільшення NАНС на 84 добу та зменшення NАНС на 145 добу хронічної дії кадмію. Сумісна хронічна дія випромінювання та кадмію призводить до підвищення обох показників: NАНС збільшується в результаті хронічної дії протягом 42 та 84 діб на 17% та 23% відносно відповідного контролю;
КАНС - протягом 42 та 145 діб на 10% та 43% відповідно.
Зміни інтенсивності флуоресценції АНС, зв'язаного з препаратами СМЧ, спостерігаються лише за хронічної дії випромінювання та кадмію. Окрема хронічна дія випромінювання та кадмію протягом 42 діб призводить
Таблиця 3.3
Спектральні характеристики флуоресцентного зонду АНС, зв'язаного з препаратами СМЧ ентероцитів тонкої кишки, за дії іонізуючої радіації та кадмію, (M±m, n=10-15)

Умови дослідуКонтрольКадмійІонізуюча радіаціїКадмій +
іонізуюча радіаціяІнтенсивність флуоресценції АНС, відн.од.І1,00,99±0,050,94±0,040,98±0,04ІІ1,00,90±0,03*0,86±0,02*0,99±0,05ІІІ1,01,03±0,040,93±0,050,98±0,05ІV1,01,06±0,030,94±0,051,42±0,07*Константа зв'язування, 104 М-1І21,0±0,823,1±0,625,5±1,0*27,8±1,0*ІІ21,3±0,624,0±0,7*24,7±0,9*23,6±0,7ІІІ21,0±0,619,1±0,823,7±0,9*21,1±0,9ІV21,1±0,621,0±1,023,2±0,830,2±0,8*Кількість місць зв'язування, нмоль / мг білкаІ10,7±0,49,8±0,69,5±0,3*11,6±0,5ІІ8,8±0,48,8±