РОЗДІЛ 2
МАТЕРІАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Матеріал дослідження
Клініко-епідеміологічне дослідження із визначення захворюваності, поширеності та особливостей перебігу хронічного гепатиту в осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, виконано в Інституті клінічної радіології, на базі Поліклініки радіаційного реєстру і консультативної допомоги з використанням бази даних клініко-епідеміологічного реєстру (КЕР) ДУ "Науковий центр радіаційної медицини (НЦРМ) АМН України", яка містить результати довготривалих спостережень за 10 955 дорослими пацієнтами чоловічої статі упродовж 1992-2004 рр.
Програма КЕР передбачає комплексне клініко-діагностичне обстеження постраждалих внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС в 1986-1987 рр. за фіксованим обсягом, який включає п'ять основних лабораторних досліджень (загальний аналіз крові та сечі, біохімічний аналіз крові за 28 показниками, коагулологічний аналіз крові, імунологічне дослідження крові з визначенням показників клітинного, гуморального неспецифічного та антивірусного імунітету, п'ять інструментальних досліджень (ультразвукове дослідження органів черевної порожнини та щитовидної залози, електрокардіографія, езофагогастродуоденофіброскопія, визначення вмісту інкорпорованих радіонуклідів за допомогою лічильника випромінювання людини з наступними оглядами десяти спеціалістів (соціал-гігієніст, радіолог, гастроентеролог, невропатолог, кардіолог, ендокринолог, дерматолог, гематолог, хірург, офтальмолог).
В число обстежених за програмою КЕР методом випадкової вибірки було включено репрезентативну кількість п'яти категорій осіб, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, а саме:
38
1. УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 років з дозами опромінення 0,17-0,98 Зв (6234 дорослих осіб чоловічої статі);
2. УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 років, також які були евакуйовані із зони відчуження і повернулись до роботи вахтовим методом, з дозами опромінення 0,23-0,91 Зв ( 1822 дорослих осіб чоловічої статі);
3. Евакуйовані з м. Прип'ять до м. Києва ( 1958 дорослих осіб чоловічої статі) дози опромінення в діапазоні 0,14 - 25,2 сЗв;
4. Мешканці 3-ї зони радіаційно-забруднених територій - м. Овруча та населених пунктів Овруцького району (418 дорослих осіб чоловічої статі), середні накопичені дози опромінення за період проживання становлять 8,29 мЗв;
5. Мешканці 4-ї зони радіаційно-забруднених територій - м. Боярки (523 дорослих осіб чоловічої статі), середні накопичені дози опромінення за період проживання становлять 5,094 мЗв. 1986-1987 рр.; УЛНА на ЧАЕС 1986-1987 рр., евакуйованих із зони відчуження, які продовжили роботу вахтовим методом; евакуйованих з м. Прип'яті; мешканців 3-ї зони радіоактивного забруднення (м. Овруч, Овруцький район); мешканці 4-ї зони радіоактивного забруднення (м. Боярка).
Остання з вищевказаних категорій постраждалих була прийнята в якості групи порівняння, враховуючи, оскільки мешканці 4-ї зони радіоактивного забруднення зазнали найменшого серед наведених вище категорій впливу негативних чинників аварії на ЧАЕС.
Закономірне зниження з роками кількості пацієнтів КЕР першого етапу демонструє табл. 2.1.
Весь проміжок часу, що аналізується, було розбито на три умовних періоди: частка пацієнтів першого етапу становила 100 % або близько вказаного рівня; другого - коливалась у межах 66-30 %; третього - була меншою 30 %.
39
Таблиця 2.1
Кількість пацієнтів КЕР чоловічої статі на етапах обстеження
Категорії постраждалих 1992 - 1996 рр. 1997 - 2000 рр. 2001 - 2004 рр.всього1 етап%всього1 етап%всього1 етап%УЛНА (n=6234)
3395263077,474790273657,12470586818,45УЛНА - eвакуйовані (n=1822) 1400106876,29166067240,481468825,59Евакуйовані
(n=1958)
100178778,62123467854,94143049334,48Мешканці
3-ї зони
(n=418)12111897,5227319872,5330510233,44Мешканці
4-ї зони
(n=523)3310036135197,2354516931,01Всього
(n=10955)
5920460677,88318463555,728453171420,28
Всі три періоди можна чітко прослідкувати в категоріях УЛНА та УЛНА-евакуйовані, в інших трьох категоріях постраждалих, навпаки, відсо-
ток обстежених вперше за програмою КЕР навіть в останні три роки (2002-2004 рр.) коливався в широких межах від 17,86 % до 43,96 %. Частка пацієнтів першого етапу в загальній кількості обстеженої когорти суттєво впливає на рівень патології, що виявляється вперше, оскільки переважна більшість пацієнтів до проходження медичних оглядів за програмою КЕР не мали такого глибокого обстеження, тобто у них більшість захворювань фіксувалась вперше саме при початковому обстеженні за цією програмою. Логічно було б припустити, що за цієї умови захворюваність на більшість соматичних хвороб (в тому числі на ХГ) на подальших етапах обстеження за
40
програмою КЕР повинна зменшуватись, а розповсюдженість хронічних захворювань при цьому навпаки має поступово зростати за рахунок кумуляції.
Окрім деякої різниці в термінах початку обстеження основної маси паці-
єнтів в кожній категорії нагляду було виявлено значну розбіжність між ними у віковій структурі, на що вказують дані, наведені в табл. 2.2.
Якщо частка УЛНА та УЛНА - евакуйованих віком до 20 років на момент аварії серед пацієнтів КЕР чоловічої статі складає лише 1,51% та 0,71%, то у мешканців 3-ї та 4-ї зони 45,22 % та 49,14 %, відповідно. У евакуйованих цей відсоток сягає 89,48%, що робить дану категорію найбільш молодою за віком.
Сумарна чисельність пацієнтів КЕР (графа "Всього") розподілилась за віком досить рівномірно - від 19,81 до 29,43 % у перших чотирьох вікових групах. Винятком стала вікова підгрупа 50 років і більше на момент аварії на
ЧАЕС - 8,03 %. Різниця у віковій структурі між категоріями обстежених за програмою КЕР теж могла суттєво вплинути на кількісні та якісні показники виявляємої у пацієнтів КЕР патології, зокрема, ХГ.
Таблиця2.2
Кількісно-вікова структура осіб різних категорій спостере