РОЗДІЛ 2
Методи обстеження та характеристика
обстежених ПАЦІЄНТОК
2.1 Характеристика обстежених пацієнток.
З метою досягнення поставлених задач і отримання результатів було проведено
обстеження 183 жінок з рубцем на матці після кесаревого розтину в нижньому
сегменті матки поперечним доступом. Із них 152 вагітних з рубцем на матці були
розроджені шляхом операції кесаревого розтину (I група) та 31 вагітна –
природними шляхами (ІІ група). Групу контролю складали 50 вагітних, які
народили шляхом кесаревого розтину вперше (ІІІ група).
Таким чином для вивчення особливостей прогнозування стану рубця на матці після
кесарева розтину в анамнезі обстежено всього 233 вагітних у віці від 21 до 35
років. Середній вік вагітних склав 26,2±1,1 років.
Таблиця 2.1
Розподіл жінок у клінічних групах за віком, абс.ч.,%
Вік
(роки)
Основні групи
Контрольна група
І група
(n=152)
ІІ група
(n=31)
ІІІ група
(n=50)
21–25
63 (41,4%)
10 (32,3%)
21 (42,0%)
26–30
71 (46,7%)
17 (54,8%)
26 (52,0%)
31–35
18 (11,8%)
5 (16,1%)
3 (6,0%)
За соціальним станом серед жінок обстежуваної групи були службовці, робітниці,
студентки та домогосподарки. Градації соціальних груп представлені в таблиці
2.2.
Таблиця 2.2
Соціальний стан жінок, які перебували під спостереженням, абс.ч.,%
Соціальний стан
Групи
Всього
(n=233)
І група
(n=152)
ІІ група
(n=31)
ІІІ група
(n=50)
Робітниці
26
(17,1%)
6
(19,4%)
10
(20,0%)
42
(18,0%)
Службовці
24
(15,8%)
5
(16,1%)
11
(22,0%)
40
(17,2%)
Студентки
29
(19,1%)
(19,4%)
12
(24,0%)
47
(20,2%)
Домогосподарки
73
(48,0%)
14
(45,2%)
17
(34,0%)
104
(44,6%)
Аналіз соматичного стану у основних групах виявив значну перевагу випадків з
екстрагенітальною патологією – 61 (70,93%). По нозологічним формам провідні
місця належать: нирковій патології – 40,85%, ожирінню –20,42%, захворюванням
серцево – судинної системи – 15,10%, .
Порушення менструальної функції мали місце у 43,17% жінок: гіперполіменорея – у
10,4%, олігогіпоменорея – у 3,21% альгодисменорея – у 17,33%, порушення циклу –
в 12,23%. Патологічні зміни менструальної функції в 65,45% випадків вперше
з’явились після кесаревого розтину і лише у 34,55% спостерігались зразу після
менархе. Із гінекологічних захворювань в анамнезі відмічались: хронічний
сальпінгоофорит у 29,31%, хронічний ендометрит у 8,71%, патологічні стани шийки
матки у 9,53%. Із усієї групи запальних захворювань 61,65% мали свій дебют вже
після абдомінального розродження.
При вивченні даних анамнезу, середній вік менархе досяг 13,7±1,3 років,
достовірних відмінностей з контролем не було (p>0,05). Порушення становлення
менструального циклу у віці до 18 років відмічені у 29,63% жінок обстежуваної
групи. У репродуктивному періоді порушення менструальної функції мали 40,74%
жінок: у 25,93% – альгодисменорея, у 18,52% – порушення ритму менструального
циклу, у 7,4% – гіперменорея. Патологія ритму менструальної функції
спостерігалася в 18,52% до вагітності, що закінчилася розродженням шляхом
операції КР, зберігаючись з незмінною частотою після неї (p>0,05).
Гінекологічна захворюваність в основній групі склала 64,7%, при цьому частота
патології шийки матки досягала 11,1%, хронічних запальних захворювань
внутрішніх статевих органів – 40,74%. Залежно від часу виникнення, частота
перерахованої гінекологічної патології розподілилася: патологія шийки матки до
КР – 7,4%, після КР – 11,11% (p>0,05); хронічні запальні захворювання
внутрішніх статевих органів до КР – 37,04%; після КР – у 22,2%. Достовірних
відмінностей перерахованих показників основної і контрольної груп не виявлено
(p>0,05).
Провівши аналіз гінекологічної захворюваності повторно прооперованих та вперше
прооперованих жінок, слід зазначити збільшення частоти патології шийки матки.
Слід відмітити, що у жінок з оперованою маткою спостерігається вірогідна
відмінність в патології шийки матки в порівнянні з контрольною групою, що може
бути пов’язаним, на нашу думку і з віковою різницею у повторнопрооперованих та
впершепрооперованих жінок та дисгормональними станами, що виникли як один із
проявів «хвороби оперованої матки»
Також звертає увагу тенденція до збільшення запальних процесів в нижньому
відділі статевого тракту жінок з рубцем на матці, що також може бути пов’язаним
з порушенням біоцінозу піхви. Серед досліджуваних пацієнток виявлено
діагностично значимий титр грибів роду Candida (104 и більше КОЕ/мл),
концентрація інших умовно патогенних мікроорганизмів: Proteus, Enterococcus,
Staphylococcus, Streptococcus залишалася в межах фізіологичних коливань
(10І–10і КОЕ/мл).
Аналіз гінекологічної захворюваності серед обстежених жінок в групупах
представлений в табл.2.6.
Таблиця 2.6
Структура гінекологічної захворюваності в анамнезі у обстежених жінок, абс. ч.
(%)
Захворювання
Групи
Всього
(n=233)
І група
(n=152)
ІІ група
(n=31)
ІІІ група
(n=50)
Вульвовагініт
57 (37,5%)
12 (38,7%)
13 (26,0%)
82 (35,2%)
Цервіцит
34 (22,4%)
7 (22,6%)
10 (20,0%)
51 (21,9%)
Бартолініт
3 (2,0%)
2 (4,0%)
5 (2,1%)
Ерозія шийки матки
44 (28,9%)
8 (25,8%)
12 (24,0%)*
64 (27,5%)
Дисплазія шийки матки
2 (1,3%)
2 (6,5%)
8 (16,0%)*
12 (5,2%)
Ендометрит та аднексит
6 (3,9%)
1 (3,2%)
1 (2%)
8 (3,43 %)
Порушення циклу менструацій
15 (9,9%)
2 (6,5%)
2 (4,0%)
7 (3,0%)
Поліп цервікального каналу
6 (3,9%)
1 (3,2%)
3 (6,0%)
10 (4,3%)
Примітки:
* – відмінність з групою ІІ вірогідна при р<0,05
Аналіз ускладнень вагітності серед обстежених жінок в групах представлений в
табл.2.7.
Таблиця 2.7
Ускладнення при вагітності у жінок обсте
- Київ+380960830922