РОЗДІЛ 2
ВИБІР НАПРЯМКІВ ДОСЛІДЖЕНЬ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ
ВИКОНАННЯ РОБОТИ
Робота виконувалася протягом 2001 – 2006 рр. у Інституті біології тварин
Української академії аграрних наук. Частина досліджень проводилася в
Івано-Франківській обласній державній лабораторії ветеринарної медицини.
Дослідження ґрунту виконували в Івано-Франківському обласному
проектно-технологічному центрі охорони родючості ґрунтів і якості продукції.
Експериментальну частину дисертаційної роботи виконували у різних регіонах
Івано-Франківської області. Івано-Франківська область розташована у західній
частині України. Її територія складається із рівнинних, передгірських та
гірських районів. Висота рельєфу зростає з північного сходу на південний захід.
Гірська зона зайнята Східними Карпатами, що поділяються на масиви Чорногора,
Горгани, Гринява, Чивчини. Між рівнинною та гірською територією знаходиться
горбисті передгір’я висотою 400 – 600 м. Рівнинна частина знаходиться на
північному сході області й прилягає до Дністра. Кожен регіон характеризується
особливим складом ґрунтів, води та рослин. Українські Карпати, які пролягають
через територію Івано-Франківської області, формують природно-кліматичну
ситуацію краю. Враховуючи особливості рівнинних, передгірських та гірських
регіонів області, нами було відібрано для досліджень корів із господарства села
Дитятин Галицького району, сіл Лісна Тарнавиця, Перерісль та Битків
Надвірнянського району. У зимовий період утримання великої рогатої худоби було
стійлово-прив’язне. У літній період велика рогата худоба вдень знаходилася на
пасовищах. Продуктивність корів у господарствах коливалася у межах 3500 – 4000
кг молока за рік.
Експериментальна частина роботи виконувалася за наступним планом (рис.2.1):
дослідження ґрунту, води та кормів у різних зонах Івано–Франківської області
(рівнинна, передгірська, гірська) на вміст мінеральних речовин;
клінічне обстеження корів; дослідження показників еритроцитопоезу шляхом
визначення в крові кількості еритроцитів, концентрації гемоглобіну, величини
гематокриту, вмісту гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ), колірного показника
(КП) та середнього об’єму еритроциту, аналіз показників неспецифічної
резистентності організму (загальна кількість лейкоцитів та лейкограма крові,
вміст глобулінів у сироватці крові);
дослідження вмісту мікроелементів та важких металів (кобальт, мідь, цинк,
марганець, залізо, нікель, стронцій, кадмій, свинець) у плазмі крові корів;
дослідження показників білкового (загальний білок, білкові фракції, сечовина,
креатинін) та вітамінного (вітаміни А та Е) обмінів, активності аспарагінової
та аланінової амінотрансфераз і лужної фосфатази, продуктів перекисного
окиснення ліпідів (дієнові кон’югати гідроперекиси ліпідів, малоновий
діальдегід) у крові корів;
корекція мікроелементної недостатності із застосуванням вітамінно-мінерального
преміксу – „МультіВітаМікс”.
Для виконання роботи застосовували клінічні та лабораторні (морфологічні,
біохімічні, атомно-абсорбційні, хроматографічні) методи досліджень. Клінічні
дослідження великої рогатої худоби проводили за загальноприйнятими методами
[11].
Рисунок 2.1. Схема проведених досліджень
За допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра С-115М у плазмі крові корів
досліджували вміст мікроелементів і важких металів – кобальт, мідь, цинк,
марганець, залізо, нікель, стронцій, кадмій, свинець. У сироватці крові
визначали кількість загального білка на рефрактометрі, білкових фракцій – за
допомогою фракціонування білків у поліакриламідному гелі [277], концентрацію
сечовини – за допомогою реакції з діацетилмонооксимом та креатиніну – за
методом Яффе. Вміст вітамінів А та Е у сироватці крові досліджували на
рідинному хроматографі Міліхром-5 [74].
У сироватці крові визначали активність аспарагінової та аланінової
амінотрансфераз за методом Рейтмана і Френкеля, активність лужної фосфатази –
реакцією гідролізу динатрійфенілфосфату [74].
Продукти перекисного окиснення ліпідів вивчали, досліджуючи у плазмі крові
концентрацію гідроперекисів ліпідів (Мирончик В.В., 1984), у цільній
гепаринізованій крові вміст дієнових кон’югатів (Стальная И.Д., 1977), у
сироватці крові – малонового діальдегіду (Коробейникова С.Н., 1989) [74].
У крові корів підраховували кількість еритроцитів (меланжерним методом),
визначали вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом), величину гематокриту
(мікроцентрифугуванням – за Шклярем). На основі цих показників розраховували
вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ), колірний показник (КП) і середній
об’єм еритроциту [11].
Із клінічних факторів неспецифічної резистентності у крові підраховували
загальну кількість лейкоцитів за допомогою меланжерного методу та кількість
окремих їх видів (лейкограму) у мазках крові, пофарбованих за
Романовським-Гімзою.
Дослідження ґрунту, води та кормів на вміст мікроелементів проводили
атомно-абсорбційним методом. У ґрунті досліджували вміст кобальту, міді, цинку,
марганцю, молібдену та бору; у воді – міді та цинку, у кормах (сіно, трава) –
міді та цинку. Крім цього, було проведено повний аналіз раціонів за їх
поживністю [118, 259] .
У трьох досліджуваних нами зонах (рівнинна, передгірська, гірська) було
проведено корекцію вітамінно-мінеральної недостатності. Для цього у кожній зоні
за методом аналогів було сформовано дві групи корів – дослідну і контрольну по
5 тварин у кожній. Корекцію мікроелементної недостатності проводили за
допомогою введення в раціон мінерально-вітамінного преміксу – „МультіВітаМікс”
(Укрветпромпостач). У одному кілограмі премік
- Київ+380960830922