РОЗДІЛ 2
УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ
2.1. Місце та умови проведення дослідів
Дослідження проводили протягом 2000 - 2002 рр. у полях стаціонарному досліді зерново-просапної сівозміни кафедри загального землеробства Агрономічної дослідної станції Національного аграрного університету в с. Пшеничному Васильківського району Київської області, розміщеної в північній частині правобережного Лісостепу України.
Рельєф місцевості дослідної станції слабо-хвилястий. Ґрунтові води залягають на глибині 4-5 м. Ґрунт дослідної ділянки - чорнозем типовий малогумусний середньосуглинковий грубопилуватий за гранулометрич-ним складом.
Орний шар ущільнений, а підорний - розпушений, перехід ґрунтових горизонтів поступовий. Закипання карбонатів відмічено на глибині 45 см. Вміст гумусу в орному шарі за Тюріним складає 4,38-4,53%, рН сольової витяжки 6,8-7,3, ємність поглинання - 31,9-32,0 мг-екв на 100г ґрунту. Вміст загального азоту за Кельдалем - 0,27-0,31%, загального фосфору -0,15-0,25%, калію - 2,3-2,5%. Вміст рухомого фосфору за Мачигіним складає 4,5-5,5, а обмінного калію за Масловою - 9,8-10,3 мг/100г ґрунту.
Приведені дані, а також фізико-хімічні і водно-фізичні властивості ґрунту (табл.2.1, 2.2) дослідних ділянок свідчать про високий рівень природної родючості.
Клімат району проведення польових досліджень помірно-континентальний. Середня багаторічна температура повітря становить 6,8 0 С з відносною вологістю повітря - 79%. За багаторічними даними опадів за рік випадає 540 -560 мм. Розподіл їх за періодами року не однаковий. Взимку випадає 125 мм (22%), навесні - 126 мм (22%), влітку - 204мм (36%), восени - 108 мм (20%). Протягом вегетаційного періоду випадає близько 67% річної кількості опадів, що в основному забезпечує вологою культури, які тут вирощуються.
Таблиця 2.1
Агрохімічна характеристика ґрунту дослідного поля
Глибина горизонту, смВміст гумусу, %рН сольової витяжкиКількість карбонатів,
%Ємність поглинання, мг-екв/100 г ґрунту
0-10
35-45
70-80
130-140
210-230
4,53
4,38
1,36
0,86
6,87
7,30
7,30
7,30
7,30
1,66
9,20
10,50
9,70
31,9
32,0
19,1
15,0
-
Таблиця 2.2
Водно-фізичні властивості чорнозему типового малогумусного
Глибина горизонту, смЩільність, г/см3Загальна пористість,
%Максимальна молекулярна вологоємність,
%Вологість
в'янення,
%Польова
волого-ємність,
%Повна
волого-ємність,%5-25
25-45
80-100
135-155
185-205
230-2501,25
1,16
1,27
1,20
1,20
1,5552
55
52
54
56
4213,6
13,2
12,3
12,0
-10,8
10,7
9,8
9,6
-28,2
27,3
25,6
21,5
14,6
22,141,6
47,4
41,0
45,0
48,3
27,1
Відомо, що для сільськогосподарських культур важлива не тільки загальна кількість опадів, але й їх кількісний розподіл за критичними періодами вирощування культур, коли рослини потребують максимум вологи для формування врожаю. Незважаючи на те, що кукурудзу відносять до посухостійких культур (транспіраційний коефіцієнт коливається від 160 до 350) найбільш відповідальним для неї є місячний період (10 днів до фази викидання волоті та 20 днів після цього). Нестача вологи в цей час різко знижує урожайність кукурудзи.
Останні весняні заморозки в умовах дослідної станції спостерігаються в першій декаді травня, а перші осінні можливі в кінці вересня. Зима помірно холодна з частими відлигами. Сніговий покрив не стійкий. Тривалість періоду з температурою вище +5 0С складає 210-215, а з температурою вище +10 0С - 155-180 днів.
У середньому за рік в умовах правобережного Лісостепу України на 1 га площі надходить із космосу 5050 млн.ккал, а з температурою вище +10 0С - 3280 млн.ккал/га ФАР.
Аналіз багаторічних даних свідчить, що в зоні проведення дослідів кліматичні та погодні умови в основному сприятливі для вирощування кукурудзи на зерно.
Ріст і розвиток кукурудзи тісно пов'язаний з умовами зовнішнього середовища, найбільше із вологозабезпеченістю, а також з температурним режимом.
Температура суттєво впливає на житєвий цикл рослин кукурудзи. Її вплив починає відчуватися з моменту проростання насіння. В умовах проведення досліду стійка температура ґрунту 10 -120 С на глибині 10 см, встановлюється в третій декаді травня, що є сприятливим для дружніх сходів кукурудзи. Для періоду від появи сходів до викидання волоті оптимальною температурою є 18-20 0С, при викиданні волоті - цвітінні - 20-220С, для періоду достигання оптимальною температурою є 22-230С.
Питання про потребу кукурудзи в теплі в різні фази росту і розвитку вивчали цілий ряд дослідників. За повідомленням Геберланда, Г. Мирина [41], В.А. Равича [168], Уоллеса Г., Бресмана Е. [196] та інших, мінімальна температура, за якої відбувається проростання насіння в залежності від сорту знаходиться в межах 6-100С. Н.М.Кулешов [117] вважав, що фізіологічним нулем для фази проростання кукурудзи є +7,50С.
Сходи кукурудзи можуть переносити короткочасні приморозки. За даними багатьох дослідників встановлено, що в фазу 3-х листків переносять весняні приморозки до -20С без пошкодження, при температурі нижче -30С вони пошкоджуються мало і швидко відходять, і лише при -40С морозу гинуть.
Кукурудзу відносять до теплолюбивих культур, тому на її розвиток і продуктивність відчутно впливає температура повітря, а тривалість вегетаційного періоду культури залежить від строку посіву та кількості тепла, що надходить за літні місяці.
За даними С.С. Андрієнка та Ф.М. Купермана [4], Н.М.Кулешова та ін. [117] за середньодобової температури нижче 150С і вище 300С, а також при короткому дні або недостачі вологи і живлення, ростові процеси значно пригнічуються.
На думку Ю.І. Чирикова за умов температур нижньої межі росту і розвитку ні оптимальна площа листкової поверхні, ні достатні запаси вологи не забезпечують інтенсивного накопичення маси рослин, а повільний розвиток внаслідок низьких темп
- Київ+380960830922