Ви є тут

Підготовка майбутніх учителів фізичної культури до викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітній школі

Автор: 
Кондрацька Галина Дмитрівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2005
Артикул:
0405U002424
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ЗМІСТ ПІДГОТОВКИ ВЧИТЕЛЯ ФІЗИЧНОЇ КУЛЬТУРИ ДО ВИКЛАДАННЯ ОСНОВ БЕЗПЕКИ
ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
В Україні впроваджено чимало міжнародних проектів залучення громадян, особливо
молоді, до здорового способу життя. Зокрема, велике значення у поширенні ідеї
здорового способу життя в українських загальноосвітніх школах має діяльність
вчителів. Вчителі реалізують американську програму оздоровчої освіти “Культура
здоров’я”, яка є регіональною програмою 19 фондів Сороса (в Україні - фонд
“Відродження”), що діють у багатьох країнах Центральної та Східної Європи.
Зміст програми викладено у таких виданнях для учителів: “Харчування та Ваше
здоров’я”, “Алкоголь та інші наркотики”, “Запобігання палінню”, “СНІД”, “Людина
та довкілля”. Зауважимо, що Україна стала учасницею зазначеної програми на
початку червня 1993 р. [160, 161].
Удосконалення та поширення програм з питань зміцнення здоров’я підростаючого
покоління є метою канадсько-українського проекту “Партнери в охороні здоров’я”,
“Школа здоров’я”, який започаткував співробітництво Міністерства освіти і
науки, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства освіти й Асоціації
Українських вчителів Саскачевану (Канада) [181, 182].
Усі ці позитивні тенденції до розвитку здорового способу життя, що почали
зростати у соціальному середовищі, не могли не вплинути на розв’язання
відповідних питань у системі освіти. З 1994/95 навчального року Міністерством
освіти введено у школах предмет “Основи валеологіі”, розроблено зміст шкільної
валеологічної освіти. З метою науково-методичного забезпечення викладання
дисципліни створюються авторські підручники та посібники. Розроблено
альтернативні програми з валеології для різних типів шкіл, дошкільних і
позашкільних закладів тощо. Деякі школи України долучилися до міжнародного руху
за здоровий спосіб життя і стали членами європейської мережі шкіл здоров’я. В
них відпрацьовуються різні підходи до формування здорового способу життя,
ведуться пошуки ефективних методик оздоровлення дітей і підлітків,
практикується валеологічний моніторинг та ін. Важливо, що такі школи стають
центрами впровадження здорового способу життя не тільки серед учнів, а й серед
учителів і батьків [177, 178, 179, 180].
З’являються освітні осередки, що переймаються ідеєю здорового способу життя і
вдаються до спроби її реалізації, насамперед в організації навчально-виховного
процесу в школі, оздоровлення шкільного режиму. Особливо це характерно для
середніх загальноосвітніх закладів нового типу та приватних шкіл, у яких ідея
здорового способу життя є органічною складовою гуманізації, як загального
спрямування розвитку навчально-виховного процесу [175].
Для виховання у школярів потреби здорового способу життя Міністерством освіти і
науки України в 2002 р. було введено у шкільний курс дисципліну “Фізична
культура і здоров’я”. В педагогічному аспекті ця дисципліна скерована на
ознайомлення учнів із системою фізичних вправ, їх взаємозв’язком із поняттями
“здоров’я” і “здоровий спосіб життя” [70,74].
Оскільки, формування потреби здорового способу життя у школярів за допомогою
викладання основ безпеки життєдіяльності в загальноосвітніх школах є порівняно
новою проблемою, тому знання вчителів з поставленої проблеми повинні
забезпечувати професійно-зорієнтовані дисципліни. Вчитель, беручи до уваги свою
педагогічну практику, має допомогти вихованцям під час уроків з основ безпеки
життєдіяльності відновити життєву активність, зосередити увагу на середовищі
навчання та проживання учнів, запобігти формуванню у них негативних звичок,
зміцнити здоров’я і виробити навички ведення здорового способу життя в
суспільстві.
2.1. Комплексний підхід до формування професійної готовності учителів фізичної
культури та основ безпеки життєдіяльності
Внаслідок посилення демократичних тенденцій у житті суспільства освітні
системі, як його значущі складові, почали переносити акцент із масових
педагогічних явищ на особистість дитини, вивчення можливостей і обставин ії
індивідуального розвитку, умов саморозкриття і самореалізації на різних етапах
життєдіяльності. Створення умов для розвитку здорової особистості – це одне із
основних завдань сучасного суспільства. Вважаємо, що дитину потрібно навчати і
виховувати так, щоб вона розуміла в чому полягає потреба здорового способу
життя. Ми брали за мету довести, що на факультетах фізичного виховання дійсно
створені умови для підготовки майбутнього фахівця з основ безпеки
життєдіяльності. Для цього щоб вирішити поставлені завдання необхідно порівняти
зміст підготовки фахівців з безпеки життєдіяльності на різних факультетах
(хімічному, біологічному, фізико-математичному) та факультеті фізичного
виховання.
Сучасна система підготовки педагогічних кадрів вимагає вибирати методи і засоби
навчання, які були б орієнтовані на розвиток творчих здібностей студентів,
індивідуалізацію навчального процесу, формування навичок самостійного
оволодіння і застосування знань.
Для доведення доцільності поставленої мети необхідно провести інтеграцію між
підготовкою учителя фізичної культури та основ безпеки життєдіяльності. За
даними педагогічного спостереження, багато викладачів у роботі зі студентами
факультету фізичного виховання основний акцент роблять на освіченість студентів
з формування потреби здорового способу життя, на засвоєння ними знань
медико-біологічних, спортивно-педагогічних дисциплін. Враховуючи ці
особливості, а також глибоке і різнобічне засвоєння знань з методики викладання
фізичних вправ, приводить до думки, що знання, уміння і навички учителів
фізичної культури до виховання здорової особи