РОЗДІЛ 2
ФАКТОРИ АРХІТЕКТУРНОГО МОДЕЛЮВАННЯ ГРОМАДСЬКО-ТРАНСПОРТНИХ ВУЗЛІВ
2.1. Системне моделювання взаємодії громадсько-транспортних вузлів у містобудівних системах
2.1.1. Моделювання міського середовища містобудівних систем Донбасу.
"В містобудівній теорії існує ряд моделей містобудівних систем, які відрізняються складом і структурою елементів, характеристикою зв'язків складових систем [110]. Різними авторами в якості основних елементів моделей містобудівних систем розглядаються підсистеми - соціальна, економічна, планувальна й екологічна [48]; підсистеми - населення, сфера прикладання праці, сфера обслуговування і міський транспорт [53]; підсистеми - населення, економічна база, соціальна інфраструктура, капіталовкладення, територія [18] і інші [110].
Детально структурована з визначенням систем цілей модель регіональної й містобудівної системи представлена в роботі [99]. Регіональні й містобудівні системи розглядаються з позиції економічного підходу. Уведено термін "демоекосистема". Принципова структура демоекосистеми наведена наступна - населення, штучне середовище, природне середовище. Всі види діяльності, що проходять в містобудівній системі (об'єкті управління) і визначають її цілісність, поділяються на дві групи: виробничу й комунікаційну. Для проведення структурного аналізу автори розробили структурну ієрархічну модель демоекосистеми [110].
Подальший розвиток цього напрямку містобудівного аналізу знайшов у роботі [57]. Тут модель подає місто як об'єкт, що містить у собі: населення, що може бути подане у виді самостійної соціально-демографічної системи, народногосподарський комплекс, що виступає у формі різноманітних видів економічної діяльності, середовище, де відбувається процес життєдіяльності населення і просторової діяльності просторові зв'язки між різноманітними елементами міста. Слід зазначити, що таке уявлення об'єкта управління цілком відповідає поняттю "містобудівна система", що ввів А.Є. Гутнов [53]. Як відзначає М.М. Дьомін [57]: "Традиційний погляд на предметну область містобудівної діяльності тільки як на матеріально-просторову систему також не відбиває всієї складності і суперечливості феномена сучасної урбанізації, її соціальних, економічних, екологічних аспектів, оскільки при цьому зворотний зв'язок "населення-середовище" фактично не враховується [110].
Еволюцію міста можна уявити як результат взаємодії підсистем - населення, підприємств, житла, комунікацій, міських земель, на яких усе це відбувається. Вперше такий підхід був реалізований в імітаційній моделі міста, побудованої Дж. Форрестером [203]" , [110, с. 160-165].
Для врахування особливостей суб'єкту управління і циклічного характеру еволюції міста Мамедов А.М., Осітнянко А.П. пропонують наступну модель містобудівної системи, де в якості основних елементів розглядаються підсистеми - населення, економіка, середовище, простір [110].
"Теоретичною базою структурного аналізу може бути загальна теорія систем, що розвивається. Ця теорія є міждисциплінарною областю наукового дослідження.
У її основні задачі входять: розробка засобів представлення досліджуваних об'єктів як систем; побудова узагальнених моделей системи і моделей різних класів і властивостей систем, включаючи моделі динаміки систем, їх цілеспрямованого поводження, історичного розвитку, ієрархічної будови, процесів управління в системах, дослідження концептуальної структури системних теорій [72].
До дійсного часу розроблено безліч загальносистемних моделей, що відповідають цілям структурного аналізу. Серед радянських дослідників, ідеї яких знайшли відображення в монографії, варто назвати Г.Н. Поварова, А.Г. Маміконова, Л.Н. Авдотьіна, В.В. Кульбу, Л.Д. Цвіркуна, О.Ф. Наумчук, Г.Г. Савіна, А.Д. Закревського, В.А. Гарбатого, В.Г. Лазарева й ін. [72, с.6].
Структурний аналіз систем є головним об'єктом досліджень таких великих закордонних учених, як Росс Эшбі, М.Д. Месаровича, О. Лангє і багатьох інших відомих учених [72, с.7].
У роботах перерахованих учених структура як поняття, що працює в науковому пізнанні, розглядається як інваріантна властивість системи."[72,c.7]
За А.М. Мамедовим, А.П. Осітнянко структурний аналіз складається з наступних етапів [110, с. 171]:
1 - визначення системоформуючих факторів містобудівної системи;
2 - побудова структурних зв'язків факторів, що забезпечують функціонування містобудівної системи;
3 - створення орієнтованого графу функціонування містобудівної системи з метою використання методів теорії графів;
4 - розробка матриць суміжності і інцидентності;
5 - статистичне обґрунтування кількості факторів;
6 - ранжування факторів за кількістю зв'язків;
7 - визначення факторів, що управляють розвитком містобудівної системи і, відповідно, факторів, що залежать від управляючих.
"Місто це територія, що має певний статус і характеризується специфічним середовищем (соціальним, виробничим, природним, архітектурним)" [110, с. 163]
"Прогноз і розрахунок усіх змін середовища в результаті містобудівної діяльності повинний стати складовою частиною на всіх його рівнях" [185]. Але для цього необхідно установити яким чином у проектуванні може бути відбитий зв'язок між антропогенними і технічними системами з погляду їхньої територіальної структури.
"В даний час перехід на повноцінне моделювання середовища міста ускладнений з ряду причин: потрібне істотне поглиблення його теоретичних основ, розширення інформаційної бази, систематизації критеріїв оцінки міського середовища історичного міста, детальна розробка їх кількісних показників; не вистачає фахівців, підготовлених до рішення зазначених задач. Це стало одним з обставин, що змусили перейти на більш прості, але операційні моделі" [185]. Система аналітичних, оцінних і прогнозних карт ландшафту міста (результати дослідження, що проводилися на кафедрі архітектурного проектування ДонНАБА Чемакіной О.В., Таболіной Т.В.), в основу яких покладені представлення і поняття архітектурно-лан