Ви є тут

Зміни у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації

Автор: 
Ковальчишина Наталія Іванівна
Тип роботи: 
Дис. канд. наук
Рік: 
2008
Артикул:
0408U001558
129 грн
Додати в кошик

Вміст

РОЗДІЛ 2
ХАРАКТЕРИСТИКА ЕТАПІВ ТА МЕТОДІВ ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОФЕСІЙНОЇ МОТИВАЦІЇ СЛІДЧИХ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ
2.1. Організаційні основи дослідження змін у мотиваційній сфері особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації
Аналізуючи результати проведеного теоретичного вивчення літератури щодо особливостей мотиваційної сфери людини, виходячи з визначення об'єкта, предмета та мети дослідження, нами були визначені три окремі, але змістовно пов'язані етапи:
* на першому, організаційно-підготовчому етапі (2003-2004 рр.), вивчалася сама проблема, її стан, складалася програма та технологія вивчення, проводилася робота щодо матеріального та методичного забезпечення її реалізації;
* на другому, дослідницькому етапі (2005-2006 рр.), проводилася робота щодо вивчення особливостей мотиваційної сфери (розвиток мотиваційно-ціннісної структури, вираженість кар'єрних орієнтацій, рівень ідентифікації особистості з обраною професією, неусвідомлене емоційне ставлення суб'єктів до важливих аспектів професійної діяльності) особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;
* на третьому, заключному етапі (2006-2007 рр.), відбувалося обробка та аналіз отриманих даних, проводилася їх інтерпретація, формувався висновок та рекомендації у вигляді мотиваційної тренінгової програми.
Загальна тенденція і стратегія емпіричного дослідження обумовлювалася, у першу чергу, комплексним, системним підходом до розробки поставленого в дисертації наукового завдання, основною частиною якого було складання програми дослідження. Власне від того, наскільки обґрунтовано і детально вона продумана, наскільки грамотно підібрані методики дослідження, оцінки та інтерпретації отриманих даних, як ретельно розрахована процедурна частина всього дослідження, залежить успіх та об'єктивність всієї роботи.
На нашу думку, побудова програми дослідження представляє собою технологію всієї роботи, яка повинна бути надійною та економною: за мінімуму витрат сил та часу учасників обстеження забезпечувати максимум інформативності [39].
У зв'язку з поставленою метою дисертації нами було поставлено конкретні завдання психологічного дослідження:
* виявити особливості мотиваційно-ціннісної структури, проаналізувати вираженість типів мотиваційних комплексів професійної мотивації слідчих на ранніх стадіях професіоналізації;
* визначити особливості кар'єрних орієнтацій майбутніх та молодих слідчих;
* дослідити рівень задоволеності працею молодими працівниками-слідчими;
* проаналізувати ставлення до себе як фахівця та професійно важливих понять у слідчих на різних стадіях професіоналізації;
* дослідити типи самоідентифікації професіонала у курсантів слідчо- криміналістичного факультету та слідчих зі стажем трудової діяльності до 3-х років;
* обґрунтувати психолого-педагогічні рекомендації щодо формування мотиваційної сфери слідчих на ранніх стадіях професійного становлення за допомогою мотиваційної тренінгової програми "Мотор".
Для підтвердження достовірності результатів дослідження нами забезпечувався принцип послідовності використання методологічних принципів при вирішенні поставлених наукових задач та принцип адекватності застосовуваних методів завданням дослідницької роботи, з використанням методів статистичної обробки отриманих даних і критерію достовірності розходжень. Обробку отриманих результатів ми проводили за допомогою пакета комп'ютерних програм "ОСА" на ЕОМ типу "Pentium".
Вибір методів дослідження, за допомогою яких були отримані основні наукові результати, визначався характером дослідницьких завдань. На основі класифікації Б.Г.Ананьєва (1980) всі методи дослідження були підрозділені на організаційні, емпіричні, обробні та інтерпретаційні. З емпіричних методів для вирішення конкретних завдань дослідження застосовувалися такі їх різновиди: опитування (анкетування, бесіда), психологічне тестування, спостереження, аналіз результатів діяльності, математико-статистичні методи обробки отриманих емпіричних даних.
Діагностика мотиваційної сфери особистості слідчих на ранніх стадіях професіоналізації здійснювалась за допомогою комплексу методик, до якого входили:
* методика К.Замфір у модифікації А.Реана для визначення мотивації професійної діяльності, в основу якої покладена концепція про внутрішню і зовнішню мотивацію;
* морфологічний тест життєвих цінностей (МТЖЦ) І.Г.Сеніна, призначений для визначення ціннісної структури особистості, основним діагностичним конструктом якого є термінальні цінності;
* тест М.Куна і Т.Макпартленда "Хто Я?" для виявлення професійної ідентичності;
* Репертуарний тест особистісних конструктів (РТОК) Дж.Келлі, який вивчає за допомогою чого люди конструюють власний світ та уявлення про себе;
* колірний тест відношень (КТВ), для виявлення неусвідомленого ставлення досліджуваних до значущих професійно-важливих понять;
* контент-аналіз - метод якісно-кількісного аналізу змісту документів для виявлення або виміру різних фактів і тенденцій, відображених у цих документах.
Вибірка. У дослідженні брали участь курсанти першого (першокурсники), четвертого (випускники) курсів слідчо-криміналістичного факультету Донецького юридичного інституту Луганського державного університету внутрішніх справ України ім. Е.О. Дідоренка та слідчі ГУМВС України в Донецькій області зі стажем трудової діяльності до 3-х років.
Загальна кількість вибірки становить 139 осіб (рис.1). З них 43 особи - курсанти першокурсники (перша група), 51 особа - курсанти випускники (друга група), 45 осіб - слідчі зі стажем трудової діяльності до 3-х років (третя група).

Рис.1. Вибірка досліджуваних груп.

До третьої групи увійшли: 9 слідчих Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області та 36 слідчих з п'яти районних відділів Донецького міського управління ГУМВС України в Донецькій області (Київського РВ, Ворошиловського РВ, Калінінського РВ, Куйбишевського РВ,