РОЗДІЛ II
Методи дослідження
2.1. Клінічні методи
Робота виконана в Сумському державному університеті на кафедрі акушерства і
гінекології, клінічною базою якої є Сумський міський пологовий будинок.
Для вивчення особливостей перебігу вагітності та пологів у жінок з анемією
проаналізовані дані із карток вагітних. Особливо ретельно вивчали скарги та
клінічні прояви, що стосуються анемії вагітних.
Клінічні методи дослідження використовували у всіх жінок з початку взяття їх на
облік з приводу вагітності в жіночій консультації Сумського міського пологового
будинку. Після клінічного та лабораторного обстеження (до 12-го тижня
вагітності) визначали належність вагітних до груп ризику. Відповідно до
перебігу вагітності (фізіологічна, патологічна та вагітність з
екстрагенітальною патологією) забезпечували частоту спостережень лікаря
акушера-гінеколога, інших спеціалістів, лабораторні та діагностичні
дослідження, лікувальні та оздоровчі заходи, а за необхідності -
госпіталізацію.
Особлива увага приділялася виявленню симптомів анемії у вагітних жінок. У
значної частини вагітних з анемією I-II ступенів тяжкості визначалися симптоми
анемічної гіпоксії (задишка при фізичних навантаженнях, тахікардія, артеріальна
гіпотензія, запаморочення, біль у ділянці серця, парестезії у кінцівках,
блідість шкіри, набряки кінцівок), симптоми сидеропенічного синдрому (
втомлюваність, зниження памўяті, м’язова слабість, головний біль,
дратівливість, підвищена збудливість, миготіння «мушок» перед очима, млявість,
запаморочення, імперативні позиви до сечовипускання), симптоми синдрому
метаболічної інтоксикації (швидка втомлюваність, зниження памўяті, головний
біль, тахікардія).
У вагітних з анемією III ступеня реєстрували вищезазначені симптоми анемічної
гіпоксії, симптоми сидеропенічного синдрому (швидка втомлюваність, зниження
памўяті, м’язова слабість, головний біль, спотворення смаку, випадіння волосся,
ламкість нігтів, тріщини у куточках рота, спотворення нюху, тьмўяне волосся,
атрофічний глосит, анорексію блакитні склери, сухість та лущення шкіри,
тахікардію, приглушеність серцевих тонів, систолічний шум на верхівці серця і
легеневій артерії, розширення межі перкуторної тупості серця вліво, відрижку,
нудоту, блювання, нестійкі випорожнення, імперативні позиви до сечовипускання,
нічний енурез, нетримання сечі), симптоми синдрому метаболічної інтоксикації (
швидка втомлюваність, зниження памўяті, головний біль, субфебрилітет,
тахікардія).
При визначенні ступеня тяжкості залізодефіцитної анемії користувалися
критеріями відповідно до нової класифікації, запропонованої кафедрою
гематології та трансфузіології Київської медичної академії післядипломної
освіти імені П.Л.Шупика [78, 279].
У ході спостереження та обстеження вагітних детально вивчався гінекологічний
анамнез, особливості перебігу попередніх вагітностей, досліджувався стан
здоров’я, перенесені соматичні та інфекційні захворювання.
Відповідно до наказу МОЗ України №434 від 29.11.2002 року «Про удосконалення
амбулаторно-поліклінічної допомоги дітям в Україні» проводився первинний та
вторинний до пологовий патронаж вагітної дільничним педіатром та дільничною
медичною сестрою дитячої поліклініки.
Відповідно до мети і завдань нами було обстежено 218 пацієнток, що були
розподілені на такі групи:
* 54 жінки з перебігом вагітності без клінічних та лабораторних проявів
залізодефіцитної анемії (I група);
* 51 вагітна жінка, що спостерігалися з метою дослідження частоти виникнення
залізодефіцитної анемії та особливостей її перебігу (II група);
* 87 жінок, що отримували лікування залізодефіцитної анемії феропрепаратом
Глобірон-Н (III група);
26 вагітних із залізодефіцитною анемією, що лікувалися препаратом Мальтофер (IY
група).
Жінки, що увійшли до III групи у свою чергу були розподілені на 3 підгрупи. До
I підгрупи входили 29 вагітних у терміні гестації 18 – 25 тижнів. Серед них у 6
жінок діагностований переданемічний стан, у 21 – анемія I ступеня та у 2 –
анемія II ступеня. Середній рівень гемоглобіну та еритроцитів у них складав
відповідно 96,35±1,22 г/л та 2,82±0,03 Т/л. До II підгрупи увійшли 28 вагітних
жінок у терміні гестації 28 –30 ( 28,38±1,22) тижнів. Серед пацієнток цієї
підгрупи у 5 був перед анемічний стан, у 21 – анемія I ступеня та у 2 – анемія
II ступеня. Концентрація гемоглобіну у них становила 93,36±1,74 г/л, а
кількість еритроцитів – 2,79±0,05 Т/л. Серед 30 жінок III підгрупи, термін
гестації у яких складав 33 –37 тижнів, у 6 діагностований переданемічний стан,
у 22 – анемія I ступеня та у 2 – анемія II ступеня. Середній вміст гемоглобіну
у них становив 94,83±1,24 г/л, а кількість еритроцитів – 2,92±0,04 Т/л.
IV групу склали 26 вагітних жінок з анемією II ступеня тяжкості у терміні
гестації 28-30 (28,15±1,15) тижнів. Середня концентрація гемоглобіну у них
становила 86,15±1,4 г/л, а кількість еритроцитів – 2,60±0,041 Т/л.
В усіх групах вагітних жінок, що отримували лікування феропрепаратами контроль
ефективності лікування за клінічними та лабораторними показниками
забезпечувався 1 раз на 5-7 днів.
2.2. Лабораторні методи
Матеріалом для дослідження була периферійна венозна кров вагітних жінок із
фізіологічним перебігом гестаційного процесу без клінічних та лабораторних
проявів анемії, а також кров жінок з анемією вагітних I-III ступенів тяжкості.
Кров у вагітних жінок забирали на 12-15-му, 16-22-му, 31-35-му та 36-40-му
тижнях вагітності. Кров в об’ємі 10 мл брали шляхом венепункції з 8.00 до 9.00
години ранку натще. Далі її вносили до центрифужної пробірки, витримували в
термостаті пр
- Київ+380960830922