РОЗДІЛ 2
ВІДОБРАЖЕННЯ СИСТЕМНО-СТРУКТУРНИХ ВІДНОШЕНЬ НІМЕЦЬКИХ АДВЕРБІАЛЬНИХ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ У РЕЄСТРОВІЙ ЧАСТИНІ ЛЕКСИКОГРАФІЧНОЇ СТАТТІ
Низка лінгвістичних розвідок (3, с. 62; 10, с. 94; 33, с. 159; 105, с. 312-340( присвячена дослідженню наукових основ класифікації ФО. Класифікація - це наукова систематизація різнорідного фразеологічного матеріалу, побудована за єдиним принципом, в якій показано співвідношення загальних і диференційних ознак одиниць, що складають фразеологічний фонд (13, с. 72(. Найважливішими є такі класифікації: семантична (Ш.Баллі, В.В.Виноградов, М.М.Шанський), типологічна (М.М.Копиленко, З.Д.Попова), структурно-семантична (О.В.Кунін, І.І.Чернишова), контекстологічна (Н.Н.Амосова), класифікація на основі методу оточення (М.Т.Тагієв); на основі граматичних, семантичних та структурних ознак фразеологізмів (В.Л.Архангельський); на парадигматичному, синтагматичному та дериваційному зв'язках (Д.Н.Шмельов); граматична, генетична, тематична, функціонально-стильова, стилістична (цит. за (там само, с. 91(), модифікована [135, с. 286] класифікації.
Наявність різних класифікацій фразеологічного матеріалу пояснюється тим, що " ... фразеологічні одиниці різні за своїм характером, ... вони можуть поєднуватися або розрізнюватися ... на основі різних принципів. Немає сумніву, що для різних цілей можуть виявитися корисними ... різні принципи класифікації фразеологічного матеріалу" ?14, с. 116?.
Визнання семантичної сутності фразеологізму ?40, с. 44; 115, с. 37? не зменшує необхідності у вивченні його структурних і функціональних ознак, які тісно переплітаються із семантичними ознаками ФО. Саме ця думка А.Г.Назаряна відображена у його класифікації фразеологізмів французької мови. Оскільки будь-яка ФО, окрім значення та функції має певну граматичну (синтаксичну) структуру, то функціонально-семантичний тип цієї одиниці співвідноситься із її структурним типом. Такий принцип типологічної класифікації ФО дозволяє прослідкувати зміни у загальній структурі фразеологічного складу мови одночасно у двох "вимірах" - у структурному та функціональному - і продемонструвати взаємозв'язок та взаємозумовленість між ними ?132, с. 21?.
2.1. Виокремлення в німецькій мові корпусу адвербіальних фразеологічних одиниць
Розгляд питання щодо найменування досліджуваних мовних одиниць засвідчує його дискусійність. Усталені словосполучення зі структурою "прийменник з іменником" мають головні ознаки фразеологізмів (цілісність значення, переосмислення, стійкість, відтворюваність у мові, образне значення), наприклад:
- українські: на крихту [268, с. 398], під мухою [там само, с. 515], на цурки [там само, с. 942];
- російські: ни на йоту [267, с. 477]; в сердцах [там само, с. 331], с хвостиком [там само, с. 674];
- німецькі: um ein Butterbrot [262, т. 1, с. 133], auf einem Brett [там само, с. 122];
- англійські: at large [259, с. 436], beyond measure [там само, с. 495] on velvet [там само, с. 788].
Стійкі словосполучення зазначеної структури дефінуються як:
- лексико-граматичні фразеологізми ?181, с. 3-5];
- субстантивні одиниці з обставинним значенням [108, с. 68; 196, с. 25?;
- фраземи прийменниково-відмінкового характеру ?150, с. 24?;
- ФО прийменниково-відмінкової моделі [23, с. 15];
- ФО-словоформи [59, с. 152];
- мікроідіоми [2, с. 66; 237, с. 164];
- мінімальні ідіоми [73, с. 2].
Для нашого дослідження релевантною є лексикографічна інтерпретація значення фразеологізму. Враховуючи існування залежності між структурними моделями словникових дефініцій та структурно-семантичними властивостями ФО ?18, с. 22; 74, с. 48?, ґрунтуючись на класифікації І.І.Чернишової [236, с. 180], слідуючи вітчизняній та зарубіжній традиції у найменуванні досліджуваних ФО ?14, с. 157; 86, с. 4; 149, с. 44; 162, с. 89; 212, с. 154? надаємо перевагу терміну "адвербіальна фразеологічна одиниця".
До адвербіальних фразеологічних одиниць німецької мови відносимо стійкі словесні комплекси різних структурних і семантичних типів, які виконують синтаксичну функцію обставини: фразеологізми з обставинним значенням (далі ФОЗ), парні сполучення слів (далі ПСС) та адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці (далі АКФО) (107, с. 53-54; 236, с. 186(. У табл. 2.2. узагальнено виокремлені розряди адвербіальних фразеологізмів, що характеризуються чітко фіксованими структурними особливостями.
Таблиця 2.1.
Типи німецьких адвербіальних фразеологізмів із чітко фіксованими структурними особливостями
№ п/п Структурний розряд Кількість Частка, %1. Фразеологізми з обставинним значенням 576 732. Парні сполучення слів 64 83. Адвербіальні компаративні фразеологічні одиниці 152 19
Отже, серед досліджуваних мовних одиниць найбільшою є частка фразеологізмів з обставинним значенням (73%), найменшою - адвербіальних КФО (19%) та парних сполучень слів (8%).
2.1.1. Фразеологізми з обставинним значенням виникають на базі таких структурних моделей (219, с. 154-157(:
1) прийменник + іменник, де іменник приєднується трьома способами:
а) без артикля: auf Anhieb "sofort, beim ersten Versuch" (WdU, 147); wider Erwarten "unerwarteterweise" (WdU, 1149);
б) з енклітичним артиклем: aufs Geratewohl "auf gut Gluck" (WdU, 1542); zur Ganze "ganz" (WdU, 1449);
в) з означеним чи неозначеним артиклем: in der Tat "wirklich, tatsachlich" (WdU, 3696) ; mit einem Schlag "auf einmal" (WdU, 3219);
2) прийменник + атрибутивно поширений іменник, що поширюється:
а) ад'єктивним, також частково прономінальним атрибутом або числівником: mit offenen Armen (freudig' (WdU, 214); unter freiem Himmel (im Freien'; beim ersten Hahnenschrei (in aller Fruhe';
б) рідше іменником в генетиві в перед- або постпозиції: ohne Ansehen der Person (ohne Rucksicht auf die Person, unparteiisch' (WdU, 175); nach den Buchstaben des Gesetze