Ви є тут

Варіантно зумовлена концептуалізація дійсності у сучасній англійській мові

Автор: 
Томенчук Мар\'яна Василівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U002069
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
СУЧАСНІ НАПРЯМИ Й МЕТОДИ НАУКОВОГО АНАЛІЗУ
ВАРІАНТНО ЗУМОВЛЕНИХ КОНЦЕПТІВ
Подальша увага дослідження спрямована на виявлення й докладний опис тих характерних особливостей, які заклали підвалини для становлення й розвитку різноваріантної концептуалізації дійсності носіїв сучасної негомогенної англійської мови. Основними шляхами і способами дослідження специфіки такої концептуалізації в лінгвокогнітивному та лінгвокультурологічному напрямах є виявлення й комплексний аналіз різних варіантно маркованих лексико-фразеологічних засобів вираження лінгвокультурних концептів, з одного боку, та виділення серед них ключових - з іншого.
Мета розділу - описати основні властивості та специфіку національно маркованої лексики сучасної англійської мови як засобу доступу до різнобічного вивчення концептуальних картин світу її носіїв, а також запропонувати методику дослідження варіантно зумовлених лінгвокультурних концептів.

2.1. Відображення варіантно зумовленої концептуальної картини світу
в національно маркованій лексиці
Національно-культурна своєрідність концептосфер носіїв основних відгалужених варіантів сучасної англійської мови є результатом відображення свідомістю різних мовних спільнот перш за все відмінного від інших навколишнього середовища у процесі їхнього історичного розвитку. Те, що, зазвичай, називають навколишнім середовищем, зовнішнім світом чи Всесвітом, ми, слідом за О.О. Корніловим, будемо називати просторово-часовим континуумом (далі - ПЧК) [103, с. 144]. Таке позначення видається нам оптимальним, оскільки містить указівку на нескінченність і безперервність у просторі й часі та є еквівалентом "усього наявного". Реально на національну свідомість, яка створює первинну модель світу, впливає тільки невеликий проміжок ПЧК - природно-кліматичні умови середовища проживання, які існували в певний історичний період мовного становлення конкретної нації. Для одного народу (Австралії) це був "буш" (the bush), для другого (Америки) - "Дикий Захід", кордон (Wild West, the Frontier), для третього (Великої Британії) - море й острів (the Sea, the Island) тощо. Саме географічне середовище - це той фрагмент ПЧК, який опинився в полі безпосереднього чуттєвого сприйняття кожного з народів на етапі їхнього становлення та самоідентифікації, мав вирішальний вплив на фізіологію, психологію і, зрештою, на його історичну долю й перспективу. "Світ ніби повернутий до конкретного народу тільки своєю незначною частиною, яка безпосередньо сприймається ним, а інша частина зовнішнього світу (що безпосередньо не сприймається) з практичних міркувань малозначуща та знаходиться на периферії лексичної системи" [там само, с. 146]. Саме цим пояснюються значні розбіжності концептуалізації та вербалізації зовнішнього світу різними мовами чи їхніми національними варіантами.
Національно-специфічні риси у світосприйнятті, концептуалізації й категоризації світу різними народами найбільш помітно виявляють себе у національно маркованій лексиці (у нашому випадку - американізмах, австралізмах, канадизмах). Така лексика неоднорідна за своєю кількісною репрезентацією, якістю й характером детермінованості зовнішніми чинниками, особливостями культури, умовами та способом життя, специфікою діяльності її носіїв. Ми, взявши за основу класифікацію національно-специфічної лексики О.О. Корнілова (яка ґрунтується на загальному поділі лексики за ономасіологічними властивостями на дві основні категорії: лексику конкретну й абстрактну [124, с. 73]), пропонуємо виділяти три якісно відмінні одна від одної групи лексичних одиниць, які вербалізують результати концептуалізації дійсності носіями відгалуженого варіанта сучасної англійської мови, тобто того фрагмента ПЧК, у якому сформувалася їхня мовна свідомість. Умовно ми назвали їх словами типу А1, типу А2 і типу Б. Такий поділ можна зобразити у вигляді схеми (див. рис. 1.2):

ЖИТТЄВИЙ ПРОСТІР як фрагмент ПЧК
(навколишнє середовище, матеріальна
й духовна культура народу) А Б
ФАКТИ МОВИ
(національно маркована лексика, що позначає специфічні реалії)
НАЦІОНАЛЬНА СВІДОМІСТЬА1
- позначення лакунізованих концептівА2
- позначення псевдо-ідентичних концептів ФАКТИ МОВИ
(національно маркована лексика,
що позначає абстрактні концепти)
Рис. 2.1. Класифікація національно маркованої лексики

Національно маркована лексика, що позначає специфічні реалії культури, побуту, середовища проживання народу (слова типу А), у будь-якій мові може бути розподілена за тематичними сферами (групами). У кожної етнічної спільноти є свої реалії, які не залежать від мовного коду. Дві нації, які користуються однією мовою, але різними її варіантами (наприклад, англійці й американці) в організації реалітивного простору (частини національної концептосфери, актуалізованої за допомогою мовних одиниць-реалій) мають, на думку І.В. Привалової, більше розбіжностей, ніж подібностей [172, с. 188].
Неоднаковість концептуалізації й вербалізації природного середовища та матеріальної культури народу стає очевидною при порівняльному вивченні й описі практично будь-яких однойменних тематичних груп реалітивного простору двох або більше національних мов чи варіантів. Можна, для прикладу, зіставити слова-реалії, що відображають особливості природно-географічного середовища, флори та фауни, які найбільш яскраво виражають національну самобутність, колорит певної лінгвокультурної спільноти. Серед згаданих слів у британському варіанті англійської мови можна виділити такі, як heath (пустка, що проросла вересом), dale (долина), white cliffs (вапняні скелі), fen country (фени, болотяна місцевість на сході Англії), loch (озеро в Шотландії); в американському та канадському - такі, як canyon (каньйон, глибока ущелина), muskeg (озерне болото), cree (болото), cariboo/caribou (карибу - олень); австралійському - такі, як bush (буш - кущ, чагар), kookaburra (ку