Формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності.

РОЗДІЛ 2. Експериментальна перевірка ефективності методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності
2.1. Педагогічні умови, зміст та методика формування естетичної культури молодших школярів.................................................... 87
2.2. Перевірка педагогічних умов, змісту та методики формування естетичної культури молодших школярів у процесі театралізованої діяльності .................................................................................................. 116
2.3. Аналіз результатів дослідження ............................................ 140
Висновки з другого розділу...................................................................... 156
ВИСНОВКИ .............................................................................................. 158
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ................................................. 163
ДОДАТКИ .............................................................................................. 185
ВСТУП
Актуальність теми дослідження. Сучасний стан реформування національної системи освіти характеризується підвищенням ролі естетичного виховання підростаючого покоління. Важливого значення набувають проблеми духовності, розвитку і становлення гармонійної, творчої особистості.
Суспільна потреба в естетичній освіті та вихованні громадянина України, державні документи (Державна національна програма "Освіта" (Україна ХХІ століття) [58], Закон України "Про загальну середню освіту" [73], Національна доктрина розвитку освіти України [181], "Концепція художньо-естетичного виховання" [124], "Національна програма виховання дітей та учнівської молоді в Україні" [182]) спрямовують педагогічну науку і шкільну практику до пошуку оптимальних і перспективних шляхів формування особистості.
Провідну роль у формуванні естетичної культури особистості відіграє мистецтво, зокрема театр як засіб виховання духовних цінностей, творчого розвитку дитини, що сприяє розвитку емоційно-почуттєвої сфери, духовному збагаченню особистості.
Саме багатогранність театрального мистецтва молодших школярів та різноманітні форми театралізованої діяльності виступають домінантою в навчально-виховному процесі і стимулюють розвиток творчої особистості. Театралізована діяльність допомагає учням не тільки оволодіти знаннями в галузі мистецтва, а при педагогічно доцільної організації та оптимальному доборі методів виховного впливу театралізована діяльність може стати дійовим чинником формування естетичної культури дітей.
Аналіз наукової літератури дає уявлення про сучасний рівень розробленості проблеми в цілому та окремих її аспектів.
Значний внесок у розробку мети, принципів та реалізацію змісту естетичного виховання зробили Т.Г. Аболіна [1; 2], Г.Н. Бояджиєв [29], Ю.Б.Борєв [28], А.Комарова [113], Л.М. Масол [165], Н.Є. Миропольська [2; 171-174; 241], В.Ф. Орлов [188-189], О.П. Рудницька [211; 212], Г.П. Шевченко [278-279], А.Б. Щербо [284-286], П.М. Якобсон [302-303] та ін.
Загальнонаукове та теоретичне значення мають праці вчених, в яких розглядається естетична культура особистості в цілісній структурі культури (М.Бахтін, Л.Губерський [136], І.Зязюн [80; 81], М.С. Каган [91-94], Д.Джола [63], В.Мазепа [270], У.Суна [231], С.Уланова, В.Шейко [281] та ін.).
Основу для вивчення закономірностей розвитку структурних компонентів естетичної культури особистості становлять психологічні дослідження І.Д. Беха [25-27], О.Л. Кононко [121-123], О.М. Леонтьєва [144], Т.Д.Марцинковської [163], П.А. М'ясоїда [180], С.Л. Рубінштейна [209; 210], Д.Й. Фельдштейна [256] та ін.
Питанням формування естетичної культури особистості через розвиток інтелектуальної сфери, вдосконалення пізнавальних процесів - образного мислення, сприймання, а також творчих здібностей, зорової пам'яті та просторових уявлень - присвячені роботи Б.Г. Ананьєва [6], В.В. Давидова [201], Л.С. Виготського [46-49], Г.С. Костюка [126] та ін.
Формування естетичної культури у процесі театралізованої діяльності є однією з актуальних проблем сучасної педагогічної науки і практики. Дослідники підкреслюють, що саме мистецтво має високий естетично-виховний потенціал, оскільки вміщує ті гуманітарно-культурологічні, культуротворчі та естетико-етичні витоки, котрі необхідно виховувати в особистості.
Проблемам використання театрально-ігрових форм і методів роботи в навчанні та вихованні школярів присвячені теоретико-методичні розробки В.В. Вульф [45], А.П. Єршової [71; 72], А.Й. Капської [98; 99], О.А.Комаровської [114; 115], Г.О. Костюшко [127], Г.С. Лабковської [295], В.О. Лозового [70], Т.І. Люріної [], Т.Г. Пені [192], С.О. Соломахи [221], Л.Н. Чуриліної та ін.
Особливий інтерес в аспекті театрального виховання (освіти) викликають праці з проблеми формування особистості засобами мистецької гри. Гру як пріоритетний вид дитячого самовияву і прояв життєвих вражень, що є необхідною потребою, закладеною в самій природі дитини, розглядали вчені Н.П. Анікєєва [7], Л.В. Артемова [13;14], Н.М. Миронова [168], Л.С.Новогрудський [39], Н.В. Палій [191], В.П. Шильгаві [282] та ін.
Гру з позиції її можливостей щодо творчого розвитку особистості в умовах навчання та позаурочної діяльності вивчають А.В. Гончарук [54; 55], Т.І. Гризоглазова [56], М.П. Стуль [228], Н.М. Тарасюк, В.М. Шахрай [275], К.К. Чухман [273; 274] та ін.
У літературі представлені праці Т.Бєлоконєвої [24], О.Броннікова [30], Р.Вейс [36], Г.Генова [50], Л.Данилової [58], О.Духовської [67], Ю.Козюренка [110-112], В.Конвой [120], Т.Марченко [164], О.Ремез [207], І.Сороки [222], Т.Товстоногова [248], К.Ушинського [251; 252], І.Франка [261], Л.Юлдашева [299] та ін., які присвячені різним аспектам естетичного виховання засобами мистецтва, літератури. В них розкриваються тісні зв'язки та взаємовплив літератури, мистецтва, культури на формування гармонійно розвиненої особистості, а також подається цікавий дослідницький матеріал про вплив мистецтва на