Розділ 2. Система формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання в процесі професійної підготовки 97
2.1. Структурно-функціональна модель системи формування умінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання та організаційна модель управління нею 97
2.2. Особливості методики впровадження системи формування вмінь діалогічної взаємодії майбутніх учителів трудового навчання 125
2.3. Результати експериментальної роботи 156
Висновки до розділу 2 179
Висновки 181
Список використаних джерел 184
Додатки 206
ВСТУП
Соціально-економічні зміни в суспільстві, реформування вищої педагогічної освіти на гуманістичних та демократичних засадах потребують підвищення рівня професійної підготовки майбутніх педагогів, важливе місце в якій займає формування умінь діалогічної взаємодії між педагогами й студентами.
Створення загальноєвропейської системи освіти безпосередньо пов'язане з реалізацією основних принципів Болонської декларації в освітній діяльності, які передбачають інтеграцію та трансформацію навчального процесу, які потребують удосконалення діалогічних відносин між викладачем і студентами.
У вищій педагогічній школі це пояснюється самою специфікою навчально-виховного процесу, який передбачає безпосередню взаємодію всіх його учасників, у якій на перший план виступає професійне педагогічне спілкування.
У зв'язку з цим постає проблема сформувати в майбутніх учителів прагнення до співпраці, потребу бути максимально доброзичливими у ставленні до інших членів колективу, настроюватись на бажання спільної творчої діяльності, знаходити в досвіді колег найбільш цінне, цікаве, корисне.
У "Національній доктрині розвитку освіти України" визначено, що метою освіти є виховання громадян, які здатні "ефективно працювати і навчатися протягом життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову європейської та світової спільноти" [128, с. 4].
Особливістю процесу підготовки майбутніх педагогів, зокрема майбутніх учителів трудового навчання, є те, що студент має можливість активно взаємодіяти зі студентами різного віку, різних факультетів, в різних видах діяльності. Крім того, він включається у співпрацю з педагогами вузу, залучається до органів студентського самоврядування тощо. Специфіка професійного навчання у вищому навчальному закладі створює для майбутнього вчителя трудового навчання значні можливості для інтенсивного спілкування як складової діалогічної взаємодії.
Ураховуючи принцип гуманізації освіти як один з основних серед принципів перебудови сучасної освіти в Україні (що зазначено в Законі України "Про освіту"), доцільно зауважити, що саме діалог має сприяти підвищенню результативності навчально-виховного процесу.
У сучасній педагогічній теорії та практиці визнано, що діалогічне навчання є ефективною педагогічною технологією, однак використання її педагогами вищих і середніх шкіл є ще недостатнім. Крім того, на сучасному етапі розвитку освіти поняття "діалогічна взаємодія" глибоко не проаналізовано.
Діалог як основа взаємодії учасників навчально-виховного процесу досліджувався представниками різних галузей. На необхідності застосування діалогу та використання його можливостей як засобу взаємовпливу та взаєморозуміння наголошували вчені: В. Л. Бенін, А. Н. Бодальов, М. Г. Васильєва, С. С. Вітвицька, В. В. Горшкова, А. Б. Добрович, В. А. Кан-Калік, К. М. Левітан, В. С. Філіпчук та ін. [10, 16, 26, 32, 44, 56, 76, 109, 202].
У наукових працях Л. С. Виготського діалог розглядається як лінгвістична форма спілкування та соціальний чинник, що характеризує рівень розвитку мислення й свідомості. Діалог в освіті як альтернативу маніпулятивним стосункам та байдужості до учасників навчально-виховного процесу досліджували Г. О. Балл, А. Б. Добрович [7, 56]. Психологія діалогічного спілкування розглядалась у працях О. Є. Блінової, С. Л. Братченко, М. А. Вейт, С. О. Мусатова, Є. І. Рогової, І. М. Цимбалюк [15, 21, 30, 125, 164, 216]. Міжособистісна взаємодія вивчалась багатьма психологами. Серед них відомі праці І. С. Булах, Л. В. Долинської, Н. В. Казарінової, В. Н. Куніциної, Н. Н. Обозова, В. М. Погольши, В. А. Семіченко [24, 106, 170]. Зокрема В. А. Семіченко дослідила особливості діалогічної взаємодії між студентами та викладачами і виявила, що рольова нерівність компенсується особистісною рівністю сторін, які спілкуються.
Аналіз наукових праць учених (Ш. О. Амонашвілі, Л. С. Виготського, І. М. Гапійчук, В. В. Горшкової, Л. В. Кондрашової та ін.) [4, 36, 37, 44, 86] показав, що проблемі педагогічного спілкування і взаємодії у вищій педагогічній школі між учасниками навчально-виховного процесу надається значна увага, хоча в повній мірі ця проблема поки ще не вирішена.
Необхідність використання діалогічних технологій навчання у вищій педагогічній школі, де викладач і студент виступають рівноправними суб'єктами навчально-виховного процесу була доведена вченими (Б. Ахметжан, А. Бойко, І. Дичківською, С. Єримбетовою, А. Маджугою, Л. Пироженко, О. Пометун, М. Скрипник) [17, 53, 60, 70, 177]; також дослідники А. С. Нісімчук, О. С. Падалка, О. Т. Шпак [133] підкреслюють дієву результативність використання діалогічних технологій, що дозволяє удосконалювати вміння майбутніх педагогів спілкуватися і взаємодіяти в малих групах і в колективі, установлювати ефективну суб'єкт-суб'єктну взаємодію.
Значна кількість досліджень присвячена підготовці майбутніх учителів до педагогічної взаємодії з учнями; зокрема ми ознайомилися з роботами О. М. Галус, І. Я. Глазкової, Л. П. Дарійчук, В. В. Морозова, С. О. Мусатова, Л. В. Нечаєвої, Ю. І. Турчанінової та ін. [41, 47, 123, 125, 130, 198].
Проблему формування діалогічної культури навчально-виховного процесу у вищій школі досліджували також З. Абасов, Н. П. Волкова, Т. В. Іва