РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ПОШИРЕННЯ ОЧЕРЕТЯНОК
НА ЗАХОДІ УКРАЇНИ
Дослідження проводили на території заходу України (Волинська, Закарпатська, Івано-Франкiвська, Львiвська, Рiвненська, Тернопiльська, Хмельницька, Чернівецька області). Загальна площа регiону становить 131,5 тис. км2 (рис. 2.1).
Рис. 2.1 Регіон досліджень. - пункти збору матеріалу, - стаціонарні території досліджень, - - межі областей.
Оскільки стаціонарні площі досліджень знаходяться у Волинській та Львівській областях, нижче ми подаємо їх детальнішу характеристику.
Волинська адміністративна область, площа якої 20,2 тис. км2, становить 3,3 % територiї України [19]. Ландшафти областi належать до двох типiв: полiського, з перевагою болiт, лук, дубово-соснових i дрiбнолистих лiсiв, та лiсостепового, з поширенням орних земель.
Клiмат Волинської областi помiрний, вологий, з м'якою зимою, нестiйкими морозами, частими вiдлигами, нежарким лiтом, значними опадами, затяжними весною i осiнню.
Річні суми опадів у Волинській області становлять 550-600 мм. Найбільше опадів спостерігається в червні, липні та серпні (до 80 - 90 мм за місяць). Приблизно 70 % всієї їх кількості випадає в теплий період року (з квітня по жовтень). За теплий сезон відмічається в середньому 60-65 днів з опадами, що дають за добу не менше 1 мм, з них 25-28 днів з опадами не менше 5 мм.
Вiтри на територiї обумовлені характером поверхнi та розподiлом над нею атмосферної циркуляцiї. Взимку переважають західні та південно-західні, влітку - західні та північно-західні вітри. Середня річна швидкість вітрів у Волинській області невелика - 3,8-4,0 м/с. Найбільшу повторюваність на території області в річному ході мають вітри з швидкостями 2-3 м/с.
Середня річна амплітуда коливання рівнів води на малих ріках області досягає 0,7-2,6 м (найбільша 1,4-4,8 м), на середніх - 1,1-3,2 м (найбільша 1,7-6,0 м). Літні паводки утворюються зливовими дощами.
Липневi температури в областi коливаються в межах +18,4 - +18,8?С. В теплу половину року, особливо влітку, спостерігається континентальне тропічне повітря, яке є причиною найбільш високих максимальних температур на території області. Середньорiчнi температури повiтря в межах областi становлять +7,0 +7,5?С, а амплiтуда рiчних коливань - вiд 23 до 24,9?С. Величини рiчної амплiтуди збiльшуються на схiд у зв'язку iз зростанням континентальностi клiмату областi в цьому напрямi.
Вологiсть повiтря Волинської областi залежить вiд особливостей атмосферної циркуляцiї, температури повiтря, температури та вологостi ґрунту. Абсолютна вологiсть знаходиться в прямiй залежностi вiд температури повiтря (мiнiмум у сiчнi, максимум у липнi). Абсолютна вологість за мiсяць спостерiгається взимку (4-5 мiлiбар), найбiльша - влiтку (14-15 мiлiбар). Річна середня абсолютна вологiсть повiтря - 9 мiлiбар [19].
Весна в області починається 8-13 березня, швидко зростає температура повітря, середньодобові температури стають вищими від 0 оС, але ще можливі приморозки. Для весни характерна велика мінливість погоди - холодна погода змінюється дуже теплою (особливо це спостерігається в квітні). На Волині виділяють різні періоди весни. Приліт очеретянок на гніздові території області відбуваються в період так званої зеленої весни, яка починається 22-24 квітня. В цей час середньодобова температура перевищує +5 оС, постійно зростає тривалість дня (до 15 год), сонячне сяйво і температура повітря. Проте ще можливе повернення холодної погоди, часом випадає мокрий сніг, бувають приморозки. Протягом зеленої весни з'являються різноманітні комахи. Літо - пора року, які властиві найбільші тривалість дня (понад 16 год), опади і найвища температура.
На Волині переважають лісові види (близько 40 % флористичного складу), лучні (близько 20 %), болотні (понад 10 %) та водні і прибережні (близько 10 %). Серед життєвих форм неподільне панування належить трав'яним багаторічникам. Волинське Полісся - найбільш заболочена частина території України. Серед боліт переважають низинні евтрофні, але значні площі займають болота мезотрофні та оліготрофні. Болота поширені по всій території Волинської області. В лісостеповій частині області переважають осокові, осоково-гіпнові, чорновільхові евтрофні болота. Дуже рідко трапляються очеретяні болота, північна межа поширення яких співпадає з межею між Поліссям і Лісостепом. Очеретянки лучна та прудка заселяють переважно трав'яно-мохові, осокові, високотравні болота. Найпоширенішим типом боліт у Волинській області та в Україні в цілому є евтрофні болота. Найбільші простори займають болота трав'яні і трав'яно-мохові, менші - лісові, ще менші - чагарникові. До високотравних боліт належать болота очеретяні, вузьколисторогозово-озернокугові, великолепешнякові, звичайнолепехові. Очеретяні болота займають староріччя на заплавах, притерасні зниження, приозерні улоговини. Едифікатор - очерет звичайний (Phragmites australis). Осокові угруповання трапляються поряд із заплавними долинами і притерасними болотами на значно зволожених реліктових долинах з неглибокими улоговинами болотами межиріч. Основу рослинного покриву боліт складають формації осок дернистої (Carex cespitosa L.), зближеної (C. appropinquata Schum.) (крупноосокові формації) та гостровидної (C. аcutiformis Ehrh.) (кореневищні осоки). Вони утворюють купинноосокові угруповання, купини, які місцями досягають 60 см. Трав'яно-мохові угруповання відзначаються добре розвиненим, переважно суцільним покривом з гіпнових або сфагнових мохів. Єдифікатори - осоки пухнастоплода (Carex lasiocarpa), здута (C. rostrata), двотичинкова (C. diandra), багнова (C. limosa) та ін. Лісово-болотяна рослинність об'єднує чорновільхову, березову, соснову болотяні формації. Березово-болотяні угруповання виростають на долинних болотах біля корінного берега, по притерасних і вододільних болотах і становлять собою перехід від багатих евтрофних чорновільхових насаджень до бідних мезотрофних сосново-березов