РОЗДІЛ 2
ФІЗИКО-ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ РЕГІОНУ ДОСЛІДЖЕНЬ
Зяблик - вид, пов'язаний з деревною рослинністю, наявність дерев - основна умова його поселення. Він оселяється у найрізноманітніших лісах - хвойних, мі-шаних, листяних. Віддає перевагу лісам з наявністю прогалин і негустим трав'я-нистим покривом. Масово оселяється в населених пунктах - міських парках, скве-рах, садах. Іноді зяблики гніздяться навіть на окремих деревах серед вулиць. Зви-чайний вид також лісосмуг, насаджень вздовж доріг тощо. Неохоче гніздиться у темних, густо зімкнених або заболочених лісах. Такий біотопічний розподіл при-таманний зяблику в усьому ареалі, суттєвих регіональних особливостей нема (Де-ментьев, 1954; Дольник и др., 1982; Мальчевский, Пукинский, 1983; Никифоров и др., 1989; Cramp, Perrins, 1994; Tomialojc, Stawarczyk, 2003; та інші).
У Карпатах зяблик розповсюджений у всіх вертикальних поясах рослинності, включаючи криволісся. Але біля галявин або на узліссях його чисельність вища, ніж у суцільних лісових масивах. Оселяється навіть у молодих букових лісах, де, як правило, відсуті інші види птахів (Страутман, 1963). Домінує майже в усіх ти-пах лісу (Tomialojc, Stawarczyk, 2003; Гузій, 2006).
На місця гніздування зяблики прилітають "одностатевими" зграями, самці на кілька днів раніше за самок. Гніздові території самці займають до остаточного ут-ворення пар. Території окремих особин постійні з року в рік. Гнізда будують при-близно через місяць після прильоту. Вони розташовуються на деревних породах на висоті 2-4 м від землі. За сезон буває здебільшого по 2 кладки (Дементьев, 1954). Для гніздування обирає найрізноманітніші породи дерев, переважно зі світ-лою корою, інкрустує гнізда мохом або лишайниками (Мальчевский, Пукинский, 1983).
Для вивчення мінливості пісні зяблика було обрано територію Зони мішаних лісів і Лісостепової зони України, на якій розповсюджений номінативний підвид Fringilla coelebs coelebs L., оскільки простежити поступові зміни пісні можливо лише на великих територіях, де немає різких змін природних умов. Для по-рівняння ж пісні зяблика в умовах, що різко відрізняються, але в межах розпо-всюдження одного підвиду, було обрано також територію Українських Карпат.
Характеристику досліджуваних територій наводимо за роботою О.М. Ма-ринича та П.Г. Шищенка (2003).
Зона мішаних хвойно-широколистяних лісів представлена Поліським краєм (охоплює північ України) Східно-Європейської рівнини. ЇЇ поділяють на 5 фізико-географічних областей - Волинське, Житомирське й Київське Полісся і (Ліво-бережне) Чернігівське і Новгород-Сіверське Полісся.
Ліси даної провінції - переважно соснові та дубово-соснові, на підзолистих і болотних грунтах. Переважають сосново-дубові ліси (субори) з орляково-злаково-різнотравним та орляково-черничним покривом. Дубово-грабові ліси (груди) най-більш поширені в південній частині Полісся - на Житомирському і Київському Поліссі, а також на Лівобережному Поліссі. Через Чернігівське Полісся проходить межа суцільного поширення граба.
Межа Полісся і Лісостепу проходить лінією Володимир-Волинський - Луцьк - Рівне - Корець - Берездів - Шепетівка - Полонне - Чуднів - Троянів - Житомир - Корнин - Київ - Ніжин - Комарівка - Батурин - Кролевець - північніше Глу-хова.
Зона широколистяних лісів та лісостепова зона простягається від Пе-редкарпаття до західних відрогів Середньоросійської височини. Інколи їх об'єдну-ють у лісостепову зону (Маринич та ін., 1982). Їх південна межа проходить по лі-нії північніше Великої Михайлівки і Ширяєва - Первомайськ - північнше Новоук-раїнки, Кіровограда - Знам'янка - гирло р. Ворскли - Кобеляки - Нові Санжари - північніше Краснограда - Балаклея - вздовж р. Оскол.
Зона широколистяних лісів розташована між Українськими Карпатами, міша-нолісовою та лісостепопою зонами, збігаючись з територією Західно-Україн-ського лісостепового краю. Рослинність представлена широколистяними лісами. Лучно-степові ландшафти мають острівне поширення.
Ліси лісостепової зони представлені дубовими і дубово-грабовими, на Ліво-бережжі - дубово-кленово-липовими. Але великих лісових масивів збереглося ма-ло. У заплавах річок знаходяться ліси з дуба, ясена, в'яза, осокора та верб. На пі-щаних терасах (основні масиви знаходяться на заході лісостепу) поширені бори, субори, судіброви. Лісостепова зона поділяється на 4 провінції - Західно-Україн-ську, Дністровсько-Дніпровську, Лівобережно-Дніпровську і Середньоросійську (на території України знаходиться крайня західна її частина).
Українські Карпати - фізико-географічна провінція Карпатської гірської країни.Українські Карпати поділені на такі фізико-географічні області: Передкар-паття, Зовнішні Карпати, Вододільно-Верховинську, Полонинсько-Чорногірську, Вулканічних Карпат, Закарпатську низовину.
Ліси Карпат представлені в передгірному поясї (400-500 (700) м н.р.м.) пере-важно дібровами, а також смереково-буковими лісами, бучинами, смерічниками тощо; в низькогірному поясі (до 1000-1200 і 1350-1450 м н.р.м.) - високостов-бурними бучинами, смереково-буковими, грабово-буковими і дубово-буковими лісами; висоти 1350-1500 м н.р.м. сягає пояс смерекових лісів.
Досліджувані регіони відносяться до Мішанолісової і Лісостепової, а також Карпатської зоогеографічних провінцій Європейської підобласті Голарктичної об-ласті (Маринич, Шищенко, 2003).
За іншим варіантом зоогеографічного поділу (Щербак, 1988), територія до-сліджень відноситься до району мішаного, листяного лісу та лісостепу Східно-європейського округу і Карпатського району Центрально-Європейського округу Європейсько-Західносибірської лісової провінції Бореальної Європейсько-Захід-носибірської підобласті Палеарктичної області.
Дослідженнями були охоплені такі регіони (по Щербак, 1988): Волинське, Центральне і Східне (Чернігівсько-Новгород-Сіверське) Полісся, тобто ділянку Східноєвропейського мішаного лісу Східноєвропейського округу - Полісся, Дніп-ровсько-Дністровську (Правобережну) і Лівобережну підділянки ділянки
- Київ+380960830922