РОЗДІЛ 2
СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНІ ОЧІКУВАННЯ В МІЖОСОБИСТІСНІЙ ВЗАЄМОДІЇ У ГРУПАХ
КУРСАНТІВ
2.1. Методика дослідження соціально-психологічних очікувань
Розгортаючи дослідження, присвячене соціально-психологічним очікуванням в
міжособистісній взаємодії у групах курсантів, ми виходили з необхідності
розкрити психологічний зміст та структуру поняття «соціально-психологічні
очікування курсанта», розробити концепцію, створити та апробувати комплексну
програму оптимізації розвитку соціально-психологічних очікувань в
міжособистісній взаємодії взводу курсантів, встановити закономірності,
обґрунтувати критерії виокремлення рівнів соціально-психологічних очікувань
курсантів, з’ясувати психологічні механізми впливу соціально-психологічних
очікувань на процес міжособистісної взаємодії у малій групі.
Реалізація системного підходу до вивчення соціально-психологічних очікувань
передбачала виокремлення певних критеріїв оцінки рівнів їх розвитку. Такими
критеріями в нашому дослідженні виступали: самооцінка, рівень домагань,
коефіцієнт очікувань та рівень адекватності самоочікувань. Системний підхід дає
можливість створити алгоритм програми констатувального експерименту, мета якого
полягає у дослідженні психологічного змісту та структури поняття
«соціально-психологічні очікування курсанта», визначенні рівнів сформованості
соціально-психологічних очікувань, з’ясуванні психологічних механізмів впливу
соціально-психологічних очікувань на процес міжособистісної взаємодії у малій
групі.
Методи та прийоми констатувального дослідження можна умовно поділити на дві
групи. Умовність поділу полягає у тому, що до першої групи ввійшли ті методи і
прийоми, які дали змогу вивчати соціально-психологічні очікування як компонент
самосвідомості особистості курсанта [38], [45], [131], [135]. Відповідно друга
група методів та прийомів – це дослідження соціально-психологічних очікувань у
групі курсантів як феномена міжособистісної взаємодії [45], [99?100], [131],
[135]. Такий підхід до організації експерименту забезпечував його логічну
послідовність та систематичність проведення і, що не менш важливо, достатню
кількість та інформативність отриманих експериментальних результатів.
Дослідження виконувалося на базі Херсонського юридичного інституту
Національного університету внутрішніх справ та Національної академії внутрішніх
справ України (м. Київ). Констатувальна вибірка налічувала 190 курсантів.
Розробляючи методику констатувального етапу дослідження, ми використали широкий
спектр методів, які застосовували у своїх працях [19], [25], [46], [50], [61],
[69], [95], [111], [176], [189], [197] такі науковці: М.І.Бобнєва,
М.Й.Боришевський, Н.Й.Гуткіна, Г.Д.Долинський, В.Р.Кисловська, О.А.Коновалова,
С.Д.Максименко, О.Ю.Осадько, С.П.Тищенко, Н.В.Чепелєва, В.О.Ядов. Також ми
застосували і апробували авторську методику дослідження соціально-психологічних
очікувань – експектометрію, яка належить до соціометричного типу методик, а
також інші методичні прийоми, які дозволили отримати достатню інформацію про
особливості соціально-психологічних очікувань курсантів. Це дало можливість
виокремити не тільки рівні сформованості соціально-психологічних очікувань, а й
самоочікувань і розглянути їх специфіку на кожному курсі навчально-професійної
та службової діяльності.
До програми констатувального етапу дослідження було включено наступні методи:
цілеспрямоване спостереження, бесіду (з курсантами, командирами, начальниками
курсів), методи дослідження адекватності самооцінки, рівня домагань, метод
організації експериментальних ситуацій, методику психодіагностики колективу,
соціометрію, експектометрію, шкалу прийняття як метод вивчення взаємовідносин,
методи статистичної обробки даних.
1. Цілеспрямоване спостереження. Завдання цілеспрямованого спостереження
полягало у зборі матеріалу за темою дослідження.
Об’єктом спостереження були курсанти вищого навчального закладу МВС України.
Предметом спостереження була міжособистісна взаємодія у групі курсантів, їхні
практичні та гностичні дії; мовні акти, їх зміст, частота тривалість,
інтенсивність, особливості експресії; міміка та пантоміміка, зовнішні прояви
деяких вегетативних реакцій; почервоніння або блідність, зміна ритму дихання
тощо.
Мета цього методу полягала у виявленні особливостей очікуваних поведінкових та
емоційних реакцій курсантів у різних за змістом ситуаціях навчально-професійної
та службової діяльності. З метою підвищення надійності і якості спостереження
ми дотримувались обов’язкових правил його проведення.
Систематичності і багаторазовості спостереження за навчально-професійною і
службовою діяльністю, поведінкою, активністю курсантів у різний час і в різних
ситуаціях.
Уникнення оціночних суджень, обов’язковості перевірки, альтернативних гіпотез.
Зіставлення спостереження за окремим відрізком поведінки з загальною ситуацією.
Реєстрації не окремого факту, а дії або реакції курсанта на фоні загальної
ситуації.
Фактологічний запис всієї ситуації.
Спостереження проводилося не тільки на лекціях, семінарських та практичних
заняттях, а й під час ранкового, обіднього та вечірнього шикування, чергових та
позачергових нарядів, спортивних змагань, у різних неофіційних ситуаціях,
зокрема конфліктних. Найбільш суттєві ситуації, факти, моменти, висловлювання
були зафіксовані в протоколах спостереження.
Аналіз цього розмаїття інформації та зіставлення її з результатами, отриманими
завдяки іншим методам констатувального етапу дослідження, дало змогу рельєфніше
окреслити змістові характеристики рівнів соціально-психологічних очікувань. З
метою отримання об’єктивних результатів спостереження проводилося систематично
впродовж
- Київ+380960830922