РОЗДІЛ II. Дослідно-експериментальна перевірка впливу
організаційно-педагогічних умов на рівень професійної підготовки майбутніх
учителів математики 88
2.1. Визначення рівнів готовності майбутніх учителів математики до формування
інтегрованих професійних знань 88
Модель підвищення ефективності професійної підготовки
майбутніх учителів математики 110
2.3. Результати дослідно-експериментальної роботи 147
Висновки до II розділу 173
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 177
ДОДАТКИ 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 261
ВСТУП
Навчальні заклади завжди були і залишаються важливими соціальними інститутами,
діяльність яких визначається характером замовлення суспільства щодо формування
майбутнього покоління та підготовки високопрофесійних фахівців. Таке суспільне
замовлення завжди залежить від реальних потреб, від рівня сформованості й
усвідомлення суспільством необхідності вибору ефективного шляху свого
подальшого розвитку. Але на розвиток суспільства впливає і спрямованість та
зорієнтованість системи освіти. Отже, між навчальними закладами й суспільством
існує взаємозв’язок: суспільство живе і розвивається, як вчиться, і вчиться
так, як бажало б жити. Водночас, випереджальний розвиток освіти є
закономірністю й обов’язковою умовою прогресивного розвитку суспільства.
Зараз перед системою освіти стоїть завдання виховати громадян нової країни,
суспільство якої матиме багату духовну культуру. Тож відродження духовності в
освіті є тією першоосновою, на якій можлива наступна розбудова нашої країни.
Одним з можливих шляхів духовного насичення системи освіти є її
гуманітаризація.
Гуманітаризація змісту освіти передбачає радикальний перегляд змістового
наповнення навчальних предметів. Це, у свою чергу, веде до перегляду і нової
оцінки місця та ролі природничо-математичних дисциплін у навчальних закладах,
адже дисципліни природничо-наукового циклу в процесі підготовки фахівців мають
значний гуманітарний потенціал. А одним із способів гуманітаризації
природничо-наукових дисциплін є їх інтеграція – органічне об’єднання частин
навчального матеріалу, при якому ускладнюються зв’язки між цими частинами.
Проте інтеграція виникає не на довільних зв’язках між предметами, поняттями та
явищами, а лише тоді, коли ці зв’язки стають істотними, взаємопроникними.
Реалізація інтегративного підходу в навчанні передбачає створення інтегративних
курсів як один із шляхів подолання фрагментарності знань студентів, економії
навчального часу за рахунок уникнення зайвих дублювань навчального матеріалу
суміжних чи близьких дисциплін, укрупнення дидактичних одиниць знань, що
утворюється в результаті об'єднання одиниць знань навколо найсуттєвіших
змістових та структурних зв'язків між компонентами навчального матеріалу.
Аналіз змісту та основних закономірностей традиційної методики професійної
підготовки майбутніх учителів математики вказує на ряд існуючих недоречностей,
що виникають через неузгодження, а в ряді випадків і через природну
неможливість узгодження складників дисциплін природничо-наукового циклу
підготовки майбутніх учителів математики (математичний аналіз, вища алгебра,
аналітична геометрія). А саме:
– недоречне подрібнення дидактичних одиниць знань у межах окремо взятої
навчальної дисципліни природничо-наукового циклу професійної підготовки
майбутніх учителів математики;
– дублювання окремих теоретичних положень у дисциплінах природничо-наукового
циклу професійної підготовки майбутніх учителів математики, хоча у деяких
випадках уникнути такого дублювання в рамках однієї дисципліни неможливо без
порушення загальної логіки її вивчення;
– недостатній розгляд міжпредметних зв'язків між окремими компонентами
дисциплін природничо-наукового циклу підготовки майбутніх учителів математики.
З огляду на гостроту і значущість зазначених протиріч, ми сформулювали проблему
дослідження: які зміни необхідно внести до методичної системи підготовки
майбутніх учителів математики, щоб забезпечити підвищення ефективності їх
професійної підготовки.
Беручи до уваги сказане вище, констатуючи недостатній рівень розробки даної
проблеми в науковій літературі, вважаємо реалізацію інтегративного підходу у
професійній підготовці майбутніх учителів математики у вищій школі актуальною.
З урахуванням усього сказаного темою дисертаційного дослідження визначено
“Інтегративний підхід до вивчення математичних дисциплін у процесі підготовки
майбутніх вчителів математики”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційне дослідження виконано відповідно до теми науково-дослідної роботи
кафедри педагогіки Кіровоградського державного педагогічного університету імені
Володимира Винниченка „Організаційно-педагогічні умови соціально-професійної
підготовки вчительських кадрів” (Державний реєстраційний номер 0104 U 003704).
Тема дисертації є складовою теми „Елементи конкретної математики в професійній
підготовці вчителя”, над якою працює кафедра математики фізико-математичного
факультету Кіровоградського державного педагогічного університету імені
Володимира Винниченка (Державний реєстраційний номер 0107 U 000698). Тема
дисертаційної роботи затверджена вченою радою Кіровоградського державного
педагогічного університету імені Володимира Винниченка (протокол №3 від
29.10.2001) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень у галузі
педагогіки та психології в Україні (протокол №9 від 27.11.2001).
Мета дослідження: розробити, теоретично обґрунтувати та експериментально
перевірити модель підвищення ефективності професійної підготовки майбутніх
учителів мате
- Київ+380960830922